Як прозорість публічних акціонерних товариств може наповнити держбюджет

Україна отримає 5 мільярдів євро макрофінансової допомоги від ЄС до кінця року. МВФ розгляне екстрений запит України на 1,3 мільярда доларів. США готові щомісяця виділяти 1,5 мільярда доларів на підтримку України.

Це заголовки новин за останній тиждень.

Війна — це дорого і ми цінуємо підтримку наших партнерів, які допомагають нам встояти. Адже лише на соціальні виплати та підтримку економіки Україні щомісяця потрібно 5 мільярдів доларів.

Ці гроші ми маємо не лише позичати чи просити у вигляді грантів, але й заробляти самі.

Заробляти самим можна за умови, коли бізнес працює ефективно. Йдеться як про приватний, так і про державний бізнес. Бо кожне підприємство є окремим субʼєктом господарювання, яке в масштабі країни формує основу для функціонування національної економіки.

Отож, якщо із регулюванням приватного сектору економіки все зрозуміло і державі треба якомога менше втручатися в життя приватних підприємців, то із державним сектором все складніше. Тут наявні й корупційні ризики, і бюрократичні, і ризики планування та фінансового управління.

Щоб ці ризики не реалізовувались, для державного сектору економіки існує ціла низка регулювання, яке визначає порядок поведінки для всіх субʼєктів господарювання, де акціонером є держава.

При цьому, якщо розпорядження державним майном чітко визначене Законами про оренду та приватизацію державного майна, то активи акціонерних товариства, 100% акцій яких належить державі, залишились у сірій зоні регулювання.

Тобто ці підприємства не є приватними, але щодо їх майна нічим не прописаний порядок продажу чи оренди. Фактично вони можуть розпоряджатися цими активами на свій розсуд.

Ми пропонуємо розвʼязати цю проблему і чітко встановити правила розпорядження майном державних акціонерних товариств, 100% акцій яких належать державі. Серед таких АТ і Укрзалізниця, НАК "Нафтогаз", "Укренерго", Енергоатом тощо.

Саме про це мій законопроєкт №6101, який парламент ухвалив за основу в середині серпня, а комітет цього тижня рекомендував до другого читання.

Він передбачає, що порядок здачі в оренду та продажу активів акціонерних компаній, 100% яких належать державі, має передбачати конкурентні засади, а саме - онлайн-аукціони в системі Прозорро.Продажі, через яку здійснюється реалізація майна інших підприємств, бенефіціаром яких є держава.

Окремі державні акціонерні товариства вже продають та здають в оренду майно через прозорі аукціони.

Якщо подивитися ВІ-аналітику, то минулого року вони реалізували активів на 3,6 мільярда гривень. Хороші гроші, але це лише невелика частина від того, що може отримати держава, якщо всі підконтрольні їй підприємства гратимуть за чітко визначеними правилами.

Зараз частина акціонерних товариств, які на 100% належать державі, реалізують своє майно фактично за закритими дверима. Вони його продають і здають в оренду за погодження з Кабміном, але в порядку та у спосіб, обраний ними ж, і ніхто не може відстежити за скільки й хто отримав такі активи.

У цих акціонерних товариств десятки й сотні тисяч активів на балансі, які можуть працювати на користь економіки країни, за умови, якщо їх продати ефективним власникам чи здати в оренду.

Цим законопроєктом ми даємо КМУ повноваження встановлювати порядок відчуження або передачі в оренду майна державних акціонерних товариств на конкурентних засад, оскільки єдиним власником усіх акцій таких товариств є держава, уособлена КМУ.

Затверджений порядок — як вивіска для потенційних інвесторів. Вони знають, за якими правилами продаватимуть майно, що все відбуватиметься прозоро і переможцем стане той, хто запропонує найбільше грошей.

Конкуренція завжди конвертується в зростання ціни. Наприклад, минулого року зростання стартової ціни на аукціонах з продажу та оренди державного майна склало 25%.

Що ще отримають інвестори, крім можливості купувати та брати в оренду раніше недоступні активи? У законопроєкті пропонується внести зміни до Цивільного Кодексу, які захистять підприємців, що куплять чи орендують майно державної або комунальної власності на публічних торгах.

Вони вважатимуться добросовісними набувачами, в яких придбані активи не можна буде витребувати. Це значно підвищить привабливість державних активів та знизить ризики відібрання придбаних об’єктів для потенційних інвесторів.

Законопроєкт №6101 — це фактично детінізація управління майном акціонерних товариств, 100% акцій яких належать державі.

Він виводить із тіні та робить прозорим управління активами на сотні мільярдів гривень, які раніше знаходились у сірій зоні законодавства. І саме цей парламент, саме в нинішніх умовах може і має розв'язати проблему, якій вже понад десять років.