Відповідальність за незадекларовані активи. Перші рішення суду

Що таке цивільна конфіскація?

Коли "слуга народу" набуває активи, які перевищують його законні доходи на 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у 2022 році- 8 063 250 гривень), це вважається незаконним збагаченням – кримінально караним діянням.

Якщо ж активи необґрунтованого походження нижче суми кримінальної відповідальності, вони стягуються до державного бюджету за правилами цивільного провадження.

Таким чином, стягнення необґрунтованих активів, сума яких нижча 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без притягнення до кримінальної відповідальності, і є цивільною конфіскацією.

Позов можна пред’явити, якщо потенційно нелегальні активи отримано після 28.11.2019 (дати набрання чинності закону про цивільну конфіскацію) і вони перевищують 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі позови подають прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а справи розглядає Вищий антикорупційний суд (ВАКС).

Яких підходів у справах про цивільну конфіскацію дотримується антикорупційний суд?

1. "Не беріть позику у тих, хто не може її надати".

Відповідач обґрунтовував законність своїх активів посилаючись на позику у сумі 140 тис. дол. США, своєчасно не задекларовану, проте здатну пояснити походження коштів.

Суд оцінив фінансовий стан позичальника та прийшов до висновку, що "офіційні доходи та витрати сім’ї позичальника недостатні для акумулювання суми у 140 тис. дол. США та надання її у позику"(Рішення ВАКС від 05.09.2022 у справі №991/1786/22).

Таким чином, твердження про отримання позики суд оцінив як непереконливе.

1. "Дата внесення готівки на банківський рахунок=дата набуття активу".

Відповідач переконував суд, що готівка, внесена на банківський рахунок, набута до 28.11.2019. Це важливо, оскільки, нелегальні активи, отримані до 28.11.2019, не підлягають конфіскації.

Дія закону про цивільну конфіскацію не має ретроспективної дії в часі, як це і передбачено ст. 58 Конституції України.

Суд знову ж таки вказав на непереконливість позиції Відповідача, оскільки "внесення готівки на банківський рахунок є першими відомими операціями з цими грошима. Доказів їх набуття з інших законних джерел суду не надано"(Рішення ВАКС від 05.09.2022 у справі №991/1786/22).

Так виглядає принцип переваги більш вагомих доказів в дії. Будьте готові, що твердження на кшталт "я поклав на карту у 2022 році 200 тис. доларів США, які заробив у 1999" не переконає суд.

1. "Дата внесення готівки на банківський рахунок не завжди = дата набуття активу".

Правило № 2 не діє, якщо на банківський рахунок покладено кошти після дати припинення державної служби.

Відповідач переконував суд, що після припинення служби йому повернули надану ним позику, також трохи майна він продав, а ще допустив помилку у декларації перед звільненням.

Іншими словами, 13 тис. доларів США та 350 000 грн не можуть бути конфісковані, оскільки набуті (покладені на карту) не під час виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а після звільнення.

Такі твердження породили сумніви у суду щодо правдивості: "відсутність офіційних доходів після звільнення та не підтвердження джерела набуття активу формують впевненість про набуття грошових коштів саме під час виконання функцій держави або місцевого самоврядування" (Рішення ВАКС від 05.09.2022 у справі №991/1786/22).

Отже, є тенденція, що якщо дату набуття активу точно визначити неможливо, він вважається набутим саме під час виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

***

Нагадуємо, що строк позовної давності у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави становить 4 роки. При цьому, перебіг позовної давності починається від дня набуття оспорюваних активів.

Тобто, ще 4 роки після припинення державної служби можливе пред’явлення позову про цивільну конфіскацію до колишнього державного службовця щодо стягнення активів.

Не варто забувати, що суд має повноваження визнати поважними причини пропущення позовної давності, наприклад, якщо державний службовець "не давав можливості довідатись" про своє збагачення раніше.

Резюмуючи, можна стверджувати, що сам факт перебування на державній службі після 28.11.2019 призводить до довгострокових ризиків стягнення активів, джерело походження яких особа не зможе підтвердити.