Які компетенції повинен мати юрист

Професію юриста можна повністю автоматизувати чи взагалі замінити штучним інтелектом? Не зовсім. Ця наука є настільки багатогранною та індивідуалізованою, що лише людина зможе розпізнати відтінки й знайти правду в непомітних деталях.

2018 року в Китаї сталася історична подія для юристів, суддів, адвокатів і прокурорів: місцевий суд визнав доказом інформацію, що зберігалася в блокчейні.

За рік після цього блокчейн-технології знову стали "свідками" у справі про шахрайство. Штучний інтелект, цифровізація процесів, онлайн-підписи та е-сервіси — сьогодні навіть здавалося б "паперова" професія юриста активно й швидко переходить у цифру.

Зростають і вимоги до сучасних юристів: окрім законів, Конституцій, юридичних аспектів варто розумітися й на технологіях, стежити за інноваціями та освоювати soft skills насамперед для роботи з клієнтами з ІТ-сектору.

Що потрібно тримати в фокусі, розповідаю з власного та досвіду своїх колег.

Paperless. Пандемія пришвидшила перехід до електронного документообігу. Ми давно прийняли рішення перейти на е-підписи та перевести всі акти-рахунки, договори й додатки до них в онлайн. Це ж пропонуємо й клієнтам. Деякі, щоправда, побоюються через недовіру до цифровізації контролюючих органів. Тому тут потрібно:

а) розібратися власноруч як працює кожен сервіс ("Вчасно", "MeDoc" чи "Document.Online")

б) розібратися з українським законодавством: хто, що і як трактує (наприклад, що низка законів та урядових постанов — від ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", Наказу Мінфіну №557 та листа ДФС — визнають цілком законними електронні документи й звіти)

в) вже після цього пояснити клієнту всі переваги й недоліки та допомогти з переходом.

Лише зубріння законів тут корисним не буде. А от аналітика та вміння працювати з цифровими сервісами й оперативно відстежувати актуальні зміни в законодавстві саме так.

Цифрові гроші та новітні платіжні системи. Інший виклик для фахівців у нашій галузі — поява на ринку цифрових грошей (тих же біткоїнів чи інших цифрових валют) та новітніх платіжних систем.

Останні, на відміну від банків, зручніші, швидші та без постійних комплаєнс процедур. Їм надають перевагу власники компаній з таких сфер як ІТ, e-commerce, SaaS, різноманітні стартапи та бізнеси, які планують масштабуватися за кордон.

Сьогодні платіжні системи та шлюзи, мерчан-акаунти, іnternet-acquiring пропонують різні умови, способи користування, а також технічної інтеграції.

Відтак у рамках кожного кейсу юрист повинен проконсультувати, а за потреби зареєструвати рахунок свого клієнта в найбільш вигідній для нього системі. Тому й тут без гнучкості та розуміння роботи фінансових сервісів не обійтися.

Сфера інновацій. Поки ринок ритейлу, ресторанного бізнесу чи опосередковано FMCG намагається втриматися на плаву через періодичні локдауни по всьому світу, ринок Legal tech (юридичних технологій) продовжує свій впевнений ріст.

Отримавши 2019-го дохід у $17,3 млрд, експерти прогнозують ріст ринку 2021 року до $25,1 млрд. Українські сервіси, як державні, так і приватні, стають активними гравцями цього сектору.

Так, сервіс "Дія" перевів в онлайн безліч процесів: від електронних паспортів (які рівноцінні паперовим), до можливості отримати ЕЦП чи зареєструвати ФОП.

Це з одного боку полегшило життя багатьом громадянам і підприємцям, а з іншого додало роботи юристам, які чи не найпершими влаштовують "краш-тести" сервісам, щоб розібратися, як ті працюють.

Окрім того, сфера Legal tech постійно потребує юристів-консультантів та юристів, які зсередини працюють з тими чи іншими процесами, аби розуміти, що саме варто оптимізувати, чому і в який спосіб.

Наприклад, без юридичного досвіду не запрацювала б платформа Evisort зі США, в основі якої технології штучного інтелекту та яка завдяки цьому вміє зчитувати значення й контекст слів у договорах, звільняючи від необхідності робити це юристів.

Чи сервіс Everlaw, який аналізує документи і виявляє невідповідності, чи Text IQ — компанія, яка допомагає захищати конфіденційну інформацію.

Інклюзія. У цьому контексті дедалі актуальнішою стає тема юридичного дизайну, покликаного принести в сферу права культуру дизайн-мислення та орієнтацію на потреби людини.

Для прикладу, що робити юристу в країні з низьким рівнем життя, де багато людей не вміють читати, або ж з інших причин не можуть повноцінно ознайомитися з текстом договору?

Або ж як подати інформацію для клієнта у найбільш зручному для нього вигляді? Саме в таких випадках, знавці права застосовують цифрові методики, забезпечуючи належну правову допомогу та водночас розширюючи можливості, доступні в професії юриста. Простіше кажучи, дизайн-мислення покликане покращити обслуговування клієнтів, організацію роботи за допомогою сучасних сервісів, продуктів та інших екосистем.

Чи означає все це, що професію юриста незабаром можна буде повністю автоматизувати чи взагалі замінити штучним інтелектом? Не зовсім. Деякі рутинні речі й справді можна передати штучному інтелекту. По-друге, ця наука є настільки багатогранною та індивідуалізованою, що лише людина зможе розпізнати відтінки й знайти правду в непомітних деталях.

Тому, аби сьогодні лишатися на плаву в ще недавно такій консервативній сфері як юриспруденція, варто бути готовим до гнучкості, системності мислення, критичного сприйняття інформації та постійного навчання протягом усього життя.