Віртуальні активи: чому Україні потрібен закон

Наприкінці минулого року законодавець, як подарунок перед святами, заклав ще один камінь для побудови цифрового майбутнього в Україні.

В грудні місяці був прийнятий в першому читанні проєкт закону №3637 "Про віртуальні активи", або як його вже скоротили в ЗМІ – закон про ВА.

Цим законом впроваджується та надається характеристика таким поняттям як віртуальний актив та його видам, система обігу віртуальних активів, фінансові послуги, гаманець і ключ віртуального активу, тощо. Також, вносяться відповідні зміни до Цивільного кодексу України та інших законів.

Пропозиція проєкту Закону 3637 є очікуваною реакцією з боку держави на поки ще хибкий, але стрімкий світовий розвиток криптовалюти та IT-ринку в цілому.

Окремо варто зауважити, що наразі галузь криптовалюти є найменш прогнозованою та системною з огляду на світову практику державного управління. Однак, вже майже вся світова спільнота державного управління визнала, що віртуальна валюта є феноменом з яким потрібно рахуватися.

Галузь віртуальних активів за своєю модельною структурою можна грубо порівняти зі звичним ринком цінних паперів, а отже, як і будь-якому ринку, що має вартість – держава ставить собі за необхідне врегулювати та легалізувати таку діяльність, застерегти учасників від шахрайських дій спекулянтів, запобігти фінансуванню тероризму, відмиванню грошей та відкрити двері для залучення інвестицій та надходження грошей до бюджету.

Для того, щоб зрозуміти мету законопроєкту потрібно одразу підкреслити, що поняття it ринку ширше ніж віртуальні активи, тому що включає в себе різні криптовалюти (наприклад біткоін, лайткоїн, ефір), біржі криптовалют (напр. bitfinex, poloniex), IT-розробників, блокчейн технологію, FinTech галузь, різні програмні забезпечення, які обслуговують цифрові взаємовідносини учасників та похідні винаходи, техніка, тощо.

Однак, пам’ятаємо, що яскравим маркером цифрового ринку є його різка волатильність (мінливість), відсутність стійкої залежності як такої від політичного режиму, інфляції, рівня ВВП та встановленого державним Регулятором курсу банківської системи, але саме при плідної взаємодії органів державної влади з представниками IT-галузі можливо ефективно розвинути новий ринок економіки – цифровий.

Закон 3637 насамперед встановлює правовий статус віртуальних активів та покликаний врегулювати ту частину ринку яка має відношення до суб’єктів, що здійснюють діяльність з постачання послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, які зареєстровані або мають постійне представництво на території України.

Також, з основного, на що варто звернути увагу в законопроекті про ВА це:

• Поділ віртуальних активів на дві групи: перша – забезпечений ВА, тобто ВА який забезпечується майновими або немайновими правами, правом вимоги та відповідно до цього Закону може бути об‘єктом ринку віртуальних активів, друга група – незабезпечений ВА;
• Вимоги до постачальників послуг: обов’язкова державна реєстрація із обранням виду діяльності згідно вичерпного списку Закону, розкриття інформації про структуру власності та кінцевого бенефіціару, наявність бездоганної ділової репутації керівників та засновників постачальників послуг на ринку ВА.

Окремо, в цій частині, варто зауважити, що цифровий ринок є результатом виключних інтелектуальних здобутків, що виражаються у вигляді технічних розробок, різноманітних ПО, саме тому ця галузь вважається найбільш децентралізованою та незалежною від державного нагляду.

В зв’язку з чим, деякі учасники ринку ВА, при бажанні, можуть здійснювати операції , пов’язані з обігом ВА без державної реєстрації через такі сервіси, як наприклад відомий всім VPN, але при цьому, такі учасники як правило несуть більші ризики та позбавлені можливості захисту своїх інвестицій.

• Створення Державного реєстру постачальників послуг, пов’язаних з обігом ВА;
• Встановлюються умови, порядок набуття права власності на ВА, право захисту власника своїх віртуальних активів відповідно до цивільного законодавства України та інших нормативно-правових актів, в тому числі право на захист в суді;
• Наявність фінансових санкцій у вигляді штрафів до осіб, що вчинили порушення згідно Закону про ВА;
• Верифікація учасників ринку ВА;
• ВА в Україні не будуть засобом платежу на її території, однак законом передбачена можливість здійснення валютних транзакцій, відкриття банківських рахунків.

Варто підкреслити той факт, що наразі в Україні вже чи мало компаній, інтернет-магазинів, які пропонують своїм клієнтам можливість розрахуватись криптовалютою в один крок. Такий розрахунок проводиться зазвичай просто через запропонований покупцю QR-код віртуального гаманця Продавця або через платіжну систему Paypal.

• Віртуальний актив в Україні визнається нематеріальним благом за приписом ст.4 Закону 3637, але в той же час згідно визначенню в ст.1 цього ж Закону, ВА є сукупністю даних в електронній формі, яка має вартість. При цьому, згідно правових приписів, нематеріальні блага зазвичай мають такі ознаки як неможливість відчуження та позбавленість майнового змісту.

Відкритими наразі залишаються питання, щодо оподаткування такої діяльності та межі, порядок доступу державних органів до персональних даних учасників ринку ВА.

Криптовалюти, насамперед, приваблюють відсутністю податків і обмежень при здійсненні операцій з їх купівлі – продажу, відсутністю єдиного регулятора та центру емісії, низькими комісіями при транзакціях, персональною анонімністю від державного нагляду при операціях купівлі-продажу. Головна відмінність випуску криптовалют від звичайних грошей це те, що їх випуск, видобуток децентралізований, залежить від технічного комп’ютерного оснащення, інтелектуального залучення у рішенні певного криптографічного алгоритму програмної системи того чи іншого виду криптовалюти.

Як бачимо, зазначені риси є одночасно і привабливим альтернативним варіантом звичним світовим валютам, і слабким місцем, так як в той же час породжує лазівки для безконтрольного незаконного обігу грошей.

Якщо говорити про можливість залучення інвестицій, то прийняття Закону про ВА відкриває шлях до таких об’єктів інвестування IT ринку як: криптовалюта, pos-термінали для здійснення побутових розрахунків криптою, відповідні банкомати для здійснення переводу віртуальних грошей у валюту та видачу її власнику активу (згадайте як ще в 2017 році в Україні були випущені перші криптобанкомати "Cryptomat"), також інвестують у різноманітні системи і сервіси платіжних засобів, криптобіржі, вкладають гроші і в компанії, які займаються intellectual security та аудитом smart-contracts .

Саме тому закон 3637 має значення, оскільки, в разі його прийняття, залежатиме як в найближчі роки в Україні буде розвиватись IT ринок та галузь віртуальних активів. Саме від кроків держави, виражених в цьому законі та прийнятих в подалі пов’язаних з ним нормативно-правових та підзаконних актів, буде очевидно, чи направлені ці кроки назустріч або поперек.