Монополія на мільярд або чому автовласнику доведеться платити більше

Про черговий перерозподіл ринку виробників номерних знаків за кошт власників авто. Де існуюча прозорість змінена на бажання контролювати не виробництво номерних знаків, а кількість чорної готівки, що осяде у кишенях ініціаторів законопроекту.

У жовтні з ініціативи МВС було зареєстрованого законопроект "Про внесення змін до Закону України "Про дорожній рух", головною ідеєю якого є передача функцій з виготовлення номерних знаків для транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації з головного сервісного центру (ГСЦ) МВС – комерційним виробникам (у необмеженій кількості).

Українцям активно транслюють, що ГСЦ буде лише реєструвати раніше обраний автовласником номерний знак (НЗ), а автовласник вибере виробника НЗ на свій розсуд.

Також іде мова, що вартість номерних знаків подешевшає, а країна позбавиться корупційних ризиків у сфері виробництва та закупівлі НЗ для транспортних засобів.

І, найголовніше, – номерні знаки відтепер будуть виготовлятися за загальноприйнятими вимогами Європейського Союзу. Спробував розібратися, які недоліки має цей законопроект.

Потреба ринку – 2,5 мільйонів знаків

Кожна країна використовує номерні знаки з дотриманням певних технічних правил. В Україні такими правилами були ДСТУ 4278:2019 та ДСТУ 3650:2019 – проте, ці ДСТУ з 16 жовтня 2020 року вже не працюють.

Такий важливий ідентифікаційний елемент транспортного засобу, як його номерний знак, не може виготовлятися довільно – потрібен документ, яким в Україні може бути або державний стандарт або технічні умови.

Саме в цьому і закладено перший елемент "не сильно витонченої" схеми МВС – структура, яка буде володіти відповідними технічними умовами та авторськими правами на такий документ і буде визначати, кому виготовляти номерні знаки в Україні, - стверджує директор підприємства "Завод "Динамо-Сілейр" Тетяна Селіхова. - Ця схема не є новою. Тож, ми повертаємося у минуле. Коли патенти видавали тільки певним підприємствам. Інші ж підприємства, яким було відмовлено у придбанні патенту, вимушені були припинити свою господарську діяльність. Цікаво буде побачити, хто з зазначених суб’єктів стане власником авторських прав на технічні умови "Європейського формату".

Зараз потреба ринку в Україні 2,3-2,5 мільйонів комплектів номерних знаків в рік. Експерти ринку стверджують, що після схвалення законопроекту парламентом ціна на цей тип НЗ підніметься в 5-6 разів. І обсяг ринку щорічно вже буде складати на 1 мільярд гривень більше.

Тобто, теоретично законопроект може принести більше мільярду гривень доходу його прихильникам.

Що чекає власників авто

Зараз у містах України численні ділки біля сервісних центрів пропонують виготовлення номерних знаків на вторинному ринку за ціною до 500 гривень за комплект.

Це майже в 5 разів дорожче, ніж вартість виготовлення на первинному ринку через тендери Prozorro.

Саме відсутність аналізу вторинного ринку виготовлення номерних знаків демонструє патологічну недалекоглядність МВС, бажання якого до здешевлення НЗ неминуче призведе до значного зростання ціни.

Не говорячи вже про повну відсутність контролю держави як за собівартістю продукції, так і за походженням сировини для її виробництва.

Найголовніше, хто ж стане власником технічних умов щодо вимог ЄС для виробництва номерних знаків?

Яким чином буде реалізована вільна конкуренція виробників без сплати роялті такому "новому" власнику?

Хто буде відповідати за розміщення виробника (чи його підрозділу) поблизу сервісного центру?

За якими критеріями МВС буде визначати перелік виробників, якщо вони взагалі не володіють правами контролю за діяльністю господарюючих суб’єктів?

Яким чином МВС буде контролювати виробництво, не маючи на це ані законних повноважень, ані технічної можливості (на сьогодні такий контроль здійснюється у площині обов’язків виробника по тендерному договору)?

Хто буде контролювати якість продукції і яким саме способом (враховуючи, що виробником може бути будь хто)?

Не менш важливим є і те, для чого (або для кого) вводяться зміни?

Навіщо змінювати контрольовану закупівлю, що існує сьогодні, на хаотичний неконтрольований ринок виробництва номерних знаків?

Відповіді на ці питання законопроект не містить, що наводить на висновок про явний популізм у його просуванні.

Скоріше за все, мова йде про черговий кардинальний перерозподіл ринку виробників номерних знаків за кошт власників авто. Де існуюча прозорість змінена на бажання контролювати не виробництво номерних знаків, а кількість чорної готівки, що осяде у кишенях ініціаторів законопроекту.

Фактично, це монополія на додатковий мільярд, який доведеться виймати зі своєї кишені власникам авто.