Як нам розбудувати країну можливостей

Іноземні інвестиції як питання національної безпеки

Під час своєї промови в Стенфордському університеті, Президент Володимир Зеленський охарактеризував нашу державу як країну можливостей.

Дійсно, важко знайти на європейському континенті ще одну країну з таким потенціалом для розвитку. Україна залишається недооціненим активом на інвестиційній мапі світу. І це є, безумовно, добре.

Проте, нам є ще над чим працювати: відсутність довіри громадян до правоохоронної та судової систем, відсутність віри в спроможність держави забезпечити справедливість – все це ті пункти, які нам необхідно змінити.

Вони, в свою чергу, розкриваються в таких поняттях як: хабарництво, шахрайство, рейдерство тощо. Саме на мінімізації негативних можливостей має бути зосереджена державна політика в Україні сьогодні.

Нещодавно одні з середніх за масштабом європейських інвесторів потрапили в халепу. Хоча починалося у них в нашій країні все дуже добре.

Словацька девелоперська компанія придбала працюючий бізнес в Україні – діловий центр на київському Подолі. Нарекли його "Словацький дім" та намагалися розвивати його як класичний європейський офісний центр. Інвестували вони майже 3 млн євро.

Історія халепи.

Зі слів словацьких інвесторів, через рік роботи раптом дізнались, що їх актив більше їм не належить. Ніччю він був перереєстрований приватним нотаріусом на зовсім іншого власника – українську фінансову компанію ТОВ "Інвестохолліс Веста".

Словацькі бізнесмени звернулись до антирейдерської комісії в українському Міністерстві юстиції і угода була анульована. А нотаріус, який брав участь в цьому шахрайстві – тимчасово позбавлений права здійснювати операції з нерухомим майном.

Але це все не припинилося — вони спробували повторили схему з іншим нотаріусом вдруге, а паралельно розпочали численні судові процеси.

Далі почалась, на жаль, типова українська практика — рейдерство. Як запевняють інвестори, люди, які звикли, що за злочином в Україні не завжди йде покарання, використали весь арсенал законних та незаконних методів тиску: від проплачених мітингів до сумнівних судових рішень.

Це все призвело до одного результату – тимчасового припинення діяльності офісного центру та виїзду з нього навіть багаторічних орендарів.

Справа вийшла на міжнародний рівень

Словацькі інвестори звернулись за допомогою до Уряду своєї держави і на їх підтримку стало посольство Словацької Республіки в Україні.

Справа потрапила також і до Верховної Ради України. Ініціювала слухання з цього питання Галина Янченко — голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав інвесторів та моя колега по фракції "Слуга народу".

Адже закон в даному випадку беззаперечно знаходиться на боці словацьких інвесторів, але їх законні права потерпають. Ось таке замкнуте коло виходить.

Зараз ця справа перебуває на розгляді Верховного суду – найвищої інстанції в судовій системі України, який має винести остаточне рішення по справі.

І цим рішенням він або дасть Україні шанс на залучення інвестицій, або поставить їх під велике питання.

Яким би не був вирок, висновки зі справи невтішні

Перше, та головне, що ми маємо розуміти – це те, що залучення іноземних інвестицій в Україну є справою нашої національної безпеки.

Все дуже просто: чим більше активів іноземних інвесторів з’являється в Україні, тим більше у України союзників в справі захисту держави. В число цих союзників входять як самі інвестори, так і їх уряди.

Погодьтесь, якби в Криму та на Донбасі існувала б суттєва присутність іноземного капіталу, ціна окупації цих українських земель для російського агресора була б значно вищою. А підтримка України з боку іноземних урядів була б значно ширшою.

Навряд Кремль наважився би атакувати "вишки Бойка" в Чорному морі, якщо б вони належали, наприклад, транснаціональній корпорації на кшталт Shell, Chevron, Total тощо.

Друге. Для того, аби ми дійсно були країною позитивних можливостей, маємо зменшити простір для правового та адміністративного свавілля. Щоб агресивна поведінка на ринку таких компаній-рейдерів стала принципово неможливою.

Це якраз той випадок, коли невидима рука ринку має вийти з тіні у вигляді великого державного кулака.

Забезпечення таких умов є моїм особистим викликом і викликом для моєї партії "Слуга народу".

В світі глобальних інвестицій дуже важко здобути другий шанс. Тому ми маємо поставити нарешті крапку в питанні рейдерства. Бо Україна після Революції Гідності отримала другий шанс.

Третє. Гучні публічні числені історії про сумні пригоди іноземних інвесторів в Україні є лише верхівкою айсбергу.

Нижче – ще більше історій від наших українських інвесторів, які також страждають від того, що дуже часто замість сили права в нашії державі панує право сили.

Великий потенціал в захисті вітчизняних інвесторів також лежить в дерегуляції та подальшій цифровізації процесів.

Вже сьогодні український сервіс надання електронних державних послуг "Дія" здобуває числену довіру серед українців.

Вважаю, що окремим розділом цієї системи має стати захист прав власності. Аби, наприклад, зміни в реєстрах прав власності відбувались не тільки в присутності нотаріуса (як бачимо, інколи не чесного нотаріуса), але також через процедуру електронного погодження намірів власника внести ці самі зміни.

Захист власності — ознака державності

Врешті решт, забезпечення прав власності – це наш тест на справжню державність. Перехід від дикого капіталізму до правової держави – це не просто інтелектуальна забаганка. Це обґрунтований та логічний процес, який ми маємо втілити у себе в державі.

Бо чим більш прості, зрозумілі та захищені правила гри – тим більше гравців ризикнуть своїми ресурсами, розпочавши бізнес в Україні, чи інвестуючи в Україну.

Тим більше буде конкуренція, а значить – тим більше опцій для вибору з’явиться у кінцевого споживача. Чим більш захищені права гравців – тим менше простору для корупції, свавілля та маніпуляцій. Більше людей будуть впевнені в намірі розпочати свою справу.

А ще наявність дієвого механізму захисту прав зменшить шанси олігархів утримати своє монопольне положення в українській економіці. Але це вже сюжет для зовсім іншої колонки.