План відновлення української медицини

Одним із головних показників соціального розвитку держави є стан медичної галузі. Шлях реформування полягає в появі механізмів протидії корупції, залученні міжнародних партнерів, відкритості звітності про надану технічну підтримку і взаємодію із громадськістю для покращення перебігу трансформації та кореляції недоліків.

З ціллю покращення стану української медицини в 2017 році розпочалась перетворення системи. Відповідно, реформа була розділена на 3 етапи, згідно галузевості сфери медицини. Головною метою реформування стало збільшення фінансування та покращення інтенсивності допомоги, що надають українські лікарні. Станом на 2021 рік видатки на програму медичних гарантій становили 2,4% ВВП. Проте покривали вони лише 49% витрат на лікування.

Однією з головних передумов низького покриття медичного забезпечення є високий відсоток надлишкових потужностей в госпітальному секторі. До війни в Україні 1 млн населення обслуговували 42 лікарні – це вдвічі більше в порівнянні з країнами Європейського регіону ВООЗ. Водночас щонайменше 20% усіх стаціонарних випадків можна було лікувати амбулаторно, а 57% стаціонарних ліжко-днів не мали необхідності цілодобового перебування пацієнта в умовах стаціонару.

У квітні 2020 року розпочався другий етап, – реформа спеціалізованої медичної допомоги. В результаті було створено Програму медичних гарантій (ПМГ) – пакети послуг, у яких визначаються медичні послуги та лікарські засоби, за які сплачує Національна служба здоров’я України (НСЗУ). Цей принцип називається "гроші ходять за пацієнтом".

Проте пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення рф внесли свої корективи в трансформацію медичної системи. Що важливо, відсутність механізму дій в умовах пандемії та надзвичайних ситуацій спонукало до створення Центру громадського здоров’я (ЦГЗ) ще в 2016 році. Згодом, до слова, сталась перша за століття всесвітня пандемія. Повертаючись до запуску ЦГЗ, то мета цього кроку - модернізація системи громадського здоров’я. Однак пандемія, як виявилось, а особливо війна вимагали зовсім інших і більш глобальних кроків.

В перші місяці війни було оптимізовано ПМГ, витрати на всі заклади охорони здоров’я були тимчасово зменшені на понад 90%. У результаті воєнних дій, станом на 1 серпня 2022 року, повністю було зруйновано 123 об'єкти закладів охорони здоров’я, 884 – частково. Попередня орієнтовна вартість збитків складає понад 35 млрд грн. Значний ефект здійснює вимушена міграція населення, що вплинуло на завантаженість медичних закладів на заході країни. Додатковим негативним фактором стали втрати серед медичного персоналу. Згідно з офіційними даними загинуло 18 медичних цивільних працівників, ще 56 отримали поранення. 2 372 працівники центрів екстреної медичної допомоги перебувають на окупованих територіях, 2273 медичні працівники виїхали за кордон, також 1714 лікарів та 1095 медичних сестер змінили місце роботи.

Важливим є шлях подолання кризи. Досвід Косово та Боснії демонструє, що наявність стратегії відновлення - головна запорука успіху і досягнення кращих результатів у відбудові, ніж хаотичне вкладання коштів.

Саме шлях стратегічного підходу розглядається українським урядом. З цією метою передбачається реалізація "Плану відновлення у сфері охорони здоров’я". Ідея була представлена в рамках презентації плану відновлення країни на спеціальній конференції у Лугано (Швейцарія). Підготовкою плану займається робоча група з розробки плану відновлення "Охорони здоров’я" спільно із Секторальною робочою групою "Охорона здоров’я" (СРГ). Остання була створена в грудні 2021 року і передбачала забезпечення регулярної координації між МОЗ та міжнародними організаціями, донорськими агенціями та іноземними дипломатичними представництвами, що фінансують або впроваджують програми та проєкти, які пов’язані з охороною здоров’я в Україні. З початком війни постали масштабніші виклики. З дати заснування група провела 5 зустрічей. Останнє засідання, яке відбулось 21 липня 2022 року, було присвячене обговоренню проєкту плану відновлення "Охорони здоров’я".

На проєкт, відповідно до озвученої на платформі інформації, передбачається направити 5 млрд доларів. Проте під час останнього засідання СРГ було презентовано суму в 14,7 млрд євро. Власне план відновлення базується на проєкті Стратегії Охорони Здоров’я 2030, який був представлений ще в січні 2022 року. Основні зміни стосуються акценту на підтримці медицини під час війни та наступному відновленні та розвитку наступні десять років, майже до 2033 року.

Реалізація розділена на три етапи:

- Перший етап розпочався з червня 2022 року і триває до кінця 2022 року. Головна ціль етапу – забезпечення медичною допомогою під час війни.

- Початок другого етапу – січень 2023 року і триватиме 2 роки до кінця грудня 2025 року. Мета етапу – відновлення системи охорони здоров'я.

- Завершальний етап є найбільш тривалим, початок заплановано на січень 2026 року і триватиме до грудня 2032 року. Ціллю етапу є підвищення якості медичної допомоги, технологічний розвиток системи.

Реалізація першого етапу розпочалась в червні 2022 і повноцінне втілення цієї стадії є фундаментальною для майбутньої трансформації української медицини. Важливо зазначити, що План відновлення сфери охорони здоров’я передбачає кілька пріоритетів, які є ідентичними для кожного етапу. Головна відмінність – у цілях, що заплановано для кожного з них, тому варто ознайомитись із цими пріоритетами.

Посилення політик та інститутів національної системи охорони здоров'я для керівництва процесом відновлення

Впродовж 2022 року в рамках реалізації цього пріоритету передбачається досягти кілька цілей. Каталізатором розвитку будь-якої інституції є Угоди про асоціацію з ЄС, виконання вимог якої дозволить гармонізувати законодавство у сфері охорони здоров’я. Також необхідно адаптувати систему до умов війни, відновити взаємодію з громадськістю, покращити координацію між установами та інститутами у сфері охорони здоров’я, удосконалити надання медичної допомоги. З цією метою уже прийнято та підписано президентом необхідний Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги" №6306. Також в умовах вторгнення та втрати частини територій, важливим для держави є забезпечення функціонування медичної системи на окупованих територіях. В свою чергу, для цієї категорії у Плані відновлення передбачений кошторис не вказується.

Забезпечення фінансової стабільності системи охорони здоров’я

З метою досягнення цієї цілі у бюджеті на 2022 рік закладено 157,3 млрд грн. Заплановано передбачити гнучке фінансування української медицини. Це дозволить у існуючих умовах розпочати відновлювати інфраструктуру, враховуючи потреби населення, а отже надалі реалізовувати реформу.

Відновлення та трансформація мережі закладів охорони здоров’я

Передбачувано, що будь-які стресові умови вимагають певної адаптації для продовження функціонування та майбутнього відновлення. Власне мета цього пріоритету є ефективна реабілітація медицини під існуючі потреби. Планується створення механізмів виявлення додаткових потреб населення, розробити рекомендації щодо відновлення інфраструктури, тощо. Для реалізації цього напрямку необхідно залучити 500 млн грн, що важливо, джерело фінансування у Плані відновлення знову ж таки не вказується.

Посилення медичних послуг для задоволення особливих потреб людей (включаючи ВПО, ветеранів війни), викликаних війною

Кроки,здійснені на етапі 2022 року, є фундаментом для побудови концепції комплексної реабілітації з наступним впровадженням в рамках госпітального кластера. Важливо створити модель допомоги та її фінансового забезпечення, це дасть можливість розробити пакет ПМГ, який важливо впровадити в систему та постійно розвивати. Фінансове забезпечення передбачене змінами до держбюджету.

Зміцнення та посилення кадрових ресурсів системи охорони здоров’я

COVID-19 та повномасштабна війна викрили важливість забезпечення кадрового резерву. Відповідно, наступні півроку бюджетом МОЗ планується забезпечити широку підготовку лікарів, стимуляцію до безперервного розвитку медичного персоналу. Передбачена й розробка механізмів підтримки гідної оплати праці та втримання медичних працівників на посадах в існуючих умовах.

Посилення системи громадського здоров'я та готовності до надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я

Розвиток громадського здоров’я є однією з головних цілей медичної реформи. Необхідною є підтримка напрямку й у теперішній час. Важливим кроком у реалізації цієї цілі є прийняття у другому читанні законопроєкту №4142, який передбачає правову регуляцію розвитку сектору громадського здоров’я в Україні. Паралельно передбачається докладати зусиль до напрямків, що розвивались в 2021 році (епідемічний нагляд, популяризація імунопрофілактики, боротьба з неінфекційними захворюваннями та функціонування системи крові). Оцінити бюджет напрямку наразі неможливо через пошкодження об’єктів інфраструктури і необхідність перерахунку значної частини послуг.

Розвиток електронної охорони здоров'я та посилення кібербезпеки

Діджиталізація є важливим напрямком розвитку сучасних інституцій, особливо для медицини. Ключовим завданням є забезпечення кібербезпеки, створення дорожньої карти переходу до електронного кабінету з відцифрівізованою медичною картою, а також розпочати впроваджувати "новинки" у маси. Кошторис цифрових амбіцій – понад 180 млн грн.

Посилення системи управління якістю на національному та місцевому рівнях

Основною метою цього пріоритету є адаптація та гармонізація існуючої нормативно-правової бази якості медицини і безпеки пацієнтів під закони ЄС, розробити необхідні зміни до закону про охорону здоров’я.

Відновлення фармацевтичного сектора, покращення доступу та належне використання ліків

Насамперед, перший крок у досягненні цієї цілі вже здійснено - ухвалено нову редакцію Закону №5547 "Про лікарські засоби". Наступним показником успіху стане оновлення переліку рекомендованих лікарських засобів, розширення програми "Доступні ліки". Забезпечення заплановано місцевими та державним бюджетом.

Передбаченні ризики у реалізації Плану відновлення насамперед пов’язані з продовженням війни на території України, руйнуванням існуючої інфраструктури чи втратою стабільного фінансування сфери. Додатковим чинником вказуються політичні чи комунікаційні складові, як це відбувається із законопроєктом №4142.

Фінальна версія Плану відновлення України ще не затверджена. Передбачається мінімум 2 ітерації з фіналізацією до вересня 2022 року. Необхідно акцентувати увагу на тому, що перший етап є основою для формування майбутніх змін медичної сфери в Україні. Позитивним сигналом є усвідомлення необхідності адаптації медицини до потреб, що спричинені війною.

Врахування додаткових викликів в перспективі розвитку та функціонування системи (міграція, пошкодження інфраструктури, нестача персоналу, тощо).

Послідовність у продовженні трансформації та модернізації української системи охорони здоров’я. Для якісної реалізації необхідно підійти до питання системно, продемонструвати ефективність використання залучених коштів.

Відкритість у цьому питанні стане позитивним сигналом для міжнародних партнерів та громадськості. А отже, і для перспективи розвитку української медицини.

Стаття підготовлена StateWatch за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проекту "Підзвітна відбудова системи охорони здоровʼя України". Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду "Відродження"