Як зменшити постачання російського пропан-бутану

В червні в Україну імпортували чергову партію американського скрапленого газу (LPG). Але постачання такого продукту все ще з розряду екзотики: у першому півріччі на нього припало всього 6% імпорту.

В чому причина?

У червоному секторі діаграми. 50% імпорту цього року було з Польщі, Литви та Латвії. Це так звані мікси – суміші LPG різного походження.

Якого саме? Скажу лише, що Польща залишається найбільшим імпортером російського скрапленого газу у світі – понад 1 млн т на рік.

Латвія взагалі немає власних виробництв, проте є імпортером "іззапорєбріка"…

Литва експорту явно більше, ніж має вільних обсягів розташований там Мажейкяйський НПЗ "Орлену".

Якісний, але більш дорогий продукт американського та європейського виробництва просто не може нормально конкурувати з цими сумішами, бо створені вони за допомогою дешевого та не дуже якісного російського пропан-бутану побутового призначення.

У травні Міненерго ініціювало посилення контролю на митниці походження пального. За декілька місяців дебатів народилась постанова Кабміну №1147, яка зобов'язала імпортерів надавати митниці сертифікати походження пального (раніше було достатньо паспорту, які штампували на свій розсуд нафтобази, порти й газонаповнювальні станції (ГНС)).

Тоді постанову 1147 підтримали усі профільні асоціації, лунали палкі виступи щодо неприпустимості імпорту "кривавого" ресурсу.

А далі почалась суто українська історія.

Закордонні ділки швидко зорієнтувались та почали отримувати у своїх торгово-промислових палатах необхідні їм красиві європейські сертифікати. Отже напрямки імпорту в Україну не змінились, як і не припинився імпорт LPG з РФ до згаданих країн.

Енергомитниця підійшла до питання принципово та почала запитувати додаткові документи, щоб переконатись у неросійському походженні пального з "токсичних" напрямків.

На що ті, хто ще вчора клявся у готовності докласти всіх зусиль задля перемоги над роспальним, почали виказувати невдоволення такою прискіпливістю митників, мовляв, не маєте права! Українська асоціація скрапленого газу навіть відповідний реліз випустила…

То вам, панове, "шашечкі ілі єхать"?

Чому ми обурені неквапливими й обережними європейцям й американцям, якщо самі не готові по-справжньому дати бій пальному від агресора?

Наразі митники вже підготували зміни у Податковий кодекс з метою розширення повноважень щодо запиту документів. Але це справа нешвидка, тому справа внутрішнього комплайенсу походження імпортованих ресурсів залишається за трейдерами. Інакше не треба дивуватись, якщо в "рамках діючого законодавства" доведеться постояти на митниці пару тижнів...

Цікавий крок також пропонує Міненерго – нарешті запровадити технічний регламент на скраплений газ, який посилить вимоги до якості й зможе відсіяти частину міксів із використанням "болотного" шмурдяка.

"В Україні досі не впроваджений (прийнятий Постановою КМУ №667 від 29.07.2020) технічний регламент для скрапленого газу, через що країна відкрита для імпорту дешевого комунально-побутового газу, конкурувати з ним якісному LPG із США та Європи складно", — каже фахівець з якості та сертифікації Олександр Лютий.

На його думку, запровадження технічного регламенту й автоматичне посилення вимог щодо контролю якості може стати одним із бар’єрів на шляху російського пального в Україну, оскільки саме комунально-побутовий газ російського походження переважно використовується у сумішах, які наразі переважають у імпорті.

Отже, ми можемо вирішити одразу дві проблеми — покращити якість газу для споживачів і обмежити потік російського палива.

Наш власний приклад боротьби з російським пальним дає показове уявлення про те, як просувається санкційний процес у Європі та всьому цивілізованому світі. Крок за кроком, санкція за санкцією, адже росіяни та їхні партнери постійно адаптуються під нові умови.

І якщо ми, які кожної ночі чуємо вибухи та щоденно читаємо некрологи, не можемо дати собі ради, то як ми можемо чогось вимагати у партнерів?