Чи дізнається податкова про закордонні рахунки українців

Наприкінці березня ухвалено резонансний закон під довгою назвою "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки" (законопроєкт №8131) і який вже підписано Президентом.

Навколо цього закону виникло багато галасу - і професійного і не дуже. Так само багато навколо політичних коментарів, інформаційних вкидів чи невірного трактування міжнародних норм. Тому текст моєї статті ставить за мету не займатися черговим лікнепом з приводу міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (CSR), а розставити головні акценти уваги щодо цього питання як для українського бізнесу так і звичайних українців, які вимушені перебувати наразі закордоном через війну.

Акцент 1. Чому в CSR -стандарті можуть бути національні особливості реалізації

Головне що треба розуміти - це загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки між різними країнами.

Інформацію, передбачену CRS-стандартом, будуть збирати та перевіряти банки й інші фінансові установи: брокери, інвестиційні фонди, страхові компанії, провайдери трастових і секретарських послуг тощо, які ведуть діяльність у країнах, які запровадили CRS.

Але CRS - не є імперативної нормою міжнародного права. Це такий собі стандартний збір правил для держав, які вирішили його впровадити у національне законодавство. А ось способи впровадження - дуже різні і залежності від побудови податкової системи, фінансової та банківської системи.

Акцент 2 . Що запровадження стандартів CSR принесе вітчизняному бізнесу

Бізнесменам та інвесторам тепер стане НАБАГАТО складніше використовувати вигідні й часом анонімні іноземні холдинги та трасти (які переважно не декларувалися власниками в Україні).

Власникам іноземних компаній, трастів і партнерств буде надто важко та небезпечно уникнути або затягнути питання декларування та сплату податків з іноземних доходів, отриманих від їхньої діяльності.(Привіт тим з них, хто ігнорував податкову амністію, а потім і саботував обов‘язкове декларування доходів.)

Тепер "податкова гігієна" стає умовою безпечного існування і в українських бізнес реаліях. Для українського бізнесу, бенефіціарами якого є нерезиденти також грядуть зміни - треба буде подавати в українські банки та інші фінансові установи додаткову інформацію і документи, складені відповідно до CRS-стандарту.

Однак треба враховувати і "зворотній бік медалі". В українські податкові органи передаватиметься інформація тільки про фінансові рахунки структур, у яких 50% доходів формується від пасивних операцій (мова, наприклад, про холдинги).

Якщо ж здебільшого доходи іноземної структури формуються від таких активних операцій, як продаж товарів або надання послуг, тоді про структуру передається в місцеві податкові органи тільки фінансова інформація. Відповідно інформація про бенефіціарів самої структури не потрапить в Україну.

Отже, юристи вже радять українським власникам іноземних бізнес-структур, які використовуються не тільки для захисту активів і пасивних інвестицій, а й в активному бізнесі, варто перевірити частку пасивних доходів своїх структур. Можливо, бізнес за кордоном необхідно структурувати так, щоб пасивні операції, наприклад інвестиції та отримання дивідендів від них, здійснювала не одна єдина компанія, а декілька.

Акцент 3. "Магічна" сума у 250 тис доларів

Важливо також знати, що кожна країна може встановлювати мінімальну вартість активів або балансу на фінансових рахунках, які перевіряються. Як правило за стандартами CSR - це 250 тисяч доларів. Тобто якщо сума на рахунку юрособи з іноземним бенефіціаром є меншою - то інформація про такий рахунок може не передаватися.

Але у випадках із іноземними рахунками фізичних осіб часто таке "правило" не працює.(дивись вищенаведений Акцент 1). І це потенційно погана новина для всіх українців, у кого зараз є рахунки навіть із невеликими сумами в іноземних банках і хто не задекларував ці гроші будучи податковим резидентом України.

Але вищезгаданий новий закон України трохи "знижує градус напруги" - податковій поки що не будуть цікаві рахунки фізосіб на яких менше 250 тис дол. Ось пряма законодавча цитата "531 .4. Не вважається податковою інформацією, яка може бути використана контролюючим органом для визначення суми податкових зобов’язань платника податків, інформація, отримана контролюючим органом від іноземних компетентних органів відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та яка стосується фінансового рахунку або рахунків громадянина України, відкритих у фінансових установах іноземних юрисдикцій, якщо сукупний залишок або вартість усіх фінансових рахунків, власником яких є одна особа – громадянин України, не перевищує еквівалент 250 тисяч доларів США станом на 31 грудня календарного року, який припадає на період дії воєнного стану в Україні".

Акцент 4. Які зміни CRS несе фізичним особам

Понад 10 млн українців вимушені були покинути України через військові дії. Хтось з них отримує соціальні виплати в інших державах, хтось перевіз власні накопичення закордон чи продав автівку та отримав певний дохід, хтось працює в іноземних компаніях як найманий працівник, а хтось фактично живе в іншій країні, а працює як український ФОП. Тобто безліч варіацій.

Поєднує ці варіації єдиний фактор - всі ці українці вимушені відкривати банківські рахунки в іноземних банках. І зрозуміло, що багато хто ігнорує вимогу законодавства України задекларувати ці гроші із іноземних рахунків в Україні.

Тепер всі ці мільйони українців лякають повідомленнями про те, що над їх грошима українські податківці встановлять тотальний контроль. Гіпотетично - так. Але як це буде відбуватися на практиці - поки що важко знайти відповіді.

Перше і головне - це болюче питання податкового резиденства яке так вперто ігнорує український законодавець.

Нагадаю, що для більшості країн ЄС є правило згідно якого якщо особа проживає на території певної держави ЄС більше 180 днів, вона автоматично стає її податковим резидентом.

Банки, страхові компанії, інвестфонди та інші фінустанови повинні перш за все ідентифікувати податкову резидентність своїх клієнтів. І тільки у разі виявлення, що клієнт є податковим резидентом іншої держави на ці фінустанови покладається обов‘язок повідомити через компетентні органи своєї країни податкові органи країни свого клієнта.

Але якщо банк, наприклад, відкриває рахунок українському громадянину, який понад 180 днів проживає в тій самі Німеччині, має там місце реєстрації та податковий номер?

Тоді така особа для Німеччини є її податковим резидентом і перевірка має проводитися німецькими податковими органами і стандарт CRS не застосовується і українська податкова не про які гроші в іноземному банку не дізнається.

Отже, це один із прикладів "глухого куту" в який на практиці може зайти ситуація у конкретних випадках.

Покладатися на можливість такого випадку чи також замислитися над власною податковою гігієною - справа кожної окремої особи. Але як податковий консультант я б рекомендувала привести податкові справи до ладу.

Тобто, по-перше спробувати визначитися із податковим резидентством. Якщо ви, наразі, біженець але плануєте повертатися до України - то обов‘язково декларуйте всі прибутки, які ви отримуєте закордоном.

Повірте, коли українська податкова напрацює практичні механізми контролю за стандартом CRS, здані декларації минулих років вам дуже знадобляться. Якщо ви вирішили остаточно оселитися в іншій державі - тоді закривайте по можливості всі свої справи в Україні.

Бо, наприклад, наявний у вас статус ФОПа, нерухомість в Україні - все це привід вважати українським податковим органам, що "центр ваших життєвих інтересів" в Україні, а відповідно у вас повинен зберігатися статус податкового резиденту України із всіма податковими наслідками.

Акцент 5. Дочекатися механізмів реалізації

Отже, якщо ви бізнесмен та співвласник іноземної компаній або якщо ви пересічна фізособа із рахунком в іноземному банку - у вас ще є невеличкий часовий люфт для налагодження "податкової гігієни".

Адже наразі внесені вищезгадані законодавчі зміни до Податкового кодексу щодо впровадження CRS. Але Україні для того щоб вся система реально запрацювала, ще треба:

- прийняти підзаконні акти щодо форми та порядку подання звітності, переліку підзвітних фінустанов, правил ідентифікації підзвітних рахунків тощо;

- вибрати країн-партнерів та підписати міжвідомчі угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки;

- автоматизувати та забезпечити технічні процеси збору та обміну інформацією: погодження формату збору та передачі даних, встановлення необхідного програмного забезпечення тощо.

Отже, час спливає, але він все ж таки ще є для того щоб подбати про структурування своїх приватних та бізнес-активів в іноземних юрисдикціях. А також задекларувати іноземні незадекларовані активи в Україні.