Чому ми можемо платити власникам обленерго 25 млрд грн в рік

Власники обленерго хочуть вже сьогодні заробляти чистий прибуток у розмірі 25 млрд грн на рік. НКРЕКП пропонує Їм заробляти скромні 2 млрд у перший рік, при цьому заробляти на новій базі 15% річних.

Від редакції Бізнес Цензор:

Застосовувати норму річної дохідності 1%/15% чи 12,5%/12,5% на старі/нові активи? (спойлер: я за перший варіянт).

Різні експерти та асоціації стверджують, що норма дохідності має бути однаковою. Інакше – низькі доходи від приватизації обленерго, занепад мереж, корупція, і, що найстрашніше - це все не відповідає європейській практиці.

Іншими словами, усім цим експертам значно ближчим є старий принцип, коли обленерго мали отримувати річну дохідність 12,5% на старі активи і 12,5% на нові. НКРЕКП ж пропонує 1% річної дохідності на старі активи і 15% на нові.

Ціна питання досить велика: власники обленерго хочуть вже сьогодні заробляти чистий прибуток у розмірі десь 25 млрд грн на рік (стара база активів - приблизно 200 млрд грн - помножена на 12,5% річних). Натомість, НКРЕКП пропонує Їм заробляти скромні 2 млрд у перший рік (стару базу активів помножити на 1%), при цьому заробляти на новій базі 15% річних (тобто, при великих інвестиціях, прибутки будуть швидко зростати).

Різниця прибутку першого року настільки відчутна, що варта інвестицій в медіа, асоціації та експертів. Але цей прибуток буде сплачений із кишень споживачів. З податком, різниця вже становитиме 28 млрд грн – на цю суму збільшиться тариф обленерго, а отже витрати усіх споживачів на розподіл електроенергії.

Давайте спробуємо розібратися, чи потрібно дарувати нашим обленерго такий щедрий річний прибуток вже сьогодні. Що про це кажуть експерти:

1. Державні обленерго можна буде приватизувати за 10-14 млрд грн за умови однакового прибутку на базу активів (і лише за 2-3 млрд без стимулів)?

Тут можна погодитися з оцінкою, але вона говорить лише про те, що стимулююче регулювання (1%/15% чи 12,5%/12,5%) треба вводити, і якнайшвидше. При цьому, при введенні стимулюючого регулювання з принципом 1%/15%, різниця у ціні приватизованих обленерго буде не такою великою (їх можна буде продати за 4-6 млрд грн, тобто різниця – 6-8 млрд грн, а не 8-11 млрд). Але навіть якщо різниця в доходах від приватизації була би цілих 11 млрд грн, то чи варті одноразові доходи бюджету від продажу обленерго того, що усі споживачі мають доплачувати на користь обленерго до 28 млрд грн за один лише рік?

1. Електричні мережі сильно зношені, і без великих інвестицій вони розваляться?

Звісно, розваляться. Але до чого тут норма дохідності на старі активи у 12,5%? Щоб мережі не розвалилися, треба інвестувати в їх відновлення. За принципу 1%/15%, на кожну інвестовану гривню, обленерго будуть отримувати прибуток у розмірі до 15% річних (це більше, ніж той принцип який подобався обленерго, з нарахуванням 12,5% річних). Але ж де взяти гроші, якщо прибуток сьогодні низький? Ну звісно ж - позичити (адже позичені гроші у структурі пасивів обленерго – це повна відповідність європейським практикам) або/та вкласти гроші власників обленерго. От банки скаржаться, що немає хороших позичальників, уряд скаржиться, що кредитування не зростає.

З введенням стимулюючого регулювання 1%/15% це все можна виправити. Натомість, при регулюванні 12,5%/12,5%, стимулів для інвестицій буде значно менше - просто обленерго стануть багатшими.

Так, якщо обленерго отримує прибуток по схемі 12,5%/12,5%, то (за припущення реінвестування тільки амортизації і половини прибутку) обленерго повністю відновить старі активи вже за 10 років. При схемі 1%/15%, таке відновлення займе 17 років – але це не аргумент на користь 12,5%/12,5%. Бо якщо при схемі 1%/15% власник обленерго інвестує кошти у розмірі 30% від вартості активів, то відновлення займе тих самих 10 років.

Якщо ж обленерго так бояться брати кредити, чи їх власники настільки бідні, щоб вкласти трохи грошей у швидкий розвиток активів, то для запобігання "розвалу електромереж" НКРЕКП може зробити одну просту зміну у стимулююче регулювання: збільшити норму амортизації "старих" активів".

Наприклад, якщо амортизацію старих активів прискорити у 2,5 рази (амортизувати їх за 12 років, а не за 30), то навіть за умов 1%/15% і без додаткових вливань від власників і кредиторів (при реінвестуванні тільки амортизації і половини прибутку) обленерго зможе відновити старі активи за ті самі 10 років.

Звісно, такий підхід не є бажаним з точки зору споживачів (бо все одно призведе до значного зростання тарифів на розподіл), але він виглядає більш адекватним, адже важко повірити, що "активи, зношені на 80%" зможуть прослужити ще 30 років.

1. Різна дохідність на стару/нову базу не відповідає "європейським практикам"?

Ну, давайте почнемо з того, що той шлях, яким наші власники обленерго отримали ці активи – теж далекий від "загальних" європейських практик.

В середньому, оціночна вартість активів обленерго (той самий RAB, на який збираються нараховувати дохідність 12,5% чи то 1%) у 5 разів перевищує ціну приватизації цих активів (у доларовому еквіваленті).

Це означає, що норма прибутку на активи у 12,5% даватиме власнику обленерго річну дохідність від придбання обленерго десь 60%. Це не зовсім європейська дохідність.

Але "європейські практики" є різні. Настільки, що важко сказати, що відповідає цим практикам, а що ні. І у цих практиках є випадки, схожі на наші.

Так, англійські водоканали були приватизовані у кінці 1980х за ціною, майже у 25 разів нижчою за вартість їх активів. Запроваджуючи "раб-регулювання" для цих компаній, британський регулятор взяв за базу не оціночну вартість активів водоканалів, а ринкову (ту, яка майже у 25 разів нижча).

Таким чином, "норма дохідності" на старі активи у британських водоканалів - десь у 25 разів нижча за дохідність на нові активи. При цьому, англійські водоканали не лише не розвалилися, а цілком успішно працюють по цей день, і британці навіть жваво обговорюють, що ці водоканали платять своїм акціонерам дивіденди вище ринку.

Оригінал публікації на Facebook автора.