Як підготуватися до допиту. Рекомендації

Аби допит пройшов успішно, необхідно провести репетицію. Треба по максимуму спрогнозувати питання, які будуть ставити клієнту, і знайти на них відповіді.

Підготовка клієнта до допиту – важливий етап, час на який обов’язково треба знайти. Інакше непідготовлений клієнт під час допиту потрапить у неприємну ситуацію, наговорить зайвого, нашкодить собі та звинуватить в цьому адвоката. А це, як не крути, удар по репутації.

Отже, для того аби допит пройшов успішно, необхідно провести репетицію. Тобто треба по максимуму спрогнозувати питання, які будуть ставити клієнту, і знайти на них відповіді.

Наприклад, адвокат знає, що його клієнт номінальний директор, який фактичного керівництва фірмою не здійснює. Про це також знає і слідчий. Клієнта викликають на допит в якості свідка. Які питання йому поставлять: "Коли була створена ваша фірма?", "З якого часу ви директор?", "Хто є засновниками підприємства?", "Чим займається підприємство?", "За якою адресою знаходиться?", "В кого ви орендуєте приміщення?", "Скільки платите за оренду?", "Хто у вас веде бухгалтерію?" тощо. Тобто всі ті питання, відповіді на які реальний директор фірми знає обов’язково! Просто не може не знати. І якщо адвокат бачить, що "його" директор навіть в цих найпростіших питаннях "плаває", то такому свідку краще не давати показання.

Проте, якщо клієнт все ж таки наважився на показання, на репетиції він має засвоїти принаймні п’ять важливих речей:

По-перше, він не зобов’язаний відповідати на запитання, що стосуються його особисто.

На питання, які містять звертання "Ви", "Вам", "Вами", можна не відповідати, бо вони стосуються клієнта особисто, а відтак він має право не свідчити проти себе (про це право потрібно попередити окремо і декілька разів). Приклади таких питань: "Чи обіймали Ви…", "Чи підписувались Вами…", "Чи знайомий Вам…", "Хто надавав Вам вказівки…", "Від кого Ви отримували кошти.." тощо.

Наприклад, свідка викликали на допит в НАБУ. Він звернувся до адвоката. Справа стосувалась розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах. Свідок обіймав посаду директора однієї з фірм, яка брала участь в незаконних оборудках. Але фактичного керівництва підприємством він не здійснював, був так званим номінальним директором. Очевидно, що в такій ситуації допит мав для свідка непередбачувані наслідки. Перед допитом адвокат три години готував свідка, прогнозував питання, які може задати детектив, напрацьовував відповіді на них і що найголовніше розтлумачив свідку як на практиці застосовується стаття 63 Конституції України, а саме право не свідчити проти себе. Адвокат пояснив, що на питання, які містять у своєму змісті слова "Ви", "Вам", "Вами", можна не відповідати, бо вони стосуються свідка особисто, а відтак він має право не свідчити проти себе. Адвокат наводив приклади таких питань: "Чи обіймали Ви…", "Чи підписувались Вами…", "Чи знайомий Вам…", "Хто надавав Вам вказівки…", "Від кого Ви отримували кошти.." тощо. На такі питання свідок мав повне право застосовувати статтю 63 Конституції України.

Детектив НАБУ ретельно готувався до допиту. Він заздалегідь розробив близько тридцяти питань. Однак, в ході допиту з’ясувалось, що всі ці питання побудовані таким чином, що свідок мав змогу "закритися" статтею 63 Конституції України. На кожне з них свідок упевнено і сміливо говорив: "Відмовляюсь відповідати на запитання, згідно зі статтею 63 Конституції України". А коли детектив зрозумів, що всі його питання побудовані не вдало, він вже не зміг перелаштуватися. В результаті свідок нічого не повідомив і детектив не досяг своєї мети. Це приклад вдалої підготовки свідка. В цьому випадку свідок дослухався до порад адвоката і допит пройшов без сюрпризів.

По-друге, ніколи не поспішати з відповіддю.

Клієнту треба уважно дослухати питання до кінця, подумати над ним, а потім відповідати. Тільки в такій послідовності! Багато хто з людей, почувши початок запитання, вже починають давати на нього відповідь, бо їм здалося, що вони знають, про що їх запитують. Такого бути не повинно.

По-третє, відповідати тільки на поставлене питання.

Не треба говорити про те, про що не запитували. Не внесене до протоколу питання вважається не заданим, а тому на нього не потрібно відповідати! В американських адвокатів є правило: "Ніколи не відповідай на питання, поки тобі його не поставили". Іншими словами, не потрібно зайвої інформації, не потрібно намагатися догодити слідчому або переконати його в щирості. Слідчий і так клієнту не вірить. Чим коротше відповідь, тим краще. В ідеалі тільки "так" чи "ні". Якщо слідчий запитує не конкретно на кшталт: "Ну, розповідайте", треба попросити його поставити конкретне питання.

По-четверте, якщо клієнт чогось не знає або не пам’ятає, треба так і казати.

"Я не пам’ятаю" або "Я не знаю" - це теж відповідь на запитання. Це не злочин, а фізіологічна особливість людського мозку. Можна чогось не знати. Можна чогось не пам’ятати.

По-п’яте, після завершення допиту необхідно уважно прочитати протокол.

Треба пам’ятати, що у справі залишиться тільки та інформація, яка потрапила до протоколу допиту. Всі відповіді клієнта мають бути зазначені коректно, без перекручування.

Окрім цього, клієнту потрібно роз’яснити, що під час допиту він буде попереджений про кримінальну відповідальність за відмову давати показання (ст. 385 ККУ) і за давання завідомо неправдивих показань (ст. 384 ККУ) – якщо клієнт допитується як свідок, і про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань (ст. 384 ККУ) – якщо клієнт допитується як потерпілий.

Про те, що таке попередження прозвучить, необхідно сказати клієнту заздалегідь, щоб це не стало для нього несподіванкою. Бажано роз’яснити, що це за відповідальність, за яких умов вона наступає і в якому обсязі.

Також клієнту потрібно роз’яснити ще декілька його прав, ключовим з яких є право на свободу від самовикриття!

У якому б процесуальному статусі не виступав клієнт (свідок, потерпілий чи підозрюваний), він має повне право відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім’ї кримінального правопорушення. Ця засада кримінального провадження закріплена в ст. 18 КПК.

Як це працює? Скажімо, адвокат знає, що його клієнт-свідок займає посаду директора на підприємстві, але ніякої реальної участі в управлінні фірмою він не бере. Також адвокат знає, що цей номінальний директор (на жаргоні – "фунт") не підписував жодного документа на фірмі, всюди проставляли його факсиміле. Слідчий задає свідку запитання: "Чи підписували Ви у минулому році будь-які фінансово-господарські документи ТОВ "Х", директором якого ви були?". Це питання-пастка. Якщо свідок скаже, що нічого не підписував, то виникне запитання, як же ж він керував підприємством. Тобто він сам і підтвердить, що реально управління фірмою не здійснював. Якщо він скаже: "Так, підписував", наступне питання буде: "Які саме?". І якщо врешті-решт виявиться, що його підпис стоїть на документах, за допомогою яких з фірми виводились кошти для ухилення від сплати податків, то він сам собі "наговорить на статтю". Отже, відповідь на це питання може стати підставою для його підозри в злочині. На таке питання клієнт має право не відповідати. Так, його відмова тільки закріпить підозру слідчого, що з цим директором щось не так. Але це краще, ніж самого себе підводити під кримінальну відповідальність. Це випадок, коли мовчання – золото! При підготовці свідка адвокат повинен врахувати такі питання і роз’яснити свідку його законне право не відповідати. А користуватися цим правом чи ні, має вирішувати клієнт.

Також досвідчений адвокат обов’язково повинен застерегти клієнта від викладення показань власноруч.

Викладати показання власноруч не завжди корисно. З одного боку, показання, що викладаються власноруч дають змогу зібратися з думками і написати те, що потрібно, щоб не нашкодити собі. А з іншого боку, показання власноруч можуть використовуватися слідчим для проведення почеркознавчої експертизи, яка в подальшому може бути використана проти клієнта.

У підсумку можна зазначити, що чим краще клієнт налаштується до допиту в офісі адвоката, тим легше йому буде в кабінеті слідчого. Тільки ретельна підготовка до допиту є запорукою його вдалого проведення.