Чому український ґрунт деградує і що з цим робити

За офіційними даними, в Україні площа деградованих ґрунтів становить понад 1 млн. га. Проте вчені стверджують: насправді ця цифра цілком може бути понад 15 млн. га.

2020 року Гейб Браун, американський аграрій з Північної Дакоти, вразив фермерську спільноту своїми досягненнями у відновленні родючості земель. Його поля 4 роки потерпали від посух, граду, суховіїв. Однак, застосувавши методи інтегрованого захисту рослин, відрегулювавши пестицидне навантаження та додавши сівозміну з міксом зернових, Гейбу Брауну вдалося відновити родючість. Тепер своїми напрацюваннями він ділиться з аграріями по всьому світу. Каже: господарства стають фінансово сильнішими та нарощують соціальний потенціал.

За офіційними даними, в Україні площа деградованих ґрунтів, які втратили свою родючість, становить понад 1 млн. га. Проте вчені стверджують: насправді ця цифра цілком може бути понад 15 млн. га. А по всьому світу, за даними ООН, якісного ґрунтового шару вистачить всього на 60 років. Щорічно на планеті людство втрачає 12 млн га родючих земель, на яких можна було б додатково виростити 20 млн тонн зерна. Однак, інтегрований захист рослин та належна аграрна практика допоможуть розв'язати цю проблему.

Причини виснаження ґрунтів

Сьогодні ґрунти виснажуються через кліматичні зміни, погодні катаклізми, недбале ставлення до земель та зменшення кількості захисних насаджень.

Щорічне підвищення температури повітря на планеті призводить до появи катаклізмів, не властивих раніше території України. Це - пилові бурі, урагани, сильні зливи з градом та розливи річок. Приміром, 2019-го ми могли спостерігати одночасно на території України сильні дощі на Заході та Півночі та неймовірну посуху на Півдні й Сході. Усе це як наслідок провокує пересихання річок, вимивання ґрунтів та знищення їхнього верхнього родючого шару.

Так, вирубка лісів та захисних насаджень у світі з 2001 по 2012 рік збільшила на 52% кількість земель, уражених ерозією. Родючі поля перетворюються в савани чи степові зони з насадженнями бур’янів, невибагливих до умов довкілля. А плантації культурних рослин "мігрують" в інші області. За даними спільного звіту ФАО та Мінприроди, з 1990 до 2017 року площі посівів кукурудзи, сої та соняшника скоротилися в українському степу відповідно на 18%, 43% та 13%.

Серед причин виснаження ґрунтів також переущільнення технікою, ведення екстенсивного господарства, спалювання сухостою (лише в період за 5 днів, з 26 березня по 2 квітня, 2017 року датчик VIIRS на супутнику зафіксував на території України 10 653 активних пожеж). Під час паління сухої трави гине мікрофлора, на утворення якої опісля потрібно щонайменше 5-6 років, а деякі елементи ланцюга живлення взагалі можуть не відновитися. Теж саме з поживними речовинами: спалювання 1 га стерні озимої пшениці може компенсуватися хіба внесенням 30-40 т/га міндобрив.

Сукупність усіх цих процесів з різних сторін складають невтішний "пазл" зі зменшенням гумусу та зниженням родючості земель.

Наслідки збіднення ґрунтів

До чого ускладнення такого стану може призвести. По-перше, зменшення врожаю і доходів. Врожаї зерна в Україні стабільно перевищують 60 млн тонн на рік. Однак, за різними оцінками фахівців, це далеко не межа й показник може зрости як мінімум ще на 50%. Проте через дефіцит вологи та поживних речовин потенціал зернових повною мірою не розкривається.

По-друге, виснаження земель призведе до непрогнозованого збільшення витрат на живлення рослин. Якщо на сьогодні в аграріїв є середнє розуміння того, скільки вони вкладають у гектар пшениці, сої чи ячменю, то в майбутньому ці суми зростатимуть.

По-третє, ріст ризиків через погодні умови. Сільське господарство в принципі складно прогнозувати, адже одна гроза може "вбити" весь урожай, але з кількістю виснажених ґрунтів рівень ризику тільки посилиться. Щоб цього уникнути, варто діяти вже зараз.

Розв’язання проблеми

Ситуацію може врятувати такий комплекс дій:

1) захист полів і насадження лісосмуг, які рятуватимуть від пилових бур та ерозій ґрунтів. На початку 2021-го екологічна ініціатива спільно з низкою благодійних фондів запустила проєкт #ЛісосмугиЖиття, в рамках якого в одній з ОТГ Полтавської області дослідить стан лісосмуг, сформує дорожню карту їхнього відновлення та залучить кошти на реалізацію плану. Адже лісосмуги, яким тривалий час в Україні не надавали достатнього значення, здатні знижувати швидкість вітру на 20-30%, збільшувати вологість повітря на 3-5% та зменшувати непродуктивне випаровування. Тільки завдяки цьому врожайність зернових на полі біля лісосмуги може зрости на 5-7 ц/га.

2) комплекс заходів для протистояння стіканню дощових вод. Коли тане сніг чи в період затяжних дощів важливо зменшити вплив поверхневого стікання. Інакше стоки води просто вимиють з часом верхній родючий шар. Щоб цього не сталося, можна, приміром, встановити рослинні буферні смуги, створити борозні бар’єри, ламати ґрунтову шкірку (аби вода лишалася в землі, а не витікала) та встановлювати смуги з рослинним покривом між багаторічними культурами.

3) зменшення пестицидного навантаження, над яким працюють провідні світові агрокомпанії. Це - такі формули й продукти, які за менших обсягів гарантують такий же високий рівень захисту від бур’янів і шкідників. Або ж такі препарати, для використання яких потрібно вдвічі менше води, ніж раніше.

4) цифровізація агросектору. Це, власне, теж працює в синергії зі зменшенням пестицидного навантаження. Наприклад, сьогодні доступні обприскувачі, що автоматично вимикають розпилювачі (або форсунки) та технології, що дозволяють змінювати норму витрати робочого розчину залежно від розвитку біомаси. Є можливість навіть виділяти цілі ділянки на полі, які не будуть оброблені препаратом. З одного боку, це економить кошти підприємця, а з іншого - знижує навантаження на екосистему від препаратів. Адже розпилюються винятково на ті рослини чи ділянки, де це потрібно, а не скрізь.

5) практикування покривної культури. 2017 року Міністерство с/г США спільно з Університетом штату Огайо відзвітували: за 5 років кількість покривних культур (висіваються в міжряддя або відразу після збору з поля основних культур) зросла на 50% - до 6,2 млн га. Висаджувати покривні культури активно почали в останні 5 років і у Великій Британії. Там навіть ініціювали масштабний проєкт з дослідження впливу цих культур на рівень СО2, збільшення поживних речовин у ґрунті та зменшення ерозії. Покривні культури (конюшина, гірчиця, різні види трав) захищають землю від пилових бур, утримують вологу та нарощують необхідну біомасу, тому їхню кількість однозначно варто збільшувати.

На 68-й сесії Генасамблеї ООН учасники офіційно прийняли 5 грудня Всесвітнім днем ґрунтів. Однак, про якість і поводження з ґрунтами варто пам’ятати не лише в грудні. Адже, як показує досвід, стан і якість земель - важлива частина економічного прибутку. І не лише конкретного аграрного господарства, але й цілого регіону та країни.