Напруга системної кризи: хто за це заплатить?

Сьогодні українці отримали вже вдруге платіжки за спожиту електроенергію за новими ("зниженими") тарифами на електричну енергію для населення, що вступили у дію 1 жовтня 2021 року: до 250 кВт-г - 1,44 грн/кВт-г, більше 250 кВт-г на місяць - 1,68 грн/кВт-г.

Багато чи мало 24 копійки за кВт-г і хто за це заплатить?

Структура тарифу на електричну енергію

Баланс електроенергетики по окремому ОСР (оператор системи розподілу - звичне обленерго) показує, що безпосередньо, вартість електричної енергії, закупленої на ринку становить 50-60% від електричної енергії, проданої кінцевому споживачу.

Близько 25% становлять втрати (нестатки, сформовані крадіжками та несплатами споживачів + втрати у мережах). Це значнння перевищує кількість електроенергії, що фактично, продається населенню - 16-20% від загальної вартості електроенергії у тарифі.

10-15% тарифу складають витрати на ремонтні роботи та наповнення складу матеріалів для аварійних робіт.

До 10% - витрати на розвиток електромереж - фактично, заміна старих та аварійних трансформаторів, зміну дерев’яних стовпів (у кожній області в день падає 5-7 дерев’яних стовпів) на бетонні, заміну заржавілих проводів, що призводять до визначних втрат електроенергії та аварій на мережах.

Отже, зниження тарифу на постачання електричної енергії населенню на 24 копійки призведе до скорочення витрат на закупку аварійного запасу матеріалів - як наслідок затягування ремонтних робіт, збільшення часу та випадків аварійних відключень, особливо у малих містах та сільській місцевості, де мережі є більш застарілими.

Енергетична криза на державному рівні

Покладення спеціальних обов'язків (ПСО, початково походить від англійського public service obligations, скорочено PSO) запроваджено Законом "Про ринок електричної енергії" та має повну назву "покладення спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії".

Невиключний перелік та механізм ПСО передбачено розділом ХІІІ Закону України "Про ринок електричної енергії".

За новим діючим механізмом ПСО, ПрАТ "Укргідроенерго" і НАЕК "Енергоатом", задіяні в ПСО, з 1 червня 2021 року мають продавати постачальникам універсальних послуг (ПУП), що забезпечують ресурсом побутових споживачів, електроенергію безпосередньо, оминаючи ДП "Гарантований покупець".

Відразу після виходу постанови "Енергоатом" заявив, що його втрати від роботи за новою моделлю ПСО сягнуть щонайменше 3 млрд грн.

Свою позицію генкомпанія аргументувала тим, що "Енергоатом" повинен буде компенсувати ПУП фінансові витрати в разі, якщо вони після сплати тарифів на передачу, розподіл і постачання матимуть на розрахунки з генерацією менше ніж 10 грн/МВт-год.

Водночас НАЕК зазначила, що лише у шести із 24 ПУП формується позитивний залишок грошових коштів для придбання продукції у компанії.

Зі свого боку друга задіяна в ПСО компанія - ПрАТ "Укргідроенерго", яка зобов'язана купувати електроенергію в торговельній зоні "острів Бурштинської ТЕС" і продавати її за ціною близько 10 грн/МВт-год ПУП у цій зоні в погодинних обсягах, необхідних для потреб побутових споживачів, заявила, що її втрати від нової моделі спецобов'язків сягнуть близько 2,3 млрд грн.

В цей час збільшується запит на електричну енергію від ТЕС та ТЕЦ, яка є дорожчою за атомну та гідро. Разом з тим загострюється проблема нестачі вугілля на паливних складах та невідпущення газу для комунальних ТЕЦ через іх борги перед Нафтогазом.

Хто за це заплатить?

Внаслідок штучно створеної популістським рішенням про зменшення тарифу для населення, збільшиться напруга системної кризи у галузі електроенергетики.

Отже, збільшиться вартість електроенергії на короткостроковому ринку - РДН (ринку на добу наперед), учасником якого ж промислові та комунальні підприємства.

Як наслідок, в першу чергу заплатить приватний та комунальний бізнес. Але, поступово свої видатки вони перекладуть на кінцевого споживача, для котрого був знижений тариф на 24 копійки.

Але, не забуваємо, що промисловість сплачує вищий тариф, ніж населення. Як наслідок збільшаться тарифи на водопостачання, водовідведення, електротранспорт, енергомісткі (електромісткі) продукти першої необхідності (хліб, молоко, яйця, курятина). Отже, кінцевий споживач електричної енергії заплатить і втратить більше, ніж заощадить.

Чи виграє хтось у цій ситуації?

Беззмінно під час криз у електроенергетиці продовжують вигравати власники дахових сонячних електростанцій, що забезпечують не лише власну енергонезалежність, зменшують навантаження на локальні електромережі та значно зменшують власне енергоспоживання.