Податкова знову нараховує орендну плату за землю в зоні АТО/ООС

За останні більш ніж 7 років війни держава неодноразово вживала заходів для підтримки населення та бізнесу, які знаходяться на тимчасово окупованій території та лінії розмежування.

Не виключенням була і орендна плата за землю, від нарахування якої з квітня 2014 року звільнені господарюючі суб’єкти.

Так, згідно вимог самого Податкового кодексу з 14 квітня 2014 року і до 29 лютого 2020 року включно не нараховувалась, та не сплачувалась плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

І начебто ситуація не змінилась: окупація України, на жаль, продовжується, а тому жодних підстав для початку нарахування плати за землю у податківців немає. Проте регіональні ДПС іншої думки.

Починаючи з лютого 2020 року багатьом платникам податків, які мають у користуванні земельні ділянки в зоні проведення ООС, було нараховано та направлено податкові повідомлення-рішення щодо орендної плати за землю.

Більшість українців, які отримали такі листи щастя, намагались оскаржити дії регіональних органів ДПС до Державної податкової служби України. Проте безрезультатно.

Але суди стали на бік платників податків та здебільшого скасовують протиправні ППР.

Суди вказують, що регіональні управління ДПС безпідставно не враховують положення Закону "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від вересня 2014 року – Закон №1669-VII.

Відповідно до статті 6 Закону затверджено: звільнити суб’єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Перелік населених пунктів затверджений розпорядженням Кабміну №1085 від листопада 2014 року.

Українське законодавство все ж таки передбачає економічні заходи підтримки населення, яке опинилось в зоні війни. Проте його самостійне трактування деякими державними органами виглядає просто цинічно.

На жаль, це впливає і на рівень довіри українців до судової влади. А дарма, бо суди відновлюють порушені права та усувають несправедливість набагато частіше, ніж здається.