Прайс на статистику. Або чому досить дублювати звіти

На початку 2020 року Уряд оголосив про плани скоротити звітність для підприємців на 40 відсотків. Це важливе рішення не тільки для дерегуляції, а й для реального заощадження мільйонів гривень.

Те, що в Україні досі залишається купа бюрократичних папірців, - не таємниця. Тепер бізнесу щорічно доводиться складати та подавати більш ніж 4 мільйони звітів.

Зрозуміло, що на обробку такої кількості даних витрачається чимало грошей. А якщо йдеться про звітність держустанов, то це ще й державні гроші, тобто наші з вами.

Український парадокс у тому, що водночас із "носінням папірців" у нас створюють різноманітні електронні реєстри, але їхні дані часто залишаються закритими навіть для держорганів, які збирають подібну інформацію. Так не має бути.

Річ не в тім, щоб зробити доступнішими особисті дані, - важливо налагодити обмін статистичною інформацією між державними структурами, які потребують практично однакових звітів.

Наприклад, ОСББ та компанії з обслуговування щомісяця подають в Держстат звіт №1-заборгованість з оплати населенням житлово-комунальних послуг.

Утім, повна і достовірна інформація про нарахування і сплату за послуги постачання природного газу та електроенергії населенню є в НКРЕКП.

До Держстату щомісячно подають форму 1-ПВ щодо кількості працівників та оплати їхньої праці, при цьому ті самі дані збирають і в Пенсійному фонді.

І таких прикладів дуже багато. Крім того, згідно з графіком, подібні звіти подають навіть не раз на рік - вони можуть бути й щомісячними.

Чому ж ця інформація не є автоматично доступною для статистики? До речі, ця служба – не рудимент радянських часів.

Система держстату забезпечує достовірною інформацією органи влади, а це важливо для обґрунтованої державної та регіональної політики.

Також надає дані громадянам, підприємцям, місцевим та міжнародним організаціям. Останні на базі інформації Держстату проводять локальні та міжнародні дослідження.

Що ж не так з українською статистикою?

Наразі у світі великий попит на отримання, обробку та зберігання даних. Для цієї потреби активно використовують ІТ- інструменти.

У нас же досі послуговуються масштабною звітністю, яка не забезпечує ні оперативності, ні релевантності. Процес обробки та систематизації даних повільний: 45 – 60 робочих днів.

До прикладу, картину економічної активності, ситуацію на ринку праці, динаміку ВВП ми дізнаємося із запізненням на місяць, що затримує оперативні управлінські рішення в різних галузях.

Що робити?

Скорочувати кількість статистичних форм для підприємств. Як саме? В лютому 2019-го Постановою № 222 Уряд затвердив "Програму розвитку державної статистики до 2023 року".

Одним із завдань Програми є зменшення звітного навантаження на бізнес. Для цього планують розширити доступ органів державної статистики до адміністративних даних та реєстрів, перейти до вибіркових методів статистичних спостережень, запровадити інтегровані форми звітності, застосовувати методи моделювання в процесі обробки статистичних даних, використовувати сучасні технології збору інформації.

На сьогоднішній день вже розпочато процес оптимізації статистичної звітності. Заплановано скоротити близько третини звітних форм.

За підрахунками експертів, це дасть змогу бізнесу заощаджувати принаймні 60-80 млн грн щорічно завдяки скороченню витрат на збір інформації, складання та подання відомостей.

Економія для державних підприємств становитиме приблизно 40 - 60 млн грн. Загальну суму заощадження на рівні 100 – 140 млн грн порахувати не важко.

Відповідно зараз ці гроші – суцільне марнотратство та прямі економічні витрати підприємців і держави.

Насправді ж їх можна використати на розвиток і поліпшення умов ведення бізнесу та державної підтримки значно доцільніших завдань.