Скільки коштує енергетична незалежність

Події в Казахстані - ще один потужний сигнал нам про необхідність змінювати джерела постачання та кошик споживання палив як такий.

Давним-давно ми відійшли від "соціальних" цін на нафтопродукти, всяких спецпрограм "під посівну-збиральну кампанії", які тільки й закінчувалися зловживаннями та нецільовим використанням.

Ви пам'ятаєте за останні 15 років хоч одну гостру кризу з нестачею палива, ажіотажем, чергами?

Виявляється, вільний ринок може сам себе регулювати без участі держави та чиновників.

І зверніть увагу: на тих ринках, де монополія і де керують чиновники – там завжди проблеми. Подивіться на ситуацію з вугіллям, електрикою, газом.

Загалом подивіться на ринок нафти та газу в Європі! Газові ціни виросли в рази, а нафтові зросли лише у півтора рази за 2021 рік. І чомусь ми не чуємо від Росії обрізання нафтових поставок до Європи. Чому? Та тому що на зміну їй одразу приїде вдвічі більше танкерів з усього світу.

Бояться росіяни втратити ринок нафти, а щодо газу не бояться - альтернатив особливих немає. Саме тому дуже дивно виглядає Північний потік 2 від європейців, які на тому ж нафтовому ринку реалізують директиву з диверсифікації джерел постачання, щоб не більше 30% з одного напрямку.

І це реально працює, реально рухається цим шляхом Польща, Угорщина.

Але повернемось до моторного палива. Бахнув Казахстан – звідти ми завозимо майже 30% автогазу. Ринок на вухах.

Восени новини з Москви – "обмежуємо експортний графік автогазу". Звідти теж до 30% поставляємо. Блокують нам транзит того ж казахстанського вугілля. Знову всі в шоці.

То нам Олександр Григорович (Лукашенко - захопивший владу в Білорусі) каже, що може разом із росіянами поставити нас у "колінно-ліктьову позицію", закривши постачання нафтопродуктів. І він має рацію, реально можуть.

Восьмий рік війни, а в нас під 70% імпорту дизпалива та автогазу із країн СНД. Президент Петро Порошенко розвішував борди, протиставляв себе Путіну, але саме за Порошенка поставки російських нафтопродуктів досягли максимальних рівнів.

За Володимира Зеленського постачання з РФ впали. Але ні, не тому, що така державна політика, а так вийшло, наздоганяли Медведчука, зупинили нафтопродуктопровід, от і отримали побічний ефект. Але нічого, кажуть, в Офісі Президента вже гадають, як би відновити ці поставки. Навіщо?

В Україні "настимулювали" один із найбільших у світі ринків автогазу, хоча ми його не закриваємо своїм виробництвом і на 30%.

Потрібно переходити на те, що можемо випускати самі або що можна привезти морем. Максимум, чим загрожуватиме такий перехід – 1 грн/л, та й то не факт. Дрібниця, як для енергетичної незалежності.