Відключення електроенергії. Хто і навіщо змушує нас панікувати?

На поточному тижні, з 8 по 14 листопада, у межах Обухівського району Київської області, де я живу, компанія "ДТЕК Київськи регіональні електромережі" (у минулому – "Київобленерго") планує 48 масштабних відключень електропостачання.

Кожне відключення – це гарантія відсутності струму на кількох вулицях (або десятках вулиць) у кількох населених пунктах протягом цілого робочого дня або, принаймні, кількох годин.

У когось в цей час просто не працюватиме телевізор, а хтось не зможе запустити виробництво або увімкнути світло і додатковий обігрів в операційній.

Чому так відбувається, що кількість відключень для виконання планових ремонтів, які енергетична монополія запланувала ще кілька кварталів тому, у листопаді ледь не перевищує кількість відключень у літні місяці?

Адже влітку тривалість світлового дня у півтора – два рази довша, а потреба у електроенергії – менша. Здавалося б, саме у теплий період року слід планувати левову частину робіт. Але у компанії ДТЕК чомусь навпаки.

Прикметно, що спланувати комфортні для споживачів графіки планових відключень монополісту не допомогло навіть значне додаткове фінансування, яке він отримає за рахунок оплачуваного споживачами тарифу на розподіл електроенергії.

Для "ДТЕК Київськи регіональні електромережі" з 1 січня 2021 тариф виріс приблизно на 25%. Тобто, абсолютна більшість непобутових споживачів Київської області платять на чверть більше, дозволяючи власнику ДТЕК Рінату Ахметову отримувати додаткові сотні мільйонів прибутку.

А взамін отримують графік планових відключень, який, схоже, складений бозна як, нашвидкоруч. Бо дивним, наприклад, виглядає планувати відключення 8 листопада на весь робочий день. У той час, як відповідні роботи, як це видно з інформації про виконання того ж графіку, фактично здійснюються за годину-дві.

Нагадаю, коли рік тому запроваджувалося стимулююче тарифоутворення (читай – значне підвищення тарифів) на розподіл електроенергії, монополісти божилися, що все це задля покращення якості обслуговування споживача.

Проте тариф підняли, а про покращення якось забули. Чи може в уяві власників обленерго сидіти і протягом цілого дня чекати, коли на короткий час вимкнуть світло, щоб замінити елемент мережі, це і є комфорт споживача?

І, нарешті, давайте пам’ятати, що таке, з дозволу сказати, планування роботи, яке демонструє "ДТЕК Київськи регіональні електромережі", відбувається на фоні вже вируючої енергетичної кризи.

Чи готові Ахметівські обленерго до роботи у кризових режимах, якщо навіть планові відключення відбуваються квадратно-гніздовим методом?

Як будуть споживачі отримувати інформацію про потенційні віялові відключення, якщо навіть планові відключення, про які споживачі мають бути проінформовані за кілька тижнів, спричиняють ледь не паніку серед людей?

І головне питання – коли наша владна енергетична вертикаль вирине зі своїх рожевих снів і почне готувати країну до енергетичної кризи? Де робота Держенергонагляду, де позиція Антимонопольного комітету?

Коли олігархічні монополії бачать слабкість влади і безсистемність владних рішень, годі очікувати від них виконання взятих на себе зобов’язань. Чи то про якість і стабільність електропостачання, чи то про обсяги накопичення вугілля на складах ТЕС, чи про будь-що інше.

Якщо влада хоче пройти цю зиму з мінімальними втратами, слід ухвалювати швидкі і сильні рішення, а не сподіватись на теплу погоду і милість олігархів.