Як використати фінський досвід для України?

Уявіть маленьку Фінляндію у 40-х: після "Зимової війни" СРСР забирають частину територій, близько 450 тис стають переселенцями, необхідність виплатити репарації на 300 млн у.е. в грошах 50-х років + відсутність грошової допомоги плану "Маршалла" на відбудову.

І Фінляндія у 60-х: усі переселенці із постійним житлом, країна не тільки себе повністю забезпечує зерном та м’ясом, а й експортує в ЄС свої товари з високою доданою вартістю, успішна освітня реформа, високі зарплати населення і виплачені всі репарації.

Що вони зробили?

1. Аграрна реформа: державні та приватні землі розподілили серед фермерів, переселенців та військових, які повернулися з фронту.

В Україні я би запропонуав три речі:

а) роздати грошові ваучери (суму має вирішити уряд), які можна використати тільки на купівлю нерухомості з обмеженням подальшого продажу щонайменше 7 років;

б) прийняти факт, що 70% розбомблених сіл та пгт вже не підлягають відновленню і перетворити їх на землі для сільськогосподарських завдань, але після розмінування;

Бо вартість проведення там комунікацій та повернення людей коштуватимуть захмарно.

в) поставити міськрадам завданням оптимізувати можливості міст-мільйонерів. Зокрема, наш Дніпро, якщо його почистити від напівзруйнованих трущоб, здатен прийняти у себе щонайменше 2 млн людей.

При цьому, важливо - поселити переселенців не разом в одному місті (яке перетвориться на гетто), а інтегрувати у суспільство.

2. Виробництво продукції із більшою доданою вартістю. У фінів замість лісу був газетний папір, фанера, машини для целюлозного виробництва.

У нас же замість експорту сировини треба зробити експортні мита і тим самим стимулювати внутрішню переробку.

3. Розвиток власного виробництва.

Необхідність виплачувати СРСР репарації стимулювало у фінів розвиток своєї промисловості, особливо машинобудування.

У мене є дуже якісний рюкзак українського виробництва, диван і матрац. При чому, матрац було виготовлено у Дніпрі. А ще Україна робить якісну сталь, яка є основою залізних доріг у всій Європі й Індії та нафтових труб в ОАЕ.

Я ношу українську термобілизну, користуюсь українською керамікою та меблями, на рибалці з друзями я завжди на човнах українського виробництва, а вечорами п’ю чудовий український коньяк.

Навіть медикаменти у нас із найкращих - бо з однієї сторони нас "підтискали" якістю конкуренти з ЄС, а конкуренти з Індії - з іншої сторони - низькою ціною, тому зараз ми в прекрасній спортивній формі, модернізовані та технологічні.

Тому можемо, коли схочемо!