Кластерна модель розвитку МСБ

Майже 2 місяці минуло від моменту проведення у Берліні Міжнародної конференції з питань відновлення України після повномасштабного російського вторгнення (25 жовтня 2022 року). Країни "Великої сімки" та Європейський Союз оголосили про початок розробки плану допомоги у відновленні України у післявоєнний період.

Офіційно було надано сигнал для запуску програми, яка за концепцією схожа на "План Маршалла", що був прийнятий після Другої світової війни.

Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц на відкритті конференції заявив у своєму виступі: "Починати відновлювати Україну необхідно вже зараз, незважаючи на те, що війна ще вирує".

Також канцлер зазначив, що бачить нашу державу після відбудови більш сучасною та економічно потужною, ніж до війни.

"Необхідно думати про те, якою може бути передова, самодостатня та "стійка" Україна. Це може бути Україна, яка є великим виробником "зеленої" енергії, постачальником промислової та сільськогосподарської продукції з високою доданою вартістю, передова країна у сфері цифрових технологій, чиї IT-фахівці одні з найкращих у світі, член ЄС із відповідною інфраструктурою та законодавчою базою", - заявив Олаф Шольц.

Безумовно, у розробці Програми відновлення та модернізації економіки має брати активну участь сама Україна. Як то кажуть: "Нічого про Україну без України".

Водночас Україна, як майбутній член Європейського Союзу, має сенс керуватися Резолюцією Європейського Парламенту від 25 листопада 2020 року про нову промислову стратегію Європи (2020/2076). У документі наголошується, що Європейському Союзу необхідна нова промислова стратегія, яка:

- забезпечить відновлення європейської економіки від наслідків пандемії COVID-19, а тепер слід додати і ліквідацію наслідків агресії Росії проти України;

- створить умови для формування інноваційного, сталого та діджиталізованого суспільства;

- зробить значний внесок у глобальну конкурентоспроможність європейської економіки;

- збереже високий рівень зайнятості;

- повністю використовує потенціал відновлюваних джерел енергії, буде ефективною з точки зору використання енергії та ресурсів;

- розкриє повною мірою невикористаний підприємницький потенціал певних соціальних груп, таких як молодь, мігранти, люди похилого віку та жінки.

Особлива увага в документі приділяється розвитку компаній малого та середнього бізнесу (МСБ), оскільки вони є основою європейської економіки. Саме у цих 2-х типах діяльності створюється понад 85% усіх нових робочих місць у Європі. Нагадаємо, що в Європейському Союзі застосовується наступна градація підприємств МСБ:

- мікропідприємства - це компанії з менш як десятьма працівниками та річним оборотом або сумою річного балансу не більше 2 мільйонів євро.

- до малих компаній відносяться компанії з менш ніж 50 працівниками та річним оборотом не більше 10 мільйонів євро;

- середні компанії - це компанії з менш ніж 250 працівниками та максимальним річним оборотом 50 мільйонів євро.

У Резолюції Європейського Парламенту вказується необхідність створення ініціатив з підтримки підприємств МСБ, включаючи зусилля з модернізації застарілого обладнання, покращення передачі знань ефективного використання інноваційних технологій, усунення значного розриву між великими компаніями та МСБ, насамперед, з погляду інтеграції цифрових технологій у свою діяльність.

Європарламент вважає, що діяльність підприємств соціальної сфери має максимально враховуватись при досягненні результатів промислової стратегії, оскільки вони створюють суспільну цінність, а також роблять внесок у розвиток місцевих спільнот, в яких вони розташовані.

Нова промислова стратегія Євросоюзу створює передумови для розробки стійких бізнес-моделей, в яких буде організовано ефективну взаємодію великих підприємств та компаній МСБ, що базується на концепції економіки замкнутого циклу, ефективного використання енергії та ресурсів, життєздатної екології.

Не секрет, що компанії малого та середнього бізнесу можуть найбільш ефективно розвиватися лише за наявності високорозвинених базових галузей промисловості.

У цьому контексті ще раз переконуєшся, що одним із найперспективніших шляхів для України є створення галузі промислових біотехнологій, яка забезпечить переробку багатої сировинної бази агрокультур із максимально можливим рівнем доданої вартості.

Згідно з розрахунками, президента Асоціації "УкрБіотехно", радника Національної інвестиційної Ради при Президентові України Олександра Бататіна, що виконувалися при розробці Програми "Велика агропереробка" з трансформації українського агропромислового комплексу з сировинної моделі виробництва у продовольчу, в Україні є достатній потенціал для будівництва як мінімум по одному заводу промислових біотехнологій у кожному регіоні країни.

Ці підприємства можуть стати основою для реалізації кластерної моделі розвитку малого промислового бізнесу. У кластері відбуватиметься об'єднання географічно локалізованих і взаємопов'язаних підприємств МСБ навколо великого підприємства у виробничий ланцюжок, у межах якого створюватиметься група кінцевих товарів та послуг.

Наприклад, завод з переробки 100,0 – 110,0 тисяч тонн зерна кукурудзи на рік випускатиме таку продукцію:

- Кислота лимонна моногідрат - 50 000 тонн;

- сухий глютеновий корм – 18 000 тонн;

- сухий кукурудзяний глютен – 5 000 тонн;

- сухий кукурудзяний зародок – 6 500 тонн.

По-перше, таке підприємство забезпечить місцевим фермерським господарствам стабільний і прозорий ринок збуту агропродукції.

По-друге, за приблизними розрахунками кластерна модель виробництва дозволить створити:

- 5 малих виробництв, кожне з яких випускатиме спеціалізовані корми для птахівництва, великої рогатої худоби, свиней, риб та свійських тварин. До 20 робочих місць;

- 4-5 виробництв з фасування продуктів для роздрібної реалізації та з кількістю до 10 - 15 працівників;

- серію підприємств з надання аутсорсингових послуг, які створять можливість великому підприємству скорочувати витрати з утримання інфраструктури, штату працівників і збуту;

- мережу підприємств соціальної сфери.

По-третє, промисловий кластер дозволить створити, на основі придбаних біотехнологій для реалізації проекту, науково-технічний центр з підтримки та розвитку базових та супутніх технологій, що у перспективі здатний дати значний економічний ефект та додатковий стимул для підвищення освітнього рівня населення локації. Адже загальновідомо, що біоекономіка має великий потенціал для створення нових продуктів та процесів, збереження ресурсів та забезпечення процвітання економіки.

Досвід передових країн показує, що малі та середні підприємства відіграють важливу роль як рушійна сила інновацій. Зокрема, Федеральний уряд Німеччини в січні 2020 року ухвалив Національну біоекономічну стратегію, в якій визначив основні напрями та цілі своєї політики в галузі біоекономіки, а також заходи щодо їх реалізації. Нова Програма KMU-innovativ: Bioökonomie, прийнята в травні того ж року, була розроблена на основі 20-річного досвіду реалізації попередніх Програм: Biotechnologie – BioChance (2007-2019 роки), BioChancePlus (2004-2007 роки) та BioChance ( 1999-2003 роки). У ході виконання цих програм було профінансовано понад 550 індивідуальних та спільних проектів за участю понад 460 малих та середніх підприємств на суму близько 450 мільйонів євро.

Ці проекти заклали основу для інноваційних продуктів та послуг, а також численних патентів у галузі біотехнологій. Успіхи Програми безпосередньо відобразилися у зростанні продажів та створенні нових робочих місць. Завдяки спрощеному допуску до венчурного капіталу та покриттю ризиків з боку Уряду, багато компаній стали лідерами ринку у своїй галузі, реалізували свої патентні розробки великим фармацевтичним та біотехнологічним компаніям.

У рамках Федеральних Програм фінансуються технологічно складні проекти з високим ризиком, які поєднують ефективне використання біологічних знань з інноваційними технологічними рішеннями та можуть бути віднесені до біоекономіки у найширшому розумінні. Основна увага приділяється розробці та виробництву новаторських, кліматично нейтральних продуктів із біогенних ресурсів при мінімізації шкідливих для навколишнього середовища викидів та відходів або їх повернення у природні цикли чи виробничо-збутові ланцюжки. До них відносяться, наприклад, екологічно чисті біоматеріали та біопластики, нові активні інгредієнти та цінні речовини з раніше невикористаних відходів або нових джерел, таких як комахи або водорості.

Фінансування призначене головним чином для прискорення переходу технологій від прикладних досліджень та дослідно-конструкторських робіт до практичного застосування, а також для демонстрації компаніям перспектив на майбутнє. Проте, також фінансуються ранні стадії розробок та промислові дослідження у проектах з високим ризиком, які спочатку потребують перевірки (докази концепції).

Звичайно, цей цінний досвід має бути використаний для розробки Програми відновлення та модернізації економіки України.

Таким чином, у рамках кластера підприємства МСБ отримають доступ до новітніх промислових та інформаційних технологій, передового управлінського досвіду, дорогих інфраструктурних проектів, насамперед до цифрових та екологічних.

Для реалізації кластерної моделі розвитку малого промислового бізнесу може використовуватись організаційна форма "Індустріальний парк" відповідно до Закону України № 5018-VI "Про індустріальні парки".

Наразі Українська Асоціація промислових біотехнологій (УкрБіотехно) розпочала розробку концепції кластерної моделі розвитку МСБ, яка в подальшому може бути тиражована на всю Україну.