Магніт для людського таланту в оборонці
Будь-який великий бізнес дуже залежить від людей. Від якості їхньої підготовки, рівня виробничої культури, мотивації та залучення, здатності генерувати нові ідеї, проявляти ініціативу, бажання досягати результату.
Середній вік працівників в Укроборонпромі – 54 роки. І рік у рік він зростає. Більше того – середній вік представників найважливіших професій, наприклад, вищого інженерно-конструкторського складу, становить 65 років.
До того ж старшому поколінню майже немає кому передати свій унікальний досвід, оскільки молодь не дуже прагне працювати у нас.
Чому так відбувається?
Не сформована корпоративна культура, яка б заохочувала творчість, молодих фахівців часто-густо відлякує застаріле обладнання, обмеженість доступу до сучасних технологій, а також брак мотивації та гнучкості в організації виробництва.
На погляд сьогоднішніх випускників технічних вишів, потенційних геніальних творців зброї майбутнього, ми – архаїчна структура, що перевантажена бюрократією та використовує застарілі підходи до роботи. І багато в чому вони мають слушну думку.
Скажу більше – всі наведені чинники безпосередньо впливають на економіку. У середньому один працівник підприємств – учасників Укроборонпрому виробляє на рік товарів і послуг на $20 тис.
Водночас, аналогічний показник у його колеги з оборонних компаній країн НАТО ؘ– $350 тис. Це величезний розрив, подолати який нелегко, але необхідно.
Тому створення нової корпоративної та виробничої культури – одне з наших основних завдань.
Талановита молодь повинна мріяти потрапити до нас хоча б на практику. Ми прагнемо стати роботодавцем мрії та перетворити людину зі штатної одиниці, яка обслуговує обладнання, на найвищу цінність для компанії.
Так, сьогодні це може здаватися фантастикою, але вже не в такому віддаленому майбутньому має перетворитися на реальність.
Ми мусимо стати центром проривних технологій та хочемо, щоб працювати у нас було цікаво і драйвово. Так обов’язково буде.
Ми вже розпочали змінюватися зсередини. У лютому поточного року Концерн уклав договір про співпрацю з Київським політехнічним інститутом імені Ігоря Сікорського.
Угода передбачає запуск Школи професійного розвитку інженерів-конструкторів та програми підготовки інженерів-конструкторів імені Олега Антонова.
Крім цього разом з Київською школою економіки ми започаткували Школу інноваторів оборонної промисловості. Укроборонпром прямує шляхом осучаснення професійних компетенцій своїх працівників.
Ми впевнені, що за цими проєктами велике майбутнє. І це тільки перші ластівки. Проте, щоб залучити до нас якомога більше талановитих фахівців, потрібно максимально швидко перетворитися на сучасну компанію: прозору, модернову, привабливу, не обмежену штучно у русі вперед.
Тут у пригоді стане законопроєкт №3822. Сподіваємося, що його буде ухвалено народними депутатами України в другому читанні.
Я переконаний, що державний сектор ОПК зможе забезпечувати обороноздатність країни на якісно новому рівні та одночасно стати роботодавцем мрії.

Мене, як випускника КПІ (кафедра Електронних приладів та пристроїв, 2902 рік) цікавить таке питання: чому влітку 2020 року було прийняте рішення про закриття цієї кафедри, яка в тому числі готувала інженерів-проектувальників електровпкуумних НВЧ-пристроїв (пролітних клістрлнів, відбивних клістргнів, магнетронів, ламп бідочої хвилі, ламп зворотньої хвилі тощо), які є стратегічними та життєво необхідними компонентами системи ППО України?!
Підприємства, здатні виготовляти вказані вироби (Генератор, Октава, Полярон, Знамено) були закриті ще раніше, здається навіть до створення самого "Укроборонпрому" (2000-2010).
Виходить, Україна сама не здатна відтворити виготовлення вказаних пристроїв, а в контексті того, що ППО НАТО працює на іншій елементній базі, і вони не взаємозамінні, рано чи пізно ми зіштовхнемося із дуже серйозними проблемами
а прото зарплату ринкову+ не пробували платити?
Клистроны -нужные приборы. И специалисты для их производства нужны.! Завод "Знамя" уже разрушен. На его месте стоит жилой дом. Дураки приняли решение о его ликвидации!
Нужно найти место и организовать производство клистронов!
Приватні підприємства щедріші і пропонують 17-20 тис. грн, чим звісно переманюють молодь з УОПа. Якщо ви винаймаєте житло - на покриття щоденних витрат може й вистачить, але про розвиток та власне житло можна забути, простіше кажучи перспективи теж так собі.
З такими умовами ще довго доведеться чекати "спеціалістів" та інженерних "талантів". В нашому селі ходять чутки про багатьох інженерів, які "їздять на заробітки" та успішно допомагають піднімати оборонку Польщі, ОАЕ, Південної Кореї - бо людям просто хочеться нормально жити, а не виживати.
І трішки інформації для роздумів - junior software engineer (початківець програміст) з досвідом до 1 року може отримувати від 15 тис. грн. (взято з dou.ua), з ростом практичних навичок буде зростати й оклад (наступна сходинка software engineer - 44 тис. грн., далі senior SE - 89 тис. грн. і т.п.), тоді як вершина розвитку інженера-конструктора - це головний конструктор і з окладом + 3-5 тис. грн до вищевказаного. Думайте...
P.S. Тут можна перефразувати прислів'я про армію. Не хочеш годувати власну оборонку, будеш годувати чужу і як правило набагато дорожче, а от хто виграє від такої економії лише час покаже.