Військові проходять підготовку на українських лазерних симуляторах

Сучасні технології змінюють спосіб ведення війни. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, західні країни почали виділяти значно більші кошти на модернізацію власних збройних сил.

Європа та Америка активно дивляться у бік штучного інтелекту (ШІ) та інших сучасних технологій у військовій галузі.

Марк Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів США, переконаний, що у найближчі 10-15 років приблизно одна третина найсучасніших підрозділів збройних сил світу буде роботизованою, а ШІ змінить хід воєн.

Буквально минулого місяця, Міністерство оборони США оголосило про створення Цільової робочої групи з питань штучного інтелекту Lima з метою запровадження та використання новітніх технологій ШI у стратегічних цілях.

А на думку іноземного видання Foreign Policy, Міністерство оборони США вже експериментує з ботами зі штучним інтелектом, які можуть керувати модифікованим винищувачем F-16.

Проте якщо закордоном, необхідність модернізації військової галузі – це про лідерство, підтримку вирішальної переваги та стримання потенційних ризиків, для України – це питання виживання при сьогоднішніх реаліях у вигляді повномасштабної війни.

Український military-tech виник не у 2022 році. IT-компанії та стартапи, волонтери, розробники почали створювати військові високотехнологічні продукти ще з 2014 року і стали першопрохідцями як у межах своїх продуктів, так і галузі в цілому.

До прикладу, коли ми у компанії відкрили defense напрям у цей час, в Україні ще не було виробників тактичних симуляторів на основі лазер-технологій. Практично вся військова підготовка була одностороння: бійці стріляли по мішенях та вправлялися зі штучним супротивником.

Тому співпали всі фактори для створення потрібного продукту: попит від військових, потреба у сучасних рішеннях для тактичної підготовки, порядок денний всередині країни через агресію сусідньої держави. 

Для військовослужбовців найважливіше у симуляторах – це відчуття реалістичності та максимальна наближеність навчання до реального бою. Кожен боєць має персональний комплект: навісний блок з лазерним випромінювачем, що встановлюється на автомат, кулемет чи гвинтівку, який здійснює ураження при пострілі; жилет і чохол на шолом з датчиками ураження, а також браслет на руку – стрес-белт, що реагує електричним імпульсом при ураженні лазером.

За ці роки ми розробили комплексну екосистему, яка дає можливість проводити навчання одночасно на одному полігоні для різних військових підрозділів. Це лазерні симулятори для піхотних військ, артилерії, мінометів, ПТРК, ПЗРК, а також для військової техніки, мова про танки, БТР, БМП тощо.

У межах одного сценарію тренуватись можуть різні групи військ, а завдяки спеціально розробленому програмному забезпеченню, всі симулятори обʼєднані між собою. До прикладу, при ураженні від танку, датчики на персональному комплекті (жилеті, шоломі та стрес-белті) реагують на всіх бійцях, які є на відстані ураження. Все це максимально наближає бійців до умов реальних бойових дій.

На наших тактичних симуляторах з 2017 року тренуються різні підрозділи ЗСУ, зокрема військовослужбовці Національної гвардії України, Державної Прикордонної Служби, ССО та інших державних військових організацій.

Команда розробляє продукти, яких раніше не було на ринку. Одна з таких технологій – стрес-белт "Джміль". Цього елементу в персональному комплекті бійця раніше не було в жодного виробника у світі.

Саме ефект від стрес-белту зазвичай особливо відмічають військові, коли надають нам зворотний зв'язок про обладнання. Електричний імпульс, який бʼє бійця при ураженні, є коротким та безпечним, але додає реалістичності та швидко нівелює відчуття гри під час тренування.

Ще одне рішення – моніторинг та аналіз успішності. Коли ми лише почали виробляти тактичні симулятори, побачили, що в інструкторів є великий попит до аналізу даних в режимі онлайн.

Робота над помилками у тактичній підготовці надважлива: як проходить тренування, скільки було влучань, яких помилок допустились бійці та що слід врахувати на майбутнє.

Так ми розробили важливу функцію у наших тактичних симуляторів – програмне забезпечення (ПЗ), яке дає можливість інструктору в реальному часі бачити всю хронологію дій кожного з бійців (місце розташування, кількість боєприпасів, пострілів та влучань тощо).

Можливість детального аналізу збільшує в майбутньому шанс військового вижити під час реальних операцій.

Ми також застосовуємо останні технології ШI в розробці наших продуктів. Головним завдання штучного інтелекту є підвищення ефективності техніки. Плануємо, що ШІ додасть важливу функцію у двох продуктах з екосистеми тактичних симуляторів, які ми плануємо анонсувати вже восени цього року.

Зокрема, мова про наші майбутні тренажери по роботі з повітряними та наземними цілями Stinger та "Шилка", у розробці яких ми застосовуємо технологію компʼютерного зору (computer vision) від ШІ. Це допомагає визначати мішені в повітрі та робити упередження при застосуванні.

Глобальні компанії, які є найбільшими виробниками військової техніки виявляють все більший інтерес до українських технологій, які проходять випробування на реальному полі бою.

Досвід, що набувається щодня, а також регулярний фідбек від військових, який дозволяє покращувати технології – те, що робить український продукт конкурентним навіть на рівні з пропозиціями від компаній, які працюють над ними десятиліттями.

Сьогодні military-tech в Україні розвивається з великою швидкістю. Проєкти, що раніше реалізовувались за 1,5-2 роки, зараз втілюються як мінімум вдвічі швидше.

Ми за 7 місяців одночасно розробляємо пʼять нових продуктів.

Тестування обладнання Skiftech на Soldiers Touch Point у США

Лідером у галузі military-tech у світі є США. Остання тенденція у галузі така, що у Сполучених Штатах прагнуть, аби американські розробники програмного забезпечення тісніше співпрацювали з виробниками зброї.

Можливо тому на контракти від Міністерства Оборони США почали претендувати не лише виробники військової техніки, а й компанії на кшталт Amazon, чи Microsoft. Та й сам Пентагон шукає рішення не тільки від своїх звичних підрядників, але й розглядає технологічні стартапи та компанії з Кремнієвої долини, AI технології яких поставили оборонних гігантів, як Raytheon або Lockheed Martin у скрутне становище.

Безперечно для України напрямок military-tech буде пріоритетним наступні роки. Думки експертів дуже різняться: хтось наголошує на проблемі відсутності децентралізації у галузі та певний ІТ-хаос в ЗСУ через велику кількість розробок, а хтось переконаний, що Україна має всі шанси зайняти провідну позицію у military-tech на світовому рівні.

Є позитивні процеси у цьому напрямі, як от робота Міністерства цифрової трансформації, гранти від Ukrainian Startup Fund, залучення іноземних інвестицій.

Проте робота потребує системності та часу. Можливо, нашій державі треба врахувати досвід США, де ще у 2015 році створили Підрозділ оборонних інновацій (Defence Innovation Unit), за сприяння Еш Картера, Міністра оборони при Барак Обамі.

Українці вже показали здатність створювати у швидких темпах якісні та інноваційні продукти, а досвід використання цих продуктів військовими на полі бою ще більше покращує їх функціонал та характеристики.