Чому не варто припиняти навчання на підприємстві під час війни

Останніми роками перед повномасштабним воєнним вторгненням наша компанія інвестувала багато сил та ресурсів у навчання.

Але війна внесла свої корективи. На короткий час ми були змушені зупинити навчання, але вже у березні відновили і почали адаптувати до нових реалій життя.

Особливо гострим питанням став дефіцит кваліфікації всередині компанії. Адже 119 чоловіків з "Сентравіс" пішли захищати Україну на фронт. Частина жінок виїхали за кордон з дітьми.

Ми добре розуміємо, що війна не закінчиться завтра і що є вірогідність подальшої мобілізації наших співробітників.

В пріоритеті у нас забезпечити кваліфікованим персоналом виробництво для стабільної роботи підприємства.

Навчання безпосередньо на виробництві дозволяє нам швидко готувати людей на професії, в яких ми відчуваємо потребу. Разом з керівниками виробничих підрозділів ми провели аналіз рівня кваліфікації співробітників. По кожному робітнику основного виробництва на сьогодні ми знаємо рівень володіння навичками на кожному обладнанні в рамках його дільниці.

Для цього ми використали інструмент Lean – матриці кваліфікації. Цей інструмент дозволяє нам виявляти нестачу кваліфікації, оперативно планувати навчання та відстежувати прогрес.

Загалом найближчим часом ми хочемо залучити до внутрішнього навчання близько 200 людей, або до 20% віднашого персоналу. Частина з них буде опановувати складніше обладнання в рамках своєї професії, вчитися самостійного його обслуговувати без залучення ремонтного персоналу. Багато працівників будуть опановувати суміжні професії інших дільниць.

Також при плануванні навчання ми робили акцент на залученні жінок до "традиційно чоловічих" професій, де робота не вимагає важких фізичних зусиль. Мобілізація досі триває, і у разі потреби жінки можуть підмінити наших захисників без втрати ефективності.

Крім того, ми вже перерозподілили частину роботи між працівниками. Це нам дозволило забезпечити співробітників роботою, замість виводу їх у простої або безкоштовні дні.

Зараз ми розглядаємо можливість зменшення кількості простоїв, тим самим збільшення прибутку працівників, завдяки виділенню додаткових змін конкретно під навчання. Ми говоримо про те, що кожен тиждень співробітники одну зміну будуть приділяти тільки опануванню нової професії.

Не одразу, але все ж таки ми відновили командні зустрічі по зворотному зв’язку, оскільки відчули потребу співробітників у спілкуванні. Зараз, як ніколи, відчувається необхідність бути частиною колективу, отримати від колег підтримку та розуміння. Створюючи простір для спілкування, люди перемикаються, починають думати про майбутнє, і це сильно допомагає не "вигоріти" та зберегти тонус.

А де ж брати гроші на навчання, – запитаєте ви?

Якщо відверто, майже всі ресурси направленні на підтримку роботи виробництва. На розвиток ми залишили той мінімум, яких дозволяє розв’язувати нагальні проблеми, а саме зменшення дефіциту кваліфікації.

Тому зараз ми віддаємо перевагу безплатним інструментам (а їх достатньо) та експертизі наших працівників, які готові ділитися знаннями та навичками.

Адже зараз є два варіанти – завмерти, чекати, що вже завтра закінчиться війна і ми почнемо жити, як раніше.

Або робити все що можливо у тих умовах, які є зараз.

Ми обрали другий варіант, бо люди – найбільша цінність компанії. Потрібно допомагати їм розвиватися і ставати кращими. Навіть зараз, коли все наше життя опинилося у стані невизначеності. Це їм допоможе знайти додаткову опору, зробивши стійкішими себе і компанію.