Невдовзі побачимо перші прізвища в реєстрі олігархів

Щоб отримати західну зброю чи кошти на своє відновлення, Україна має продемонструвати непохитну боротьбу з впливом олігархів на політичне життя країни. Саме для цього створений реєстр олігархів. І саме для цього вже найближчими тижнями до нього будуть включені перші особи.

Ефективна боротьба з негативним корупційним впливом олігархів на політичне життя країні може стати одним з найпереконливіших доказів того, що Україна має право на вступ до ЄС. Створення такого механізму – одна з умов нашого членства в Євросоюзі.

Україна має намір довести, що ми прагнемо якомога швидше виконати всі необхідні умови вступи. Отримавши статус кандидата в члени ЄС 23 червня, вже 29 червня Президент своїм указом затвердив порядок ведення реєстру олігархів.

Так, не можна сказати, що це був перший крок в напрямку створення механізму боротьби з негативним впливом олігархів. Проте він підтверджує, що ми торуємо антиолігархічний шлях.

Цей указ прийнятий на підставі закону з довгою, проте промовистою назвою "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)".

Він проголосований Верховною Радою в 2021 році для того, щоб унеможливити використання олігархами політичної влади для збільшення власних капіталів за допомогою впливу на політиків та медіа. Цей закон визначає які особи та за яких підстав можна включати до реєстру олігархів і які правові наслідки такого рішення для них та їх наближених.

Кого саме будуть включати до реєстру? Українці розуміють, що основну політичну та економічну владу намагаються концентрувати в своїх руках декілька впливових олігархів – це підприємці, які набули своє майно в більшості випадків під час первинної приватизації в 90-і роки.

Щоб олігарх потрапив до цього реєстру, він має підпадати під три з чотирьох критеріїв. По-перше, особа має брати участь у політичному житті. По-друге, мати значний вплив на медіа. По-третє, володіти компанією, яка протягом року займає або навіть посилює монопольне становище на одному з ринків чи є природним монополістом. По-четверте, володіти активами на суму не менше 1 млн прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Хто може запропонувати включити особу до реєстру олігархів? Будь-хто з членів РНБОУ, Кабмін, НБУ, АМКУ і СБУ. Пропозицію від когось з них потім розглядає РНБОУ. Якщо вона визнає це подання обґрунтованим, то людина буде включена до реєстру олігархів.

Які наслідки для особи, яка буде включена до реєстру олігархів? Вона не зможе брати участь в політичному житті країни, в тому числі фінансувати політичні партії. Крім того, вона буде позбавлена можливості брати участь у великій приватизації.

Для олігархів будуть і непрямі наслідки. Їм буде важче спілкуватися з політиками та державними службовцями. Будь-який представник держави – від Президента до керівника якогось управління в облдержадміністрації – повинні будуть декларувати випадки свого спілкування та їх предмет з олігархами чи з їх представниками, навіть через онлайн-месенджери. Не потрібно буде декларувати, якщо така розмова відбувалася, наприклад, під час прямого ефіру на телебаченні.

Навіщо це робиться? Потрібно вивести спілкування з олігархами на публічний рівень, щоб запобігти кулуарним домовленостям. Таким чином можна буде зменшити вплив олігархів чи їх влади. Завдяки цьому олігархи отримують якісь блага. Після створення реєстру їх вплив завдяки виведенню їх спілкування у публічну площину і неможливість фінансувати політику має зменшитися.

Чи можна буде проігнорувати декларування спілкування з олігархами? Ні, оскільки у такому випадку чиновник не зможе відбутися, наприклад, штрафом. Він має бути звільнений. Тому ця норма буде працездатною.

Я думаю, що вже, імовірно, найближчими тижнями ми побачимо перші подання до реєстру і перших осіб, які будуть визнані олігархами.

Та де там. Реєстр ще не почав наповнюватися, а перші великі підприємці вже намагаються уникнути потрапляння до нього. Наприклад, деякі олігархи намагаються позбутися власних медіа (Від редакції Бізнес Цензор: медіа активів позбулися - Петро Порошенко, Рінат Ахметов, Вадим Столар). Тобто вони не хочуть, щоб якісь медіа асоціювалися з їх персонами.

Якщо такі олігархи не перепишуть ці медіа на пов’язаних осіб, то це буде прикладом дієвості антиолігархічного закону. Якщо олігархи справді почнуть позбуватися медіа-активів, вони будуть втрачати важелі впливу на політику через ЗМІ.

Варто додати, що до реєстру олігархів мають потрапити не лише загальновідомі прізвища, а й регіональні підприємці, які мають значний вплив в тій чи інший області.

Такі регіональні олігархи, за прикладом загальновідомих, допомагають своїм людям обиратися до місцевих рад або лобіюють їх призначення до місцевої влади, щоб у майбутньому користуватися місцевим майном чи освоювати бюджетні кошти.

Тому при виконанні антиолігархічного закону треба дивитися не лише в національному аспекті, а й регіональному.

Чого українські політики так швидко працюють над впровадженням антиолігархічного механізму?

По-перше, це умова кандидатства України в ЄС. По-друге, створення реєстру олігархів прямо пов’язано з надходженням коштів до фонду відновлення України, а також з постачанням зброї. Олігархи так чи інакше можуть отримати доступ до цих коштів, а західні партнери хотіли б цього уникнути.

Чи можна буде формально позбутися однієї з ознак олігарха і таким чином не потрапити до реєстру?

Під час роботи над реєстром буде дуже важливим не займатися самообманом. Якщо у тих чи інших олігархів будуть відсутні формальні олігархічні ознаки, це не привід забути про них.

Під час роботи над включенням їх до реєстру не можна забувати про дух закону. А він полягає в тому, що потрібно ліквідувати зв’язки і вплив олігархів на медіа, на політику, на монополії.

Тому всім правоохоронним органам треба буде дуже уважно слідкувати за діями олігархів, щоб не допустити того, що вони лише формально позбулися цього впливу.

Наприклад, треба буде уважно слідкувати за тим, щоб олігархи дійсно втратили вплив на медіа. АРМА, НАЗК і спецслужби мають можливості для того, щоб уникнути такого формального виконання закону. У них є повноваження встановлювати непрямі зв’язки медіа з олігархами.

Ключове в історії зі створенням реєстру олігархів в тому, що ця ініціатива не може вже на старті себе скомпрометувати. Не можна допустити того, щоб явні всім відомі олігархи не потрапили до реєстру.

Якщо олігархи будуть потрапляти до нього вибірково, якщо все суспільство буде бачити, що явний олігарх не включений до нього, то антиолігархічний закон відразу дискредитує себе. Якщо до реєстру не потраплять ТОР-5 чи ТОР-10 українських олігархів, то реєстр можна буде відразу закривати і більше ним не займатися.

Включення олігархів до реєстру – це не юридична справа. Це, в першу чергу, політичне рішення.

Так, юридичні конструкції потрапляння олігархів до реєстру мають бути дотримані з принципами доказовості та неупередженості. Проте до цього треба підходити не як до юридичного рішення, а як до політичного.