Як відбувається розхитування ринку необробленої деревини

Чи вирішить запровадження нових правил від НКЦПФР проблему невиконання контрактів?

Український ліс вже майже 30 років є мовчазним свідком незаконних дій і зловживань, що його оточують.

Здавалося би 2019 рік, з прийняттям Постанови Кабміну 1178, став переломним, і ринок необробленої деревини поступово почав виходити з тіні.

Цей пілот декларував продаж 25% щомісячних запланованих обсягів заготівлі необробленої деревини лотами, сформованими із деревини одного сортименту, в обсязі не менше ніж 150 куб. метрів або за стартовою ціною лота не менше ніж 200 тис. грн через аукціони системи Прозорро.Продажі.

З’явилася доступна і зрозуміла для всіх учасників процесу концепція переходу у прозору площину.

Більшість акредитованих на Прозорро.Продажі маркетплейсів активно підтримали ці ініціативи, розробили необхідне програмне забезпечення і створили зручні інтерфейси для своїх користувачів.

На сьогодні в системі 259 організаторів і понад 1370 активних учасників.

Ось переваги нинішньої системи:

• доступність і визнання;
• зрозуміла процедура реєстрації і участі;
• зручний пошук і відбір лотів за критеріями користувача;
• повна відкритість процесів: всі бачать все;
• можливість побудови стратегії участі у аукціоні;
• швидке підписання протоколів і договорів тощо.

Звичайно, при обсязі ринку деревини на Прозорро.Продажі у 2,6 млрд грн і великій кількості учасників існують проблеми, які неможливо вирішити прийняттям однієї постанови.

Одними із неврегульованих залишилися питання виконання своїх зобов’язань згідно договорів організаторами (лісовими господарствами) та покупцями сировини.

Адже укладання договорів відбувається поза системою і маркетплейси не мають впливу на цей процес, а тільки контролюють терміни публікації документів і завершення продажу.

Дуже часто причинами не отоварювання лісокористувачів виступають погодні умови, які унеможливлюють роботу техніки і людей.

Але, звичайно, є й інші:

• небажання лісгоспів працювати з "чужими" підприємствами чи підприємцями, тому що невідомо як складуться в подальшому відносини;
• мітинги, протести з боку місцевого населення, у зв’язку із вивозом деревини в інші райони чи області.

Також і переможці аукціонів не завжди виконують свої зобов’язання. Принаймні, виникали ситуації, коли купивши певну кількість деревини в декількох організаторів, лісокористувач отоварювався лише у того, де вартість деревини була меншою. Таким чином частково або повністю зривалися контракти з лісгоспами.

Ми, маркетплейс "ТАБ ЮА", як і інші акредитовані учасники електронної торгової системи, за період пілотного проекту також стикалися і з небажанням учасників ринку прийняти зміни, і з нерозумінням ідеї, і з намаганням "домовитися злити" ставки і учасників. Але досвід і здорова конкуренція між нами долає ці перешкоди.

Чи розв'язують ці питання нові правила продажу деревини, які зараз намагається впровадити Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР)?

Ні, ліцензування бірж жодним чином не зачіпає дисципліну учасників ринку. Можливо депонування і справді могло б вирішити таку проблему?

Але мова йде про державні лісгоспи, які працюють у формі держпідприємств, і жодне держпідприємство не має права депонувати кошти в значному обсязі на тривалий період часу (а постачання деревини – це тривалий період часу). Бо потім матиме проблеми з правоохоронними органами.

Також юридично немає інструментів змусити ані лісгоспи, ані покупців депонувати кошти. Бо це відволікання оборотного капіталу, і ці питання регулюються господарським кодексом України.

Саме тому вже давно точаться дискусії на ринку щодо потреби законодавчого посилення відповідальності лісгоспів за виконання умов контракту – але це потребує внесення змін до законодавства.

І до речі, такий проект закону вже зареєстровано в рамках пропонованої раніше Міндовкілля реформи ринку продажу деревини.

Але просто штучне переведення всіх продажів на одну біржу цієї проблеми жодним чином не вирішить.І робить біржову торгівлю фактично фікцією!

Тому спроби перевести ринок на одного чи декількох гравців лише призведуть до зменшення конкуренції та спроб підкупу маркетплейсів.

Ситуація нагадує минулі часи, коли рішення приймалося під "потрібних" гравців, які намагалися контролювати стратегічні галузі економіки України.

Ми закликаємо Нацкомісію відмовитися від такої практики і зосередитися на розвитку ринку, а не концентруванні його під одного гравця.

Досягти успіху можемо тільки спільними зусиллями, працюючи за єдиними правилами, а не змінюючи їх під когось одного.