Як Фонд часткового гарантування кредитів допоможе фермерам

Малі фермери отримали значні можливості для розвитку.

Президент України 19 листопада підписав Закон "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві" №1865-IX (законопроєкт 3205-2).

Цей документ визначає правовий статус, особливості утворення та засади діяльності Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.

Він встановлює порядок визначення критеріїв щодо суб’єктів підприємництва та фінансових установ, а також зобов’язання за кредитними договорами між якими можуть гарантуватися Фондом.

На момент підписання Закону уже розроблена та чітко прописана вся дорожня карта до запуску роботи цього Фонду. На сьогодні потрібно близько 9 місяців, щоб витримати всі процедури. Тобто на кінець літа 2022 року він має запрацювати повноцінно.

Його створення і діяльність розширить можливості кредитування саме малих аграріїв. Отримані кошти вони зможуть спрямувати на купівлю сільгоспземель, техніки, обладнання, с/г виробництва тощо.

У середньому бізнесі така модель працює через портфельні гарантії, які держава запустила з цього року.

Фінансові потреби малих аграріїв уже з наступного року допоможе покрити Фонд, через який надаватиметься допомога фермерам, що володіють угіддями до 500 га максимум.

Це сегмент, який наразі масово не покривається комерційними банками, оскільки малі аграрії, як правило, не мають достатньої застави.

Якщо раніше аграрій хотів взяти кредит в 1 млн гривень, йому потрібно було показати банку заставу на 1,5 млн гривень. А в разі її відсутності він отримував відмову.

Тепер же банк візьме справу цього аграрія, звернеться до Фонду, який покриє якийсь відсоток цієї застави. Це дозволить малим підприємцям, які працюють у сфері сільського господарства і які мають недостатньо активів для застави, отримати доступ до фінансування та можливість для розвитку.

У бюджеті на 2022 рік будуть передбачені кошти на статутний капітал Фонду. У фінальній версії законопроекту № 3505-2 зафіксовано, що більш ніж 51% статутного капіталу Фонду завжди належатиме державі.

Управління ним відбуватиметься за участю представників держави, незалежних директорів, щоб гарантувати незалежність та незаангажований підхід. Фонд не може стати приватним чи належати будь-яким структурам, окрім держави.

Решту 49 % можуть наповнювати міжнародні фінансові організації, але не приватний капітал. Уже є підтвердження від Європейської комісії щодо надання безповоротної допомоги в розмірі 45 млн євро, яка буде спрямована в статутний капітал Фонду.

Операційно ж Фонд працюватиме за рахунок незначної комісії в розмірі близько 1% з тих кредитів, які він страхує.

Важливо також розвінчати міф: мовляв, Фонд братиме землю в заставу у фермерів, а потім її забиратиме від малих фермерів. Фонд не уповноважений брати будь-яку заставу під кредит – ні землю, ні техніку.

Він видає страховку, на яку застава не потрібна. Його можна порівняти зі страховим агентом, який покриватиме ризики в разі відсутності застави у фермерів, які звертаються в банк.

Тепер щодо того, як Фонд обиратиме банки для страхування кредитів. Це відбуватиметься за тими ж критеріями, які сьогодні до них висувають Мінфін та НБУ у рамках участі у програмі "Доступні кредити 5-7-9" та компенсації відсотків за кредитами для аграріїв (Постанова Кабміну №300 від березня 2020 року).

Тобто банки повинні мати достатній капітал, хороші показники за виплатами, бути стабільними. Це класичні підходи, які застосовуються і до інших програм підтримки. Наразі близько 40 банків задіяні в тих чи іншим програмах державної підтримки.

А основний критерій, за яким банк обиратиме аграріїв для участі у програмі з Фондом, – це має бути сільгоспвиробник, які обробляє до 500 гектарів землі. Інші критерії – це стандартні вимоги НБУ: наявність чіткого й зрозумілого бізнес-плану, розуміння можливостей повернення коштів, середня прибуткова діяльність.

Ухвалення закону про Фонд— один із ключових елементів земельної реформи. Малі та середні господарства отримали можливість ведення бізнесу на рівних фінансових умовах із великими аграріями. Усе це дасть кумулятивний ефект у розвитку ринку землі, завдяки роботі якого ВВП України зростатиме додатково більш ніж на 3%.