Мовою фактів: відповідь Дмитру Вовку стосовно Роттердам+
Коментар щодо реакції Дмитра Вовка на текст БізнесЦензор про те, чому так звана формула "Роттердам плюс" є злочинною схемою з ціллю дати надприбутки енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова?
Сьогодні Дмитро Вовк є підозрюваним у кримінальному провадженні НАБУ по справі "Роттердам плюс". В серпні спливає строк, в який детективи НАБУ мають передати справу у Вищій антикорсуд.
Як можна прочитати в чисельних публікаціях БЦ, формула дозволила підвищити тариф для компанії ДТЕК Ріната Ахметова в 2016 – першому півріччі 2019 років. В цей час ДТЕК мав 80% - 90% частки видобутку вугілля і 70% - 80% частки виробітку теплової генерації.
Зрозуміло, що Вовк, разом з ДТЕК Ахметова, хочуть переконати суспільство, що формула була правильною, щоб уникнути відповідальності.
4 серпня Дмитро Вовк у своєму блозі на Цензор.НЕТ "Мовою фактів: відповідь Сергію Головньову" навів 4 кейси, які нібито спростовують інформацію, викладену у тексті БізнесЦензор "Чи будуть засуджені організатори "Роттердам плюс".
Давайте розглянемо ці кейси.
Кейс №1. Дмитро Вовк:
Тремтіння та думку про "доказовість" кримінального провадження мала сформувати теза статті пана Головньова "За інформацією Бюро, загалом громадським та державним інтересам формулою "Роттердам плюс" заподіяно збитків на 39 млрд грн".
Враховуючи, що на момент оголошення "підозр" детективи НАБУ намалювали 19 млрд грн збитків за 2016-2017, то ймовірно додаткові 20 млрд грн намалювали за 2018 - перше півріччя 2019 року. Підкреслюю – намалювали детективи НАБУ, бо саме їх довідки, а не профільних та уповноважених експертів, стають основою для штампу експертизи СБУ.
Першим кроком допитливої людини, напевно, має бути – отримати звітність компаній, щоб перевірити фінансовий результат та співставність цифр. Така звітність є, форма №6-НКРЕ, яка подається до НКРЕКП.
Так от з офіційної звітності можна побачити, що за період 2018 – 1 півріччя 2019 року всі теплові електростанції сукупно отримали ЗБИТОК у розмірі 9,5 млрд грн!
Після цього слухати про "збитки громадським та державним інтересам" в розмірі 20 млрд грн при фактичній збитковості в 9,5 млрд грн можна лише з посмішкою або терпимо до чужих потуг.
Коротше - як в анекдоті: "І не виграв, а програв!"
Цілком можливо, що теплові електростанції дійсно показали збиток у 2018 – першому півріччі 2019 року. Нажаль, Дмитро Вовк не опублікував форми №6-НКРЕ.
Це дуже легко пояснюється тим, що ДТЕК має вертикальну інтеграцію: сам собі продає вугілля. ТЕС може купувати вугілля у шахти ДТЕК по одній гривні за тону. Тоді шахти будуть у збитках, а ТЕС – з великими прибутками.
Але може бути і навпаки: ТЕС ДТЕК купує у шахти ДТЕК вугілля по завищених цінах. Тоді ТЕС отримає збитки по формі №6-НКРЕ. Але шахти будуть із великими прибутками.
Це підтверджується фінзвітністю, яку публікує сам ДТЕК. В 2018 році компанія "ДТЕК Енерго", куди входять ТЕС і шахти ДТЕК, отримала прибуток у 5,2 млрд грн.
А за період січень – вересень 2019 року чистий прибуток "ДТЕК Енерго" склав 6,3 млрд грн.
Щоб зрозуміти, де прибутки, достатньо подивитись фінзвітність вуглевидобувного активу ДТЕК – Павлоградвугілля. За три квартали 2019 року вона отримала 7,9 млрд чистого прибутку.
Тобто, якщо вся генерація показала збитки у 9,5 млрд грн в 2018 – першій половині 2019, в цілому холдинг Ахметова показав прибутки 11,5 млрд грн.
Кейс №2. Дмитро Вовк:
Також в своїй статті Сергій Головньов пробує підібрати обґрунтування – чому ж "Роттердам+" поганий голосною заявою "Націоналізація збитків, приватизація прибутків".
А цифри знову невблаганні до Сергія:
- жодного збиткового року "Енергоатом" та "Укргідроенерго" за період дії формули "Роттердам+";
- зростання в рази чистого прибутку "Енергоатом" та "Укргідроенерго" за період дії формули "Роттердам+".
Перевірити це дуже легко – подивитись на фінансову звітність цих державних компаній "Енергоатом" та "Укргідроенерго", щоб мати підстави для голосних заяв про збитки (які насправді були у теплових електростанцій, про що писав у попередньому пості).
Всі джерела для зручності:
- Звітність Енергоатом за 2018;
- Звітність Енергоатом за 2017 (+2016 попередній);
- Звітність Укргідроенерго за 2018;
- Звітність Укргідроенерго за 2017 (+2016 попередній).
В тексті жодного разу не згадується про збитки Енергоатому та Укргідроенерго. Ніяких змін після публікації в цьому блоці не робилось.
Просто Вовк звик відповідати на тезу про те, що ТЕС Ахметова отримували надприбутки за рахунок державного Енергоатому тезою про прибутковість держкомпанії.
В тексті йшлось про те, що тариф для атомної і теплової генерації ріс нерівномірно. З 2016 по 2019 рік тариф для АЕС виріс всього на 45%, а для ТЕС – на 100%.
А що стосується прибутку Енергоатому, то тут треба розуміти як він формується. В старій "Британській" моделі ринку, яка діяла в Україні до липня 2019 року, витрати ліцензіатів (в тому числі Енергоатому) затверджував Регулятор – НКРЕКП на чолі з Вовком.
НКРЕКП просто не включало у витрати Енергоатому підвищення заробітної плати чи витрати на капітальні інвестиції.
Про це, у той момент, багато писали представники Енергоатому. В колонці на той момент медіа-директора Асоціації "Український ядерний форум" Ольги Кошарної йдеться про те, як в 2018 році НКРЕКП "різала витрати Енергоатому по кожній статті".
Тому можна зробити висновок, що при відсутності "бухгалтерських збитків", атомна галузь була недофінансованою.
Кейс №3. Дмитро Вовк:
В своїй статті автор також пробує одночасно виправдати підхід "Амстердам+" та очорнити ідентичний "Роттердам+". Всі аргументи в стилі "так, але ні". Наприклад - бо начебто не було імпорту та дефіциту вугілля, тому і імпортний паритет не підходить.
Але збалансованість ринку не обмежується наявністю/відсутністю імпорту, а також залежить від достатнього рівня запасів, що мають задовольняти нормальний попит.
Так, протягом 2016 була потреба в імпорті, який не був повністю задоволений через стрімке, майже двократне зростання світових цін на вугілля (з $45/тонна навесні до $90 взимку) та через дефолти трейдерів вже після запровадження формули "Роттердам+" - через що спостерігались наднизькі запаси вугілля.
З 2017 частка імпорту по року була понад 15%, а в окремі місяці сягала 30%, про що свідчать матеріали НКРЕКП та Міністерства енергетики та вугільної промисловості того часу.
Хотів би побачити як Сергій каже в очі людям, які в складних умовах забезпечували імпорт, що такого не було і вони не працювали.
Зображення: Дмитро Вовк
Дмитро Вовк відповідає не на текст, а на якісь інші звинувачення. Імпортний паритет не є чимось поганим сам по собі. Він є злочином, коли впроваджений з ціллю збагатити одну єдину компанію.
В 2016 році ДТЕК видобував близько 70% енергетичного вугілля від споживання. Ще 5% імпортували всі учасники ринку, включаючи імпорт російської шахти ДТЕК.
Але ДТЕК отримував ціну вугілля на рівні імпортного паритету на весь обсяг вугілля, видобутий в Україні.
В тексті йдеться про те, що у Регулятора було багато можливостей збалансувати нестачу. Можна було ввести індекс Роттердаму без врахування логістики.
Або ввести Роттердам+ для антрацитової групи, бо само з нею були проблеми через те, що антрацитові шахти залишились на непідконтрольній території Донбасу.
Або надати кредит генерації від ДП "Енергоринок" для купівлі імпортного вугілля, що не раз обговорювалось у майбутньому.
Але Регулятор під головуванням Вовка з багатьох шляхів обрав один – той, який приніс найбільшу вигоду ДТЕК Ріната Ахметова.
Кейс №4. Дмитро Вовк:
Продовжуючи рубрику викриття недостовірної інформації в статті Сергія Головньова зупинимось на маленькому, але демонстративному прикладі.
В своїй статті Сергій пише, що начебто НКРЕКП не ініціювала питання змін до Податкового Кодексу в частині ренти. Знайшов один з листів – рукописи не горять! Зовсім не питання НКРЕКП, але свої пропозиції ми готували та офіційно надавали!
Зображення: Дмитро Вовк
Визнаю, що про цей лист мені було невідомо. Чому? Тому що він не публікувався у релізах, або повідомленнях НКРЕКП. Тому що жоден чиновник, включаючи Вовка, не піднімав це питання публічно після того, як відійшла перша хвиля обурення Роттердам+.
Нагадаю, що на той момент рента на видобуток енергетичного вугілля була на рівні 0,75%. Аргументуючи необхідність підвищення тарифу ТЕС, Вовк говорив про те, що її буде збільшено до 8%.
Сьогодні рента на видобуток енергетичного вугілля так і залишилась на рівні 0,75%.
Впевнений, багато хто розуміє, що і Дмитро Вовк, і тодішній міністр енергетики Ігор Насалик, і Верховна рада через найбільшу фракцію БПП, були підконтрольні тодішньому президенту Петру Порошенку.
Формула Роттердам+ не могла з'явитись без його схвалення. А відтак, і підвищення ренти на вугілля не могло відбутись, якби президент цього не хотів. Цим листом Вовк "розбавив" свою відповідальність загальною безвідповідальністю.
Але я впевнений, що Вовк знав про те, що ніякого підвищення ренти не буде.
І ця теза потрібна була лише як виправдання підвищення тарифів для ТЕС Ахметова. Поки всі не забули, що така ініціатива взагалі підіймалась.
