Чи є сенс обговорювати, чому українців не попередили про війну?

Обговорювати тезу, що "українців не попереджали про війну бо тоді б війну програли" не має жодного сенсу. Тому що ця теза безсмістовна. Вона абсолютно не має сенсу.

Люди, знайомі з логікою, можуть втратити розум, якщо будуть ії аналізувати і намагатися знайти прихований сенс. І всі це розуміють. Навіть ті, хто її повторюють.

Виправдання цих ідей вбиває імідж тих, хто їх виправдовує.

Правда в тому, що дуже важко визнавати помилку. Важко визнавати, що не вірили американській розвідці і тому помилилися.

Важко визнавати, що недооцінили безумство Путіна і Росії в цілому і тому помилилися.

Важко визнавати, що вірили тільки в напад на Донбасі і тому не готувалися на півночі.

Важко визнавати, що фінансували дороги тому що дуже хотіли їх фінансувати і тому не виділяли гроші на безпеку, а це була помилка.

Важко визнаватися, що скоріш вірили розмовам про коварних англосаксів, ніж про те, що російські війська підуть з Білорусі, тим більше через Чорнобильську зону.

Важко визнавати помилку. Але треба. Тим більше, що так помилялися багато людей і не тільки в Україні.

Бо просуваня тез, які не мають жодного сенсу спочатку змусить всіх сміятись. А потім все рівно доведеться визнати помилку.

А ще тому, що треба не допустити помилку знов. І тому треба пам'ятати, що ті люди, що говорили про коварних англосаксів - наближали Бучу. Бо вони знов і знов скоро будуть повторювати антизахідні тези, маскуючи свій руський мир головного мозку. Граючі на боці ворога.

Що саме ці люди будуть стримувати реформи і вбивати клин у нашу співпрацю із цивілізованим світом.

Саме ці люди можуть нівелювати найбільші перемогу українського народу. І вони набагато небезпечніші, ніж визнання помилки і політичні наслідки, які це може принести.

Помилки треба визнавати. Брати на себе відповідальність за них. І більше ніколи їх не повторювати. Бо ці помилки дуже дорого нам всім коштують.

Опубліковано на Facebook