Чи дотримується Уряд економічної стратегії

"Країні потрібен план!" Зачекайте, але ж він є.

В певному сенсі непересічна подія сталась 3 березня 2021 року. Кабмін затвердив Національну економічну стратегію до 2030 року (НЕС-2030).

Той самий план розвитку, про відсутність якого на рівні країни йшла мова останні 20+ років, було нарешті створено.

Майже рік над документом на платформі Центру економічного відновлення, працювали десятки аналітичних центрів, бізнес-асоціацій, близько 500 фахівців різних напрямків.

Як результат, держава отримала комплексну Стратегію, що складається з 20-ти векторів економічного розвитку до 2030 року та дає відповідь на питання: що треба робити аби за десять років збільшити реальний ВВП вдвічі.

За ці півроку з моменту прийняття мене десятки разів питали: "А чи не стане ця стратегія черговим документом, який припадатиме пилом на полицях владних кабінетів? Як там Уряд, виконує власну стратегію?"

Питання слушне з огляду на стоси навіть меншого масштабу "стратегій" та "планів", що були створені в Україні з моменту проголошення незалежності і які об’єднувало одне – вони так і не перейшли в стадію виконання.

Давайте ж проаналізуємо разом хід імплементації Стратегії та подивимось, наскільки Уряд здатен виконувати такі комплексні плани.

Існує три головні фактори, що забезпечують успіх Стратегії

По-перше, це фактично єдиний настільки повний та глибокий аналітичний документ, що стосується розвитку української економіки.

Стратегію розділено на чотири смислові блоки:

1) створення фундаменту для розвитку економіки (верховенство права, макроекономічна політика, регулювання, міжнародна економічна політика, управління держвласністю);

2) конкуренція за капітал (прямі іноземні інвестиції, внутрішні (недержавні) інвестиції; державні інвестиції;

3) конкуренція за ринки товарів та послуг (секторальні інтервенції);

4) конкуренція за людський капітал (освіта, медицина, безпека, екологія тощо).

В Нацстратегію закладено не загальні гасла, а чіткі кроки з конкретним KPI для розвитку економіки. Важливо виконувати стратегію комплексно, по всіх цих напрямках, адже єдиної "магічної пігулки" для подвоєння української економіки не існує.

По-друге, особливість Нацстратегії полягає в тому, що для неї розроблено макроекономічну модель за стандартами Мінекономіки з підрахунком економічного ефекту від усіх запропонованих ініціатив.

Разом з проведеним Економічним аудитом держави, це дало розуміння необхідності, навіть певної терміновості впровадження тих чи інших ініціатив та пріоретизувати всі дії.

По-третє, не існує окремого Плану реалізації Стратегії. Заходи з реалізації включено безпосередньо в Програму дій уряду, адже це ДНК всього того, що планує та виконує багатотисячна армія чиновників-виконавців в співпраці з Парламентом та Офісом Президента.

Лише за перші півроку реалізації Національна економічна стратегія довела, що нарешті Україна отримала документ, який виконується.

Створення фундаменту для розвитку

Програма дій Уряду, численні секторальні стратегії, навіть стратегія незалежного НБУ - вже узгоджуються з Національною економічною стратегією.

Більше того, головні фінансові документи країни, Бюджетна декларація на 3 роки та Державний бюджет 2022, імплементували головні вектори розвитку економіки, закладені в Національній економічній стратегії – 2030.

13 та 14 липня прийнято 2 надважливі для судової реформи закони - "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя".

Реформа судової гілки влади відкриє двері до інвестицій. Україна також нарешті поклала старт створенню бюро економічної безпеки (БЕБ) на заміну дюжини інших перевіряючих органів різного калібру.

Забезпечення верховенства права – той надійний фундамент, на якому будуватиметься інвестиційна привабливість України.

Що отримує країна? В першу чергу, орган, який стане гарантією підвищення кредитних рейтингів та стимулюватиме інвесторів вкладати кошти в українську економіку.

Нині привабити інвесторів в Україну - "задача із зірочкою", адже жоден міжнародний інвестор, особливо якщо мова йде про великі капіталовкладення, не інвестуватиме в країну, де рівень злочинів в економічній сфері залишається високим.

Тому створення БЕБ фактично відкриває нашій державі двері до "великого міжнародного портфелю інвестицій".

На додачу, МВС створило Офіс із захисту бізнесу, що лише підкреслює розуміння важливості питання захисту інвестицій не на словах, а ділом.

Триває "мала" приватизація, розблоковано "велику" приватизацію - саме для зменшення долі держави в економіці.

Ринкам капіталу – бути

Нещодавно було представлено бачення пенсійної реформи, паралельно триває робота над перезапуском фондового ринку країни. До процесу доєднались USAID, EBRD та інші міжнародні партнери з розвитку.

Мінекономіки вперше узагальнює інформацію про державні інвестиційні проекти та пріоритизує їх черговість.

Держава системно інвестує в рамках Великого будівництва та Програми "5-7-9", розганяючи економіку на додаткові відсотки зростання ВВП. Готуються програми з пільгового іпотечного кредитування.

Секторальні реформи задля конкуренції за ринки товарів та послуг: ринок землі - відкрито, індустріальним паркам та капітальним інвестиціям – зелене світло.

Паралельно з пожвавленням інвестиційного клімату із прийняттям закону "Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями в Україні", за останні півроку держава зробила ще один важливий крок для залучення в країну іноземних капіталовкладень - відкривши ринок землі.

Земельна реформа, одна з десяти головних ініціатив, закладених в НЕС-2030, які після реалізації, мають принести найбільший приріст ВВП та дати значний поштовх до економічного зростання України.

Скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення це щонайменше 15 млрд доларів приросту ВВП на найближчі 10 років.

Звісно, далеко не на останньому місці цієї реформи стоїть ще й розвиток сільського господарства в Україні, ведеться підготовка до реформ в сфері іригації та лісового господарства.

Також у вересні, до свого першого півріччя з моменту ухвалення, Національна економічна стратегія, отримала один з найкращих "подарунків".

Україна поставила чергову "галочку" в одному з важливих пунктів, які закладені в НЕС-2030 - перезапуску індустріальних парків.

Ухвалені Верховною Радою зміни до Закону "Про індустріальні парки" імплементують у вітчизняне законодавство кращі європейські практики роботи індустріальних парків та створять додаткові стимули для інвесторів.

Як результат, Україна отримає ефективний інструмент для промислового розвитку та розвитку регіонів.

Сама ідея формування індустріальних парків, зародилася в Україні ще на початку 2000-х і майже 20 років, країна, з мріями про мільярдні інвестиції, робила певні спроби розвинути мережу індустріальних парків.

Однак через застаріле законодавство та відсутність нормальних умов для роботи - більшість з них так і залишилися лише у мріях.

Тому, при створенні Нацстратегії, одним з ключових елементів для залучення іноземного капіталу в українську економіку, ми виокремили саме індустріальні парки, розвиток яких, за нашими розрахунками в найближчі 10 років дозволить забезпечити зростання ВВП на 5% до 2023 року.

Триває робота із лібералізації ринків електричної енергії та природного газу - непопулярні реформи, що відкладалися десятиліттями.

Це ще один важливий пункт, який ми заклали до НЕС-2030 та в рамках якого за останні півроку відбулися масштабні перетворення.

"Ми робимо послідовні кроки до лібералізації ринку. Фактично, це скасування цінових обмежень. Якщо гранична ціна становить 2 грн/кВт-г в нічні години і 4 грн/кВт-г в денні, це фактично скасування. Ми даємо сигнал учасникам ринку. Я вважаю, що це дуже правильний крок", - заявив голова енергорегулятора Валерій Тарасюк.

Розвиток людського капіталу.

В Національну економічну стратегію ми закладали важливу ціль, що: "Україна - країна освічених, здорових, всебічно розвинених та захищених громадян з високим рівнем добробуту".

Приємно констатувати, що в галузі освіти за останні півроку відбулося чимало перетворень. Зокрема, через 2 роки свої двері для студентів відкриє Президентський університет, який вже отримав репутацію "університету майбутнього".

В його стінах готуватимуть спеціалістів з інформаційної та кібербезпеки, зі штучного інтелекту, нанотехнологій, аерокосмічних, енергетичних та біотехнологій.

Реалізується Загальнонаціональна програма Президента України "Здорова нація", для мене особисто яскравим прикладом став новий Урбан парк на ВДНГ, який я раджу обов’язково відвідати.

Окрім того, відповідно до цілей, закладених в НЕС – 2030, розпочато масштабну реформу ІТ-освіти. Адже вже до 2030 року, Україна має збільшити кількість фахівців зайнятих в ІКТ сфері до 700 тисяч, серед яких як мінімум 400 тисяч мають бути висококваліфікованими спеціалістами рівня "senior".

За останні 6 місяців реформа набрала значних обертів, що є свідченням того, за 10 років Україна має всі шанси зайняти лідерські позиції на Європейському ринку ІТ-послуг.

З огляду на екологію, Україна затвердила другий Національний визначений внесок до Паризької кліматичної угоди – амбітну мету знизити викиди парникових газів до 35% від рівня 1990 року та низку умов, що необхідно для цього виконати.

Це відповідальність перед міжнародними партнерами та "рубікон" у досягненні стійкого промислового розвитку.

Ще обов’язково треба згадати зрушення у цифровій трансформації економіки, неймовірні сервіси в Дії, прийняття закону про Дія.Сіті та проекти із цифровізації регіонів.

Це також є наскрізним вектором Нацстратегії разом із культурно-ціннісною трансформацією, розвитком підприємництва та спроможними регіонами.

Звісно, це лише невелика частина масштабних перетворень, закладених в Національну економічну стратегію 2030, які вже реалізуються на наших очах. Очевидно, що єдиний економічний план працює. Далі – більше!