Чому Мінфін хоче заборонити міжнародні стандарти звітності для малого бізнесу

В середині червня Міністерство фінансів оприлюднило на своєму сайті законопроєкт, реалізація якого призведе до скасування можливості малому бізнесу подавати фінансову звітність за міжнародними стандартами.

Щороку в усьому світі 27 червня відзначається День мікро-, малих та середніх підприємств.

Це встановлено резолюцією ООН. Організація об’єднаних націй розуміє важливість цього сегменту світової економіки для розвитку людства. А от українському чиновництву це второпати схоже не під силу.

До міжнародного дня Мінфін підготував нашому невеликому підприємництву несподіваний "подарунок" - законопроєкт про внесення змін до закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Цей законопроєкт, зокрема, передбачає заборону застосування на теренах нашої держави Міжнародного стандарту фінансової звітності для малих та середніх підприємств (МСФЗ для МСП).

Наразі малі та середні підприємства в Україні мають вибір: вони можуть складати фінансову звітність або за національними стандартами бухобліку, які затверджуються українським Мінфіном, або за міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ), які приймаються лондонською Радою з міжнародних стандартів.

МСФЗ створюються в першу чергу з метою регламентації звітування великими публічними компаніями. Перехід на МСФЗ – це складна та недешева процедура. Тому малі та середні компанії вдаються до неї вкрай рідко.

Але в системі МСФЗ є один окремий стандарт – МСФЗ для МСП, який по суті є спрощеною версією "великих" МСФЗ, спеціально призначеною для використання непублічними підприємствами.

Одні фахівці називають цей стандарт "МСФЗ-лайт", інші – просто "малюком", а злі язики охрестили його "МСФЗ для бідних".

Цей стандарт дозволяє невеликому українському бізнесу не дуже великим коштом складати якісну фінзвітність, якій довіряють зарубіжні кредитори та інвестори. Звітність, складену за застарілими нацстандартами, досвідчені аналітики всерйоз взагалі не сприймають.

Кілька років тому в Україні з’явився офіційний переклад МСФЗ для МСП, і почався процес добровільного переходу українських компаній на складання звітності за цим стандартом.

Останнім часом за свідченнями аудиторів, що займаються МСФЗ-трансформацією, цей процес значно пожвавився.

Його локомотивами стали аграрії та IT-бізнес. Здавалося б все добре. Але ніт. 15-го червня Мінфін оприлюднив на своєму сайті законопроєкт, реалізація якого призведе до появи в Законі такої норми:

"Для складання фінансової звітності застосовуються міжнародні стандарти (крім Міжнародного стандарту фінансової звітності для малих та середніх підприємств), які офіційно оприлюднені державною мовою на вебсайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту".

Чому ж раптом Мінфін вирішив відібрати у малого та середнього бізнесу спокусливу МСФЗ-лайт-альтернативу?

Версії є різні.

Одні експерти вбачають в такій ініціативі намір Мінфіну позбутися стандартизаційного конкурента.

Адже, якщо тенденція переходу на МСФЗ до МСП збережеться, то вже за кілька років складати звітність за нацстандартами будуть тільки вбогі та ниці.

В такому випадку вплив Мінфіну на бухгалтерське регулювання буде зведено нанівець. І може постати питання про доцільність існування як нацстандартів, так і нацстандартизаторів.

І тоді Україна може піти шляхом Грузії, яка відмовилася від національних стандартів обліку, і перевела весь свій малий та середній бізнес на МСФЗ для МСП.

Інші експерти кажуть, що зради немає. І ми просто вкотре маємо справу з черговим недолугим висловом чиновницької позиції.

Мовляв Мінфін не прагне заборони, просто так воно якось само буквами вийшло. Багаторічний досвід роботи з мінфінівською нормативкою та бритва Генлона дозволяє нам в принципі прийняти і таку версію.

Так чи інакше, але прийняття законопроекту точно значно ускладнить бухгалтерське життя тим українським підприємствам, які намагаються вирватися з лабет мінфінівського свавілля на простори МСФЗ-лайт. Вони такому бухгалтерському протекціонізму Мінфіна не зрадіють.

Деякі авторитетні професійні угрупування вже висловили своє незадоволення сумнівними ініціативами міністерського начальства. Але чиновники до їхньої думки дослухаються не часто. Така ситуація, що у відчаї нашій бізнес-малечі хоч до ООН звертайся.