Коли буде заборонено використання хлорпиріфосу в Україні?

Люди все ще бідкаються, а влада продовжує розводити руками.

13 листопада 2020 року це була не тільки "чорна п’ятниця", зі стартом продажів Iphone Pro Max 12, з запровадженням карантину "вихідного дня", але і з вступом в дію в ЄС нових максимально дозволених залишків пестицидів (MRL) для Chlorpyrifos та Chlorpyrifos-methyl на рівні 0,01 мг/кг для всієї продукції (зернових, олійних в тому числі), що ввозиться, ввезена та вироблена відповідно до Регламенту ЄС 2020/1085 від 23 липня 2020 року з внесенням змін до Додатків II та V Регламенту ЄС 396/2005.

Нагадаю, що відповідно до чинних Санітарних правил і норм в Україні ліміти встановлені для зернових на рівні 0,1 мг/кг, що в 10 разів вище встановлених нових лімітів в ЄС. Ба більше, на сьогодні препарати з активними речовинами Chlorpyrifos та Chlorpyrifos-methyl не заборонені, а активно використовуються в Україні.

Давайте поглянемо на статистику виявлення Chlorpyrifos та Chlorpyrifos-methyl в олійних та олії, від визнаних міжнародних сюрвейерів першого класу - компаній членів УЗА.

2019/2020 Маркетинговий рік (червень 2019-травень 2020)

2020/2021 Маркетинговий рік (червень 2020 – поточний місяць)

*LOD (limit of detection) – ліміт визначення незалежною лабораторією сюрвейера

LOQ (limit of quantification) – ліміт кількісного визначення лабораторією сюрвейера на рівні 0.005 mg/kg

Як ми бачимо в наведених даних в таблицях ситуація за два маркетингових роки не змінилась, і Chlorpyrifos та Chlorpyrifos-methyl регулярно виявляється в зразках продукції олійних та олії. В ріпаку це близько 15-20% та олії близько 20-25%. Нагадаю Chlorpyrifos та Chlorpyrifos-methyl жиророзчинні речовини, і переходять з олійних культур у вироблену з них олію.

Звісно ми можемо говорити, що для нас нові ліміти були як сніг на голову, але це не так. У квітні 2019 року в рамках стандартного процесу оновлення дозволів для Chlorpyrifos та Chlorpyrifos-methyl, експерти EFSA (European Food Safety Authority) та держав-членів зібрались, щоб обговорити оцінку впливу активних речовин на стан здоров’я людини.

Експерти дійшли висновку, що існують занепокоєння, пов’язані зі здоров’ям людей, зокрема, щодо можливої ​​генотоксичності та нейротоксичності пов’язаної з розвитком.

У світлі цих занепокоєнь та з огляду на затримки з оцінкою екологічного ризику, Комісія доручила EFSA надати звіти щодо основних висновків щодо впливу на здоров’я людини Chlorpyrifos та Chlorpyrifos-methyl.

2 серпня 2019 року EFSA (EFSA published statements for both substances) опублікувала заяви щодо обох речовин, підтвердивши, що виявлено ризики для здоров’я людини, і що не можна визначити безпечний рівень впливу на основі наявних даних. EFSA дійшли висновку, що критерії безпечності для людини, встановлені законодавством ЄС, не виконуються.

Друга експертна дискусія щодо Chlorpyrifos-methyl відбулася на початку вересня 2019 року. 26 листопада 2019 року EFSA (EFSA published its updated statement on chlorpyrifos-methyl) опублікувала нову заяву щодо Chlorpyrifos-methyl, яка підтвердила попередні висновки.

Висновок для нас очевидний, зволікання з гармонізацією лімітів та забороною препаратів з активними речовинами Chlorpyrifos та Chlorpyrifos-methyl між Україною та ЄС, призведе до нових втрат для економіки України, оскільки цивілізований світ буде й надалі приймати необхідні кроки для підвищення безпечності продукції для людей та тварин.

Ринок ЄС є одним із найбільш привабливих для українських експортерів зернових та олійних культур, оскільки на ньому є платоспроможний покупець та має невелике плече транспортування.

Минулого року експорт української агропродукції до ЄС склав $7,5 млрд, левова частка якого припадає на зернові, олійні та продукцію з цих культур.

ЄС є провідним ринком збуту українського ріпаку (близько 96 % від загального експорту), олії соняшникової (близько 35 %), сої (близько 43 %).

Однак, щоб мати доступ до цього ринку надалі, необхідно гармонізувати українське законодавство з європейським, а саме в розділі, що стосується рівнів залишків пестицидів в агропродукції.

Інакше є загроза втрати позицій на ринку ЄС для українського зерна.

В зоні ризику також експорт в такі країни як Тайланд, В’єтнам та Індія, які починають вводити обмеження на продукцію із вмістом Chlorpyrifos та Chlorpyrifos-methyl. Індія є ще одним з найбільших ринком експорту української соняшникової олії (близько 30%).

Заборона використання пестицидів Chlorpyrifos та Chlorpyrifos-methyl – це в першу чергу турбота та збереження здоров’я українців, а також можливість запобігти втраті провідних ринків збуту для української аграрної продукції.