Чому потрібно платити акцизи на пальне

Смішно спостерігати за тим, як відбувається обговорення урядового проекту про часткове повернення акцизів на пальне.

Перше поширене здивування – а навіщо взагалі поновлювати податки? Людям же важко. Звичайно важко! Адже щоб утримувати машину треба платити за стоянку, страхування, зимову гуму, технічне обслуговування, купляти різні шняжки…

А що довелось пережити десяткам тисяч наших співгромадян, щоб відвезти з України кровно напрацьовані сотні мільйонів доларів та євро та привезти євробляху без податків?

Тижнями стояти в черзі на кордоні під спекою! А тепер ще й податок на пальне державі платити? Ні, це вже занадто!

Далі. Хіт з телеграму – "трейдери-монополісти найняли Кубракова, щоб той проштовхнув ці податки через парламент".

Але навіщо це робити, якщо податок на всі види пального пропонується однаковий, не зрозуміло. Якщо б якісь преференції, а так…

Но в цілому читається на одному диханні, ми таке раніше кожного 1 квітня практикували.

Радий, що креативити фейки у нас вміють також майстерно, як у раші, можна протистояти, тільки залишилось направити цю творчу енергію у правильне русло.

Ну й класика – Кубракова, нашого потенційного прем’єра, хочуть підставити! Бідний, наївний Кубраков, а навкруги вороги!

Більш серйозним та цікавим вектором є апеляція до європейського досвіду. Мовляв, не так ви, дядя Фьодор, акцизи нараховуєте. У Європі інша глибина, довжина та ширина. А ми ж йдемо в Європу!

От у Європі мізерні акцизи на скраплений газ. Скажу більше, в деяких країнах, як, здається, у Бельгії, так він взагалі 0. А знаєте чому? Бо там його споживання теж майже 0. І такий нуль майже по всій Європі.

А у нас 30% від роздрібних продажів моторних палив. То куди нам намазати той європейський досвід?

Або давайте європейську ставку на бензин та дизель – від 350 евро за 1000 л! Ми ж кандидати у ЄС, маємо синхронізуватись! Для довідки, це 14 грн/л. Є й ставки 1 євро за літр (через це в Європі такі високі ціни).

Хочеться нагадати, що ми, по-перше, не ЄС. В нас свій ринок, свої особливості споживання пального, головна з яких – підвищена частка скрапленого газу. І це наша перевага, як довела нещодавня криза!

По-друге, високі податки на пальне в Європі відповідають високим доходам європейців. В нас наразі пропонують 4 грн/л.

По-третє, у нас війна. Нам гроші потрібні, які сталі нормативи та догми можуть працювати у кризовій ситуації? Ми маємо дивитись на те, які в нас є можливості.

Тим більше, оцей канонічний "європейський досвід" особисто в мене дуже сильно девальвував після всього, що ми побачили з початку війни. В тому числі й у енергетичній сфері.

Скажіть, як європейський лідер - Німеччина - опинилась в такій залежності від російського газу? Де ті всі директиви та правила, які мали цьому запобігти? Чому в багатьох країнах частка російської нафти набагато більша, ніж 30%, як наказують всі ті ж директиви?

Якщо зійти на землю, то наскільки більш крутими за європейські виявилися наші банки, медична система та лікарі, майже будь-яка сфера послуг, включно с заправними станціями! Про це вам скаже будь-хто, кому довелось виїхати с країни.

Тому Європа це круто, але їм теж є чому в нас повчитися. До речі, про "північні потоки" ми наших європейських друзів теж попереджали…

Особисто для мене найкращим прикладом поведінки та прагматизму є Польща. Сучасна, динамічна й енергетично диверсифікована. Полякам довелось неодноразово сперечатись із Європою на підвищених тонах по широкому колу питань й зараз ми бачимо справжнього східно-європейського тигра. На місці якого мали би бути ми…

Отже, ми теж маємо навчитися відстоювати свої інтереси, а не тупо копіювати чужий досвід та чужі помилки разом з ним. Такий підхід завжди знайде розуміння у будь-кого з наших американських, європейських та будь-яких інших партнерів. Зрештою, чим більше ми зберемо податків всередині країни, тим менше будемо просити в них грошей.

Тема паливних податків набагато ширша, ніж могло здатися.