Чи дасть регулятор «зелене світло» тим, хто несе «світло»?

Но фоні практичної відсутності відключень електропостачання за минулий тиждень може скластися хибне враження, що проблеми в енергосекторі практично вирішені. І побіжний моніторинг соцмереж показує, що і справді багато хто вважає, що проблем уже немає, а терористичні атаки ворога взагалі ніяк не вплинув на енергомережу. Проте, тим хто хоч трохи знайомий з проблематико, зрозуміло, що «наявність світла» – практично чудо, яке було б неможливе без відданої праці персоналу усіх дотичних енергокомпаній. Проте самі компанії стикаються із труднощами про які знають далеко не всі, а де-хто і чути б не хотів би про вирішення цих проблем.

Зважаючи на усі проблеми війни компанії стикаються зі скороченням обсягів надання послуг (генерація електроенергії, її передача та розподіл), а отже і виручки. Натомість витрати– суттєво зросли за рахунок необхідності проведення ремонтів та якнайскорішого відновлення електропостачання після терористичних атак ворога.

Проте, наразі енергетичний регулятор не квапиться спростити існування для енергетичних компаній. Тариф державної Укренерго на передачу електроенергії був затверджений на рівні нижчому, аніж обґрунтовувала компанія. Оператор системи передачі зіткнувся із скороченням обсягів передачі електроенергії, а отже і тарифної виручки, і при цьому несе небачені раніше втрат і витрат внаслідок повітряних атак. Регулятор розглядає можливість підвищення тарифів операторів системи розподілу електроенергії, які зіткнулись із подібними проблемами. Проте, не поспішає переглянути цінові обмеження на сегментах ринку електроенергії: прайс-кепи – верхня та нижня границя цін на окремих сегментах ринку.

Нещодавно голова парламентського енергетичного комітету Андрій Герус повідомив про те, що у владних кабінетах обговорювалася можливість лібералізації ринку електроенергії. Лібералізація, на думку народного обранця, "може допомогти ринку – так буде легше ремонтувати інфраструктуру, залучати інвестиції, будувати нову генерацію". Серед іншого, мова йшла і про підвищення прайс-кепів на окремих сегментах ринку електроенергії. Тож, справа за НКРЕКП, яка відкладає розгляд питання.

Прайс-кепи завжди були каменем спотикань між ринком і регулюючими органами. Первинно, їх запровадження було покликане стримати ринок електроенергії від шоку після запровадження нової моделі 1 липня 2019р. на період 9 місяців. Потому, ціни мали бути вільними так як і у країнах Європи.

Проте, згодом було проголосовано законопроект № 2233, що передбачав застосування прайс-кепів до 1 липня 2023 року. В теорії, обмеження мали діяти до моменту повноцінної інтеграції українського ринку до європейського, разом із об’єднанням з ENTSO-e, коли український ринок електроенергії став би менш концентрованим за рахунок потенційного доступу європейської генерації. В принципі, цей крок логічний, якщо він не зумовлює збитковості генеруючих компаній. Але реальність виявилась дещо іншою – в окремі періоди компанії повідомляли про збитки через занижені цінові обмеження.

Енергетичне співтовариство із самого початку висловлювало свої зауваження стосовно запровадження прайс-кепів, наприклад про те, що вони руйнують ринкові сигнали, і не втомлювалось критикувати й потім. Наприкінці 2021 року багато хто висловлював скептицизм з приводу того, чи нам із надмірною зарегульованістю дозволять приєднатись до європейського ринку. Але повномасштабна російська війна і звернення України з проханням про прискорену інтеграцію, прагнення європейців допомогти прискорили процес.

І от український ринок вже інтегрований з європейським, наступив 2023 рік, але питання прайс-кепів знову "не на часі". Регулятор затягує питання перегляду обмежень.

З одного боку, зрозумілим є бажання стримати ціни на ринку електроенергії, а особливо розуміючи, що країна воює. Але частиною цієї війни є атаки на енергосистему. І ігнорування факту, що енергетичні компанії витрачають рекордні суми на аварійні ремонти, при цьому фіксуючи скорочення виручки, просто ницим, якщо не злочинним. При цьому, вочевидь, виросли обсяги імпорту обладнання та запчастин, необхідних для ремонтів, тим часом як курс валюти послабився за останній рік.

В контексті можливого зростання цін після перегляду прайс-кепів, хотілось би згадати приклад із нафтопродуктами. Наприкінці вересня минулого року, незважаючи на усвідомлення підвищення цін, держава повернула акциз на нафтопродукти та заново підняла ПДВ з 7 % 20%, які були знижені у березні (щоб знизити ціни після виникнення паливної кризи внаслідок активних обстрілів нафтобаз), не оглядаючись на можливе зростання цін палив та влив на собівартість усіх інших благ.

Звісно, в майбутньому повна інтеграція українського та європейського ринків вимагатиме синхронізації регулювання: не можна бути частиною лібералізованого ринку Європи, зберігаючи зарегульованість. За результатами опитування, проведеного ДП Оператор ринку, майже половина компаній, які торгують у сегментах ринку, які адмініструє Оператор (РДН та ВДР), виступають за об’єднання ринку України зі спотовим ринком Європейського Союзу, а це, серед іншого, вимагатиме і синхронізації підходів до встановлення прайс-кепів.

Мабуть, до закінчення війни, поки маємо свою генерацію не час встановлювати цінову стелі розміром 4 000 євро за МВт∙год як у ЄС. Але залишати ситуацію незмінною не можна, бо інакше, можемо опинитися без генерації. А імпортна електроенергія, як вже показує практика – суттєво дорожча.