Як виправити ситуацію на митниці та чому це нікому не вдалося
Складна взаємодія з вітчизняною митницею є однією зі злободенних проблем, з якими стикається український бізнес.
Митниця асоціюється в підприємців не з локомотивом позитивних змін та міжнародної торгівлі, а з тим учасником економічних відносин, який гальмує та ускладнює адекватну роботу, коли йде мова про перетин кордону.
Отож, як це виправити та чому це важливо, розглянемо далі.
Трохи цифр
Якщо ми розглянемо будь-який місяць минулого року, то побачимо те, що перевезення вантажів автотранспортом через митницю є дуже масштабним та відіграє важливу роль в економічних процесах.
Візьмімо, до прикладу, серпень 2022 року. Тоді наш експорт сягнув 3,36 млрд доларів, з яких товару на 1,5 млрд доларів було вивезено саме автомобілями.
Щодо імпорту, то там автотранспорт посів перші позиції – і в товарному, і в грошовому вираженні. Це, своєю чергою, означає, що взаємодія бізнесу з митницею є дуже важливою. А тому вона не повинна залишатися в тому стані, в якому перебуває зараз.
До речі, нещодавно екс-очільник митниці Максим Нефедов в одному з ефірів зазначив, що від контрабанди на митниці напряму залежить частина депутатів-мажоритарників.
Тож, як можна чекати системних змін, коли майже всі сканери, ваги та камери належать людям, задіяним у контрабандних процесах?
Попри те, що подібні риторичні питання демотивують, завданням експертів продовжує залишатися тверезий аналіз цієї проблематики та пошук шляхів для реформування роботи митниці.
Сумісний митний контроль як один з пріоритетів
Статус кандидата в члени ЄС, який наша держава нещодавно отримала, має сприяти тому, аби були встановлені зрозумілі митні правила та процедури, котрі полегшують взаємодію митників України та інших держав.
Звернемося ще до деяких цифр. Пропускна здатність західного кордону становить 1,5-1,7 млн тонн на місяць, коли існує об’єктивна потреба в можливості пропускати 5 млн тонн.
Скільки б не відкривали нових пунктів пропуску та не наймали додаткового персоналу, подібний підхід є лінійним. Він лише частково зменшує обсяги проблеми, проте – не долає її.
У контексті інтеграції України до ЄС потрібно впроваджувати сумісний митний контроль на кордоні з поступовою відмовою від нього як між країнами, які є членами ЄС.
І такий досвід, до речі, у нас вже є. У 2012 році, коли Україна приймала чемпіонат "Євро 2012", наша держава відпрацювала спільний з польськими митниками та прикордонниками митний контроль.
Ніщо не заважає налагоджувати співпрацю з країнами ЄС так, аби й далі це робити. Такий напрямок діяльності – те, над тим треба працювати вже. Ми маємо діяти, не чекаючи перемоги на полі бою, а вже покращуючи роботу митниці – у тому числі, для оптимізації постачання гуманітарної допомоги та навіть зброї.
Яких змін від митниці прагне бізнес
Зміни на митниці – серед найперших запитів українського бізнесу. Потрібні швидкі, прості та зрозумілі процедури митного оформлення. Запорукою таких процедур є використання сучасних технологій, єдине застосування митного законодавства та модернізовані підходи до митного контролю.
Варто відзначити, що митниця перебуває в стані постійного формального реформування. Це не вирішує проблем на їх глибинному рівні, проте створює імітацію змін. Тому насправді за весь час так званих реформ митниця зазнає ще більших руйнувань.
Фактично, немає компетентної особи, яка відповідає за розвиток митниці – в тому числі, й у політичному контексті.
Натомість, відбуваються постійні конкурси, призначаються тимчасові виконувачі обов’язків та стає незрозуміло, хто кому керівник.
Кругова порука, тотальна недовіра, затримання і скандали – ті реальні умови роботи митниці, які характерні для неї на сьогодні.
Складається враження, що формальні зміни робляться з однією метою – не прибирати причину, але змінити бенефіціара. Саме це і є відповіддю на питання, чому досі нікому не вдалося реформувати митницю докорінно.
Запит українського бізнесу на ті зміни, які він хоче бачити від митниці, є цілком зрозумілим та обґрунтованим.
Підприємці, які взаємодіють з цією організацією, прагнуть, аби вона працювала чесно, швидко, прозоро та допомагала, а не перешкоджала їм.
Трансформація призначення як ключовий фактор змін
Попри те, що митниця є однією з найбільш корумпованих організацій, бізнес саме через митницю формує близько 40% державного бюджету.
Дійсно, так склалося, що в Україні основним завданням митниці вважається наповнення державного бюджету. Також уряд називав одним із завдань охорону внутрішнього ринку та вітчизняного бізнесу.
Проте, такий погляд є дещо застарілим, хоча раніше ці завдання дійсно вважалися для митниці традиційними. Митниця або стане драйвером на шляху до євроінтеграції, або перетвориться на камінь спотикання.
Для того, аби реформа дійсно мала успіх, а не перетворилася на маскування проблем декоративними змінами, необхідно мати концептуальне бачення двох ключових речей:
- Що планується отримати "на виході".
- Яким чином це забезпечити.
Сучасну роль митниці потрібно трансформувати. Вона має перетворитися на ключову складову міжнародної торгівлі, а збільшення надходжень до бюджету повинне бути наслідком, а не причиною формування нової політики в області митного законодавства.
Елементи розвитку митниці та подолання її проблем
Важливим напрямком є переорієнтація ролі митниці, як каталізатора міжнародної торгівлі, для конкурентоздатності держави в цілому та українських підприємств зокрема.
Розвиток економіки має відбуватися не від сплати митних платежів на кордоні, а саме від збільшення прибутку українських підприємств та сплати ними податків на внутрішньому ринку.
Для цього бізнесу потрібні зручні, швидкі та ефективні процедури митного оформлення. Тому реформу митниці можна поділити на 3 складові:
- інституційну;
- технологічну;
- кадрову.
І, незважаючи на те, що наша держава перебуває в стані повномасштабної війни та стикається з численними руйнуваннями та втратами, реформу митниці не можна відкладати, як вже зазначалося вище.
Серед тих ключових елементів, які здатні забезпечити митниці адекватний розвиток та фундаментальні зміни, є:
- сучасна європейська інфраструктура;
- однакові та зрозумілі для усіх правила гри;
- швидкий та зручний сервіс;
- нова кадрова політика.
Слово "сервіс" тут варто підкреслити. Митниця має стати органом, якісним в інституційному сенсі. А ще – бути чітко керованою структурою зі зрозумілими повноваженнями.
Проблеми, які варто вирішити
Серед ключових проблем митниці на сьогодні є:
- інституційна інерція;
- бюрократія;
- нестача бюджетних коштів;
- корупція та інші обмежувальні фактори.
Вирішення цих проблем має бути в фокусі уваги при плануванні будь-яких стратегічних змін.
Трохи про хороше
Попри те, що українська митниця має багато недоліків та регулярно опиняється в центрі скандалів та розслідувань, її діяльності торкнулись і деякі позитивні зміни. Серед них варто відзначити те, що:
- введено загальну декларацію прибуття;
- впроваджено програму авторизованого економічного оператора;
- попри війну, запущено митний безвіз.
Останньому з цих пунктів варто приділити особливу увагу. 15 серпня Верховна Рада України ухвалила в цілому закон, який запроваджує необхідні зміни для укладання митного безвізу з ЄС.
Цей закон передбачає приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту. А у вересні були прийняті зміни до Митного кодексу. Ці зміни максимально наблизили українське законодавство до законодавства ЄС.
Окрім того, реформа митниці передбачила розширення пунктів пропуску в рамках проекту "Відкритий кордон" та створення сучасних сервісних зон біля кордону для вантажних автомобілів та їх водіїв. І на завершення варто згадати те, що була підписана угода між Україною та ЄС про участь нашої держави у програмі "Митниця", яка дозволить користуватися усіма перевагами цієї програми. Йдеться про ІТ-інновації, обмін досвідом та багато іншого корисного.
Підводячи риску…
Попри те, що були згадані окремі позитивні зрушення, вони не нівелюють усіх тих проблем, які були зазначені та проаналізовані.
І якщо ми будемо бачити лише точкові позитивні зміни, але закриватимемо очі на корупцію, бюрократію, кадровий хаос та інші деструктивні процеси, які вже стали звичними й перманентними, економічний розвиток держави буксуватиме на місці, а бізнес продовжуватиме страждати від зловживань митників.
