Як націоналізація "Укрнафти" допомогла знизити ціни на пальне для військових

Коли наступного разу я почую, що держава - неефективний власник, буду показувати цей текст. Бо, як виявилося, якби не державницьке рішення, прийняте минулої осені, ми мали б серйозні проблеми з забезпеченням ЗСУ пальним.

Отож, тримайтеся.

"Наші гроші", які проводять колосальну роботу з виявлення фактів корупції, наштовхнулися на черговий скарб.

Їхнє розслідування виявило, що передача акцій "Укрнафти" під управління Міністерства оборони допомогла знизити закупівельні ціни на нафтопродукти для потреб армії до ринкового рівня, і навіть трохи нижче.

Тоді як у 2022 році військові переплачували за дизель, на якому, нагадаю, їздить майже вся техніка.

Розслідувачі проаналізували дані про 27 контрактів за час повномасштабного вторгнення, починаючи з весни 2022 року. Назви постачальників і обсяги закриті, бо того вимагає законодавство, але ціни відомі.

Якщо дивитися на ціни, виявляється, що до лютого 2023 року військові купували дизель дорожче від ринку на 19%. Тобто, фактично, переплачували по 11 тисяч грн за кожну тонну.

Наприклад, за договором від 21 листопада Міністерство купило арктичний дизель за майже 72 тис грн за тонну. Ринкова оптова ціна за даними Консалтингової групи "А-95", складала 60,1 тис грн.

15 грудня 2022 року зимовий дизель коштував військовим майже 71 тис грн за тонну, у той час як на ринку він продавався за 62 тис грн. Тобто, переплата склала 9 тисяч грн.

Окрім того, чомусь Міністерство оборони платило постачальникам пального 7% ПДВ. Хоча з самого початку повномасштабного вторгнення уряд повністю обнулив цей податок на ресурс для потреб ЗСУ. Зараз цим фактом займається Служба безпеки. Сподіваюсь, скоро ми почуємо, хто і як заробляв на українській армії.

Однак ця історія, на відміну від багатьох інших, має гарне продовження.

Тому що навесні 2023 року постачальником пального для потреб Збройних Сил України стала націоналізована наприкінці 2022-го "Укрнафта". І - о диво - це дуже сильно вплинуло на ціни в бік зниження.

Дивіться самі. У квітні, коли середня ціна на літній дизель в ринку була 44,6 тис грн за тонну, Міністерство оборони придбало пальне в "Укрнафти" за 36,9 тис грн за тонну. Таким чином, зекономили більше восьми тисяч гривень на тонні.

Вже 6 червня, тобто, приблизно місяць тому, військові купили ресурс за 35,4 тис грн/тонна. Ринок пропонував це пальне майже за 40 тис грн/тонна.

Які з цього всього можна зробити висновки.

По-перше, ефективність держави, як управлінця, визначається ефективністю менеджменту підприємств. Нове керівництво "Укрнафти" міцно взялося за справу і допомогло вирішити одне з найбільш нагальних питань: ресурс для армії за доступною ціною. Компанія приходить на аукціон Міноборони з якісним ресурсом за доступною ціною, чим заважає можливим змовникам наживатися на закупівлях для ЗСУ. Цілком можливо, саме через це "Укрнафту" і поливають брудом: державне підприємство зруйнувало корупційні потоки.

По-друге, тепер можна впевнено сказати, що причина націоналізації "Укрнафти" стала очевидною. Якби армія і надалі купувала пальне за такими цінами, ми би зараз могли опинитися в епіцентрі паливної кризи. Тому рішення про залучення в оборонний процес найбільшого нафтовидобувника країни цілком логічне та вивірене.

По-третє, "Укрнафта" не тільки забезпечує пальним ЗСУ. Саме завдяки цій компанії, зокрема, тримаються ціни на ринку пального для населення: вони ставлять мінімальну маржу на свій ресурс, як і належить державному підприємству, завдяки чому люди можуть заправляти свої авто.

Основний же висновок простий: якщо за справу беруться професіонали, ми отримуємо бажаний результат. Тепер головне, щоб хайп навколо "Укрнафти" не збив компанію з обраного курсу.