Держава посилює підтримку переселенців: що змінюється?

У квітні уряд ухвалив "Стратегію держполітики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року".

Що вона передбачає, як зможе покращити життя внутрішньо переміщених осіб? Відповідаю на поширені питання.

Що зроблять для переселенців у рамках прийнятої урядом стратегії? Чим вона відрізняється від тих, які впроваджувалися раніше?

Якщо попередні стратегії були стратегіями інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і описували різні напрями інтеграційних процесів (наприклад, освітній чи медичний), то ця стратегія ґрунтується на всіх питаннях, пов'язаних з внутрішнім переміщенням. Це евакуація, організаційна підтримка громад, адаптація, інтеграція внутрішньо переміщених осіб, сприяння їхньому безпечному поверненню на покинуті місця проживання.

Тобто, ця стратегія комплексно закладає напрямки, за якими держава має опікуватися внутрішньо переміщеними особами. Кожен стратегічний пріоритет описаний завданнями в операційному плані й містить конкретні заходи та часові межі реалізації.

До прикладу, якщо є завдання гармонізувати національне законодавство у сфері внутрішнього переміщення, то одна з конкретних задач – розробити зміни до закону про внутрішнє переміщення. Якщо є, наприклад, питання, пов'язані з виплатами, то відповідно захід – це внесення змін до постанови, яка має розв'язати конкретну проблему виплат. І так по кожній активності.

Якою є роль програми "Єднання заради дії" у впровадженні цієї стратегії?

Як і представники інших громадських організацій, Міністерство реінтеграції долучило нас до розробки стратегії. Нам імпонує підхід міністерства, коли громадський сектор залучений до обговорення і надання пропозиції на етапі розробки. Зокрема, наша програма, щоб надати такі пропозиції, ініціювала тематичні зустрічі з представниками рад ВПО. Вони мали змогу ознайомитися з баченням стратегії, озвучити свої рекомендації, пропозиції.

Далі ми узагальнили та передали Міністерству реінтеграції. Таким чином і переселенці з рад ВПО долучилися до формування цієї стратегії, а ми почули зворотний зв'язок щодо потреб і конкретних заходів, які переселенці хотіли би бачити в стратегії. Тож з одного боку ми створювали додаткові можливості для комунікації для переселенців, з другого – експертно, як юристи помогли обробити ці документи. Зрештою, запропонували якийсь вже консолідований документ міністерству.

Чому важливо інтегрувати переселенців у нові громади?

Особливість інтеграції переселенців полягає в тому, що вони є громадянами нашої країни. Ми не привозимо в Україну іноземців, які вирішують, чи хочуть тут жити, чи не хочуть. Громадяни України переміщуються в межах своєї країни й повинні мати шанс нормально жити, працювати, бути частиною своїх нових громад. Щоби людина могла нормально інтегруватися в соціально-економічне середовище, мати роботу, адекватний рівень життя, важливо, щоб процес соціальної адаптації та інтеграції відбувався нормально, тоді людина вже отримає роботу, голос у громаді, можливість впливати на рішення. І сплачуватиме податки.

Яку роль у цьому процесі відіграють ради ВПО?

Ради ВПО – це більше про адвокацію тих прав і тих політик, які необхідні внутрішньо переміщеним особам. Про те, щоб громада приймала рішення в інтересах переселенців і на їхню користь. Тому дуже важливо, щоб ради ВПО посилювали голос переселенців. Бо інакше, на жаль, про них забуватимуть. Громади можуть приймати рішення, ґрунтуючись не стільки на оцінці потреб, скільки на власному баченні. Це неправильний підхід.

Що робить програма "Єднання заради дії" для того, щоб рад ВПО ставало більше?

У межах програми "Єднання заради дії"ми адвокатуємо створення нових рад ВПО і підтримку наявних. Це інтеграційні заходи для дітей, робочі зустрічі експертів для напрацювання місцевих програм і рішень. З тематикою рад ВПО я працюю ще із 2019 року. Наша робота з IREX, зокрема з програмою "Єднання заради дії", є продовженням моєї попередньої діяльності.

Ради ВПО — це насамперед про доступ до прийняття громадою рішень. Рада ВПО не створює певних сервісів для переселенців, це не про надання прямих послуг, а про покращення взаємодії з громадою, з місцевою владою, про доступ до управлінських рішень. Ми віримо, що це дуже важливо. І саме тому в програмі фокусуємося на громадах, в яких не просто створюємо ради ВПО, а також допомагаємо цим радам набувати досвід і ставати сталими.

Скільки рад ВПО вже створено в Україні та в яких регіонах?

В Україні вже працює 16 рад ВПО обласного та міського рівнів. Це обласні ради в Луганській і Тернопільській областях, міські – в Краматорську, Світлодарську (тимчасово окупована територія), Мар'їнці (тимчасово окупована територія), Ужгороді, Кам'янці-Подільську, Полтаві, Харкові, Запоріжжі, Кам'янському, Кривому Розі, Черкасах, Чернівцях і Києві (в Оболонському районі та Дарницькому районах).

*Єднання заради дії — це дворічна програма, яка має на меті об'єднання ВПО, членів приймаючих громад, представників органів державної влади та представників ЗМІ, щоб вирішувати конфлікти на місцевому рівні, інтегрувати ВПО, створювати інклюзивне, демократичне та згуртоване суспільство.

Цей матеріал став можливим в рамках програми "Єднання заради дії", що впроваджується IREX разом з Благодійним Фондом "Стабілізейшен Суппорт Сервісез" та за підтримки Державного департаменту США.