Біометричне розпізнавання: як компанія з українським корінням підкорює світ

Минулого літа під час протестів Black Lives Matter у Сіетлі протестувальники пограбували дві крамниці Amazon Go. Вони могли б отримати позови, але замість цього отримали квитанції на оплату товарів. Це сталось, бо на той час у крамницях уже діяла система розпізнавання обличчя клієнтів.

Фантазіям про розпізнавання обличчя — щонайменше півстоліття, якщо рахувати від виходу на екрани першого сезону Star Trek. Та інструмент, що роками видавався фантастичним майбутнім, уже стає реальністю. Й українські розробники відіграють у цьому не останню роль.

Чимало стартапів, що працюють у галузі біометричних платежів, не витримують конкуренції із технологічними гігантами. Та естонський стартап Riddletag з українським корінням заснований через програму e-Residency, пройшовши крізь кілька трансформацій і пандемію, вижив.

Першу інвестицію стартап здобув у 2017. Це були $300. Уже за два роки компанію оцінили у $0,8 млн та вона увійшла в топ-6 стартапів із розпізнавання обличчя за версією StartUs Insights.

За допомогою продукту фінустанови та банки, мережі заправок, супермаркетів, HoReCa і транспортна галузь зможуть забезпечити собі повністю автоматизовані продажі. У чому вибухова сила — з нами поділився засновник Юрій Голузинець.

1. Не винайшли велосипед, а "тюнінгували" його

У 2017 році стартап Riddletag працював над ідеєю, яка дозволяла б користувачам звільнити гаманці від банківських карт та карт лояльності — і оплачувати покупки обличчям. Того ж року, лише кількома місяцями пізніше, Apple вивів на ринок модель смартфона із faceID. Тренд на біометрику обличчя почав набирати оберти.

Згодом команда розвинула ідею і почала ширше розробляти саму можливість оплати обличчям. Вони пропонували розробку банкам, мережам заправок та роздрібної торгівлі буквально від дверей до дверей.

Цей етап завершився співпрацею із Visa та Mastercard, які через партнерські програми згодом призвели й до пілотного проєкту з тбіліським метро.

У Грузії 2019 року українська команда за 2 місяці встигла адаптувати й софт, і розробити прототип пристрою, що дозволяє оплачувати проїзд за допомогою ідентифікації обличчя.

Тести пройшли успішно, тож проєкт презентували на Visa Innovation Forum, що пройшов у Тбілісі у листопаді 2019. Правда, пандемія і в цей проєкт внесла зміни.

Замість того, щоб самим робити "залізо", на яке треба шалені інвестиції та роки тестувань, вони купили його в Intel. Готовий софт із розпізнавання обличчя придбали в Amazon. Інтегрували всі інструменти в одну комплексну розробку, що автоматизує ідентифікацію клієнта для будь-якого бізнесу офлайн.

Не винаходили й принципово нових рішень у захисті даних. Натомість обрали роль процесора біометричних даних, який обробляє анонімну інформацію, але не зберігає та не використовує її. Відповідальність за захист персональної інформації користувачів несе компанія-клієнт, що є єдиним власником бази даних.

1. Гнучкість та оптимізація процесів

Гнучкість стартапу можна простежити й у розвитку їхнього продукту, й у процесі залучення інвестицій. Протягом трьох років команда шукала бізнес-ангелів, клієнтів, партнерів. Але увесь цей період вони не зупинялись надовго на класичних етапах розвитку стартапу. Натомість — розвивались в усіх напрямках, не гаючи час.

Наприклад, щоби спростити процес пошуку інвесторів та клієнтів за кордоном, стартап вдався до реєстрації компанії у Європейському Союзі. Для цього використав естонську програму e-Residency, що дозволяє керувати бізнесом онлайн із будь-якої точки світу.

Завдяки е-резиденції, компанії вдалось заощадити кошти, час… та врешті-решт знайти свого бізнес-ангела.

Ще один приклад: влітку 2020 засновник вів перемовини з кількома венчурними фондами, плануючи ще один раунд інвестицій. Та оскільки процес залучення інвестицій чи то від бізнес-янгола, чи то від венчурного фонду, триває щонайменше рік, прийняли рішення припинити процес переговорів і переадресувати усю енергію та час на створення продукту Auther.ai та його повноцінний вихід на ринок.

1. Інтегрували розробку в наявну техніку клієнта

Протягом 4-х місяців підготовки та реалізації пілоту у тбіліському метро, команда розробила 2 покоління прототипів для оплати обличчям. Для успішного тестування не потрібно було щоразу конструювати або купляти нові турнікети.

Натомість — достатньо було доєднати пристрій з камерою та програмним забезпеченням до наявної техніки. В цьому і є перевага розробки - не потрібно щоразу витрачати кошти на нові каси самообслуговування, турнікети чи кіоски, щоб імплементувати біометричну ідентифікацію.

Що далі?

Горизонт для застосування розробки безмежний. І попит на сервіси біометричних технологій зростає. Лише впродовж 2018, коли команда вийшла на ринок із першою розробкою, у США вже купили продуктів з ідентифікацією обличчя на $4,5 млрд.

За прогнозами, до 2026 року глобальний ринок мультифакторної ідентифікації, до якого входить і галузь біометрії обличчя, зросте до $28,35 млрд. Це понад як у 5 разів більше, ніж у 2016.

Пояснити стрімке зростання технології легко: що більш доступними будуть сервіси біометричних платежів, то більше бізнесів звертатимуться до них, щоби автоматизувати обслуговування споживачів.

Серед потенційних клієнтів українського розробника — не лише метро, а й банки, мережі заправок та роздрібної торгівлі. Технологія захоплює й інші сфери самообслуговування — навіть кавові автомати.