Як Київ залишає пасажирів без електротранспорту на фоні дефіциту пального

Через російські обстріли виробництва автомобільного палива в Україні вже немає. Навіть дорогого імпортного на всіх не вистачає. Тому бажано економити, бо явище дефіциту на АЗС у нас закріпиться надовго. Головне, щоб вистачало для ЗСУ та екстрених державних служб.

Зробити свій внесок в економію пального можуть великі міста з тролейбусами, трамваями та метро, які працюють на електроенергії українського виробництва, зробивши цей транспорт ще зручнішим або навіть дешевшим. Але в умовах війни та критичної нестачі бензину і дизпалива, в столиці України відбувається дивний зворотній процес, який на шкоду державі та гаманцям киян тільки зберігає черги на АЗС та посилює дефіцит автомобільного пального.

Так, наприклад, комунальне підприємство Київпастранс з початку квітня не відновлює тролейбусні контактні мережі, які постраждали через обстріли. Мова йде про чотири досить важливі напрямки – поруч з м. Дорогожичі, м. Берестейська, Куренівським парком та на пл.В.Марченко. Заявки киян щодо цього на міський контактний центр 15-51 ігноруються без пояснень.

Через ці напрямки курсує більш ніж 10 популярних серед містян тролейбусних маршрутів, які рухаються зі спальних районів в напрямку центру міста або ж до метро. Це десятки тисяч пасажирів щодня.

Та при цьому за не дивним збігом обставин ці самі маршрути, як і роками раніше, продовжують дублювати жовтенькі маршрутки з вже новим тарифом перевезення - 15 грн. Вони, як всі знають, працюють на дизельному паливі.

В умовах війни керівництво Київпастрансу, яке напряму підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, продовжило реалізовувати стратегію щодо лобіювання інтересів маршрутників та розпилюванні дотацій. Як наслідок, маємо очікуваний результат – поступове знищення комунального транспорту, який є власністю киян і має якісно виконувати соціальну функцію перевезень.

Так, наприклад, фахівців електротехнічної служби у Київпастрансі вже майже немає. Бо частину людей звільнили/вивели в простій, а хтось пішов на війну. Немає кому чіпляти сотні метрів дротів.

І за всі мережі електротранспорту Києва - трамваї і тролейбуси (правого і лівого берега) зараз відповідає невеличка група спеціалістів електротехнічної служби. Їм ще й палива для роботи і пересування містом виділяють мінімум. Хоча на косіння трави по місту, яке всі нещодавно бачили, комунальники бензину не шкодували.

Водії електротранспорту щодня виходять на маршрути з побоюванням, щоб не обірвалась хоча б існуюча контактна мережа, бо ремонтувати її по факту нікому. Окрім того, вони вимушені робити значні холості переїзди по Києву, інколи на 10 кілометрів і на 1 годину довші, щоб дістатися на потрібні маршрути іншими можливими шляхами.

Те що з початку квітня Київпастранс не спромігся купити дроти в Україні чи за кордоном або навіть позичити у тої ж Вінниці чи Львова показує, що не дуже то в комунальному підприємстві й хочуть відновлювати контактні мережі тролейбусів.

До слова, Київпастранс зараз не забезпечує потрібні містянам інтервали руху автобусів, тролейбусів і трамваїв та не відновлює роботу інформаційних табло, які досить зручно вказували пасажиру найближчий час прибуття комунального транспорту.

Тим часом, на киянах чудово заробляють приватні перевізники з маршрутками, які перебрали на себе потік пасажирів електротранспорту. Їм повернення тролейбусів чи іншого транспорту на вулиці Києва з тарифом проїзду 6.50-8 грн не вигідне.

Зараз в столиці України складається ситуація, коли головне транспортне підприємство міста абсолютно свідомо робить не зручним місткий та дешевий комунальний транспорт, в т.ч. електричний, приховано натякаючи, що треба користуватися тісними маршрутками по 15 гривень чи власним автомобілем з ціною літра палива по 50. Але це велика тактична і стратегічна помилка, яка тільки збільшує дефіцит пального у воюючій країні.