Чи правильно працює банківська система України

Ми часто чуємо та кажемо, що банківська система в нас стійка, самодостатня, ліквідна й навіть прибуткова. Принаймні, операційно прибуткова. Гарна в нас банківська система, загалом.

Й правильно ми тут кажемо і чуємо, бо ж дійсно стійка та операційно прибуткова, й ліквідна, навіть, профіцитно ліквідна. Гарна для воєнного часу.

І навпаки, досить часто також чуємо, й каже багато хто, що в нас система не така, що не кредитує, й більше третини заробітку банків це заробіток на депсертифікатах, а без нього не було б тої операційної прибутковості, і ключова ставка "не така", і взагалі система нестійка й розбалансована. А величезний профіцит ліквідності - це саме того, що в системі негаразди.

Й це все теж правильно.

Ми часто звикли судити про успішність/неуспішність, стійкість/нестійкість, ринковість/неринковість тощо за мірками довоєнного, чи мирного часу.

Це не тільки про банки. Щось на зразок: кредитів мало видають, ergo, погані банки й регулятор, й погана система. Але забуваючи про те, що під час війни, коли триває гостра фаза, а вона всі 10 місяців гостра, кредитів не буде, і не тому, що банки та регулятор, а тому що невизначеність, яку тут і зараз неможливо проконтролювати.

Чи ті самі нормативи – абсолютно безглуздо у воєнний час вимагати від банків дотримуватися нормативів мирного часу. Бо, за великим рахунком, ті нормативи для того і прописані, щоб у мирний час бути готовими до кризи, а у кризовий її долати без значних втрат для вкладників.

Або із ключовою ставкою: вона насамперед, у першу чергу, ще до того, як стає інструментом трансмісій, монетарних політик та комунікацій, має відображати вартість грошей.

Рівень ризику. Яким він має бути, теж ніхто не знає, бо ринку як такого немає, але принаймні, десь має відповідати плюс-мінус очікуваній інфляції.

Я вже не кажу про вислови: "інфляція висока – винен Нацбанк, бо це його задача забезпечувати низьку та стабільну інфляцію, в Законі та стратегіях так написано". Це просто або нерозуміння та небажання розуміти, що відбувається навколо, або нердівське буквоїдство, або класичне "якщо Євтушенко за, то я проти" (це часто такий крок, популярний, аби привернути до себе увагу).

До того це все, що немає зараз ані класичних рецептів успіху, ані звичних довоєнних критеріїв оцінки успішності що системи, що дій НБУ, ані тих істин, які були прописними до початку повномасштабного вторгнення.

Бо війна, і ті мірки, за якими ми оцінювали діяльність банківської системи, зараз просто не працюють або не можуть працювати.

Кредитування, капіталізація, нормативи – це все працює в мирний час, але не зараз.

Зараз, в принципі, єдине, що дійсно важить в системі та по банках, це ліквідність. З цієї точки зору система досить успішно працює, з чого й починав.

Опубліковано на Facebook