Чи можна забезпечити Україну електроенергією з сільськогосподарських відходів

Чи повірите, якщо я скажу, що усе місто Дніпро можна було б обігрівати енергією із…сільськогосподарських відходів?

Мова йде про ідею енергоостровів.

Уявіть, невелику ділянку землі, на якій розташовано міні-ТЕЦ розміром із 2 під'їзди 4 поверхового будинку, яка може працювати на с/г-відходах: деревній трісці, качанах кукурудзи, соломі, стеблах і лушпинні соняшнику.

Щороку Україна збирає приблизно 50-65 млн. тонн зерна.

Із них стільки ж залишків, щонайменше 30-50% з яких може бути утилізовано для виробництва електроенергії та тепла.

2 т такої сировини - це близько 1 МВт / год електроенергії.

Тобто, майже 10 млн МВт/рік. Або 1,3 ГВт в годину.

Для розуміння, побутовий фен споживає за 1 годину 1 КВт.

Тисяча працюючих фенів - це 1 МВт.

Коротше, 20 мільйонів тонн сировини = роботі 1,3 блоку АЕС.

Тобто це цілий рік забезпеченням теплом та світлом такого міста як Дніпро!

Але головне - диверсифікація ризиків, пов’язана із потраплянням ракети рф в одну велику ТЕЦ типу Придніпровської.

Бо мова йде про 200-250 міні-ТЕЦ по країні, розташованих близько до джерел сировини.

Логіка енергоостровів у їхній дешевезні та множинності. Вартість кожної міні-ТЕЦ - приблизно як вартість однієї ракети. А в рамках міста їх може бути до 10.

Отже немає доцільності ракетою руйнувати об’єкт, який коштує дешевше.

Реалізація таких проектів в ЄС вже дозволила максимально скоротити споживання газу, підвищити енергобезпеку, створити робочі місця й виробляти додаткову енергію.

У нашому ж випадку це, окрім зазнченного, можливість для держави диверсифікувати мережу.

Що потрібно, аби ця історія запрацювала і у нас:

- Держава має кредитувати такі проекти 50 на 50 із бізнесом;

- А потім гарантувати таким бізнес-партнерам, що держава у них цю енергію придбає і захистить від монополіста.

А як вам ідея про енергоострови?