Як українці ставляться до мит на вживані авто з Європи

"Ціна Держави" вперше провела соціологічне опитування щодо ставлення прихильників конкретних політичних сил до податкових ставок на певний вид товару. Результати здивували і змусили замислитися.

Останнє дослідження, яке було проведено в рамках інформаційної кампанії "Ціна держави" (ЦД), виявило цікаві тенденції.

Запитавши виборців про їхнє ставлення до податкових ставок на автомобілі, дослідники виявили, що більшість українців мають чітку думку з цього приводу.

Це свідчить про еволюцію свідомості громадян України: вони готові нав’язувати політикам власну повістку, ставлячи питання – скільки це буде коштувати конкретно для мене?

Для політиків же це означає, що їм доведеться підлаштовуватися, переформатовувати виборчі кампанії з урахуванням запитів своїх потенційних виборців.

Варто відзначити, що це вперше ЦД провела соціологічне опитування щодо ставлення прихильників конкретних політичних сил до податкових ставок на певний вид товару. Результати здивували і змусили замислитися.

Трохи цифр. 60% респондентів повністю згодні, а понад 22% - частково, що автомобіль має бути доступним кожній сім’ї.

12% респондентів вважають, що від машини більше шкоди, ніж користі, а тому вона має бути доступною лише частині суспільства.

З цього випливає наступне питання – щодо скасування акцизного податку та вікового коефіцієнта на імпорт вживаних авто.

Понад половина (54%) опитаних вважає, що акцизний збір та віковий коефіцієнт потрібно скасувати. Натомість трохи більше 22% вважають, що чинні податкові ставки цілком прийнятні.

Цікаво проаналізувати, як відрізняються настрої людей в залежності від їхніх політичних уподобань.

Більшість прихильників усіх п’яти парламентських партій – "Слуги народу", "Європейської солідарності", "Батьківщини", "Голосу" та ОПЗЖ вважають, що автомобіль повинен бути доступним для кожного.

А от щодо розмитнення авто думки розійшлися. Більшість виборців чотирьох партій – "Слуги народу", ОПЗЖ, "Європейської солідарності" та "Батьківщини" виступили за скасування акцизу та прив’язки податкового збору до віку машини.

А от думки симпатиків партії "Голос" розділилися, і прихильників збереження нинішньої вартості розмитнення автомобілів виявилося більше – 37,8% проти 31,8% тих, хто за зниження вартості.

Які висновки можна зробити?

По-перше, вже зараз відомо, що наше дослідження наробило неабиякого галасу у певних кабінетах та партійних офісах – очікуємо руху в цьому напрямку.

По-друге, стає очевидним, що українці можуть мати різні політичні вподобання, проте ставлення до податків у них цілком раціональне.

Вони добре знають, що скільки має коштувати і готові відстоювати цю думку перед політиками. Третій висновок – економічні питанні, зокрема, податки, стають дедалі цікавішими і зрозумілішими для українців.

І головне: ми бачимо розширення свідомості наших співвітчизників: їх більше не задовольняють абстрактні питання, і, головне, такі ж абстрактні відповіді політиків.

Вони мають готовність нав'язувати партіям свій порядок денний, а не пасивно споживати те, що пропонують політичні лідери.

Тобто, українці мають більше інформації, набагато ширший перелік питань, на які прагнуть отримати відповіді. І політичним партіям та окремим лідерам доведеться це враховувати при побудові своєї передвиборчої стратегії.

Як показує практика, політики не завжди відчувають настрої своїх виборців. Та ж "Європейська солідарність" свого часу агресивно виступала проти "євроблях", але при цьому дві третини їхніх виборців або самі їздили на європейських номерах, або цілком прихильно до них ставились.

"Батьківщина" вважає, що можна, як і раніше, "виїжджати" на популістських лозунгах, тоді як далеко не всі прихильники Тимошенко сприймають порожні обіцянки.

А останнє дослідження показує, що тому ж "Голосу", електоральну базу якого складає переважно молодь, яка мешкає у великих містах, є сенс розширювати власну повістку та мати чітку позицію з кожного питання.

"Ціна держави" й далі буде проводити соціологічні дослідження щодо ставлення українців до тем, пов’язаних з податками та зборами.

Таким чином, ми підвищуватимемо податкову культуру у суспільстві та зможемо змінити дискусію.

Коли і українці, і політики, і представники громадянського суспільства обговорюватимуть не популістичні абстракції, а цілком конкретні гроші платників податків.