Як з тисячою доларів запускати революційні проекти

"Що думаєте про інвестицію в акції Google?", "Ви маєте крипту?", "Може, вкладемося разом в горіховий сад?" − такі питання в чатах друзів мене вже не дивують. Моє оточення не хоче тримати фінанси просто під подушкою. У 2020-их гроші, які не генерують цінність − це… нудно!

Додатковий пасивний дохід та забезпечена старість (ніхто ж на пенсію не сподівається)? Звісно − вагомі та раціональні мотиви. Але є дещо інше, що змушує все більше українців здобувати новий статус – інвестора. Це і прагнення нового життєвого досвіду. Раніше він був недоступним для тих, хто не має великих статків. І бажання бути частиною великої історії успіху. Персонального чи спільного.

Інвестувати мільйони в перемогу? Це ж було вже! Українці в 2013-2014 роках показали, які потужні інвестиції вони можуть швидко вливати в глобальні успішні проекти. Такі як революційні перетворення в країні та організація оборони держави. Атмосфера довіри та чітке розуміння впливу кожної гривні, вкладеної в спільну справу, дозволила втілювати "неможливе".

Отож, маємо бажання та готовність інвестувати від великої кількості людей, які раніше не були "інвесторами", але пам’ятають досвід успіху реалізації масштабних проектів "в складчину". Які можливості дає така ситуація?

Це умови для розвитку в Україні імпакт-інвестування – проектів, які крім заробітку генерують іншу цінність. Це може бути вирішена соціальна проблема, розвиток територій чи загальний поступ суспільства. Тобто інвестори отримують вигоду одразу в двох формах. Перша зрозуміла – це грошові дивіденди. Друга – задоволення від результатів реалізації проекту, до якого долучився гривнею.

Чому ж ми не бачимо вибуху таких ініціатив? Чому нам далі пропонують лише нудні старі способи інвестицій – нерухомість, земля, ОВДП, а для "найсміливіших" – криптовалюти? І це тоді, коли безліч бізнесів, корисних для своєї громади чи країни з такими труднощами залучають інвестиції ("досвідченим" інвесторам бракує 30-300% маржі).

Головна причина – "це нереально". Саме така думка, певно б, і вам прийшла першою в голову, якби хтось запропонував організувати краудфандинг на суму $10 мільйонів на регіональний проект імпакт-інвестування. Або хоча б один мільйон, якщо тисяча людей "скинуться" по $1000 на проект, що не належатиме їм одноосібно? В Україні? Не в Києві? Ха-ха… Не поспішайте сміятися, бо це можливо. Це про реальний діючий проект в Івано-Франківську. Чули про "Промприлад.Реновація"?

Команда, що вже реалізовувала проекти в інтересах міста, розвинула ідею ревіталізації старого заводу у масштабний бізнес-проект з потужною соціальною складовою – імпактом для регіону. "Промприлад" це не просто будівля з офісами. Він став осередком народження ідей щодо розвитку Франківська, кластером нової економіки в регіоні і простором неформальної освіти.

Кошти залучили від людей, більшість з яких до того часто жодного разу не інвестували. Сьогодні співвласників "Промприлада" вже понад тисячу, а загальна сума інвестицій наблизилася до 10 млн дол. Проект увійшов до переліку загальнонаціональних "інвестиційних магнітів", а офіси на території колишнього заводу відкривають лідери українського ІТ-ринку SoftServe та EPAM. Для когось "Промприлад" тепер це і є Франківськ.

Сьогодні залучати до проекту простіше – це безперечна історія успіху, до якої хочеться бути причетним всім. Але так стало не одразу. Коли у 2019-ому ми (агенція plusone) отримали запит на комунікацію "Промприлада", яка б допомогла зібрати $5 млн вже за півроку, це виглядало надскладною задачею. Подолати скепсис і побудувати довіру. Пояснити незвичну ідею та довести, що вона життєздатна.

Ми побудували нашу розмову з потенційними інвесторами не на обіцянках захмарних доходів. Хоча майбутні відсотки були прораховані в бізнес-плані Ernst & Young. Натомість ми говорили про негрошову частину вигоди для інвесторів.

Про можливість змінити місто. Про те, як "Промприлад.Реновація" дасть поштовх бізнесам, громадському та культурному життю Івано-Франківська. Люди вірили насамперед в ідею, але цікавилися і цифрами по майбутніх виплатах. Чесність і відкритість дозволила побудувати довіру до проекту, який спершу був лише мрією. Про яку казали "неможливо".

Тому єдине, що справді заважає буму імпакт-інвестиційних проектів в Україні – це помітна та зрозуміла комунікація таких бізнес-ініціатив.

Не сумнівайтесь – в Україні достатньо грошей, власники яких прагнуть змінити нашу країну на краще. Повірте – це реально залучати значні інвестиції не від одного-двох, а від тисяч інвесторів. А замість власників в успішного бізнесу може бути спільнота імпакт-інвесторів.

Але потрібно чесно пояснити людям, як такий проект зможе бути життєздатним, яку користь принесе суспільству і чому людям буде цікаво долучитися до його співфінансування. І головне – забудьте слово "неможливо", якщо єдине чого бракує для втілення вашої ідеї – це кілька мільйонів інвестицій. Доведено – можливо!