Як удосконалити адміністрування майнових податків в Україні

Передача місцевому самоврядуванню функцій адміністрування майнових податків допоможе наповнювати бюджети громад. Підвищення фінансової спроможності громад – необхідна складова швидкого післявоєнного відновлення України.

Після перемоги буде непросто. Центральній владі, місцевому самоврядуванню, бізнесу та пересічним громадянам належить пройти складний етап відновлення України від руйнівних наслідків війни.

Від планування, розподілу фінансів і повноважень, проведених реформ буде залежати кінцевий результат. Відбудова і розвиток країни потребуватиме колосальних ресурсів. Важливо, щоби громади не лише залежали від донорів і дотацій, але й мали інструменти наповнення своїх бюджетів.

Для підвищення фінансової спроможності громад ми пропонуємо надати органам місцевого самоврядування право самостійно здійснювати адміністрування майнових податків (плата за землю, транспортний податок, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки). Станом на сьогодні, нагадаємо, ці повноваження виконує Державна податкова служба.

Чому ОМС повинні адмініструвати майнові податки

РФ продовжує щодня завдавати Україні колосальних збитків. За обсягами економічних втрат рік війни став антирекордним з часів незалежності. Подібного падіння економіки не було ні в "лихі 90-ті", ні під час світової фінансової кризи 15 років тому, ні після анексії Криму і війни на Донбасі. За оцінками уряду, ВВП України у 2022 році скоротилося на понад 30%, а на відновлення економіки знадобиться $750 млрд.

Попередня оцінка масштабу руйнувань допомагає зрозуміти, що післявоєнна відбудова України буде тривалою і дорогою. Не останню роль у процесах відновлення відіграватиме місцеве самоврядування.

Децентралізація показала, що органи місцевого самоврядування (ОМС) вміють справлятися з непростими викликами та здатні якісно працювати в інтересах мешканців громад. Водночас у місцевого самоврядування не так багато ресурсів і повноважень для реалізації після війни планів з відбудови країни. У порівнянні з десятками мільярдів доларів, які необхідно вкласти у відновлення інфраструктури, фінансові можливості громад виглядають доволі скромно.

Щоби покращити фінансові спроможності громад, "Асоціація малих міст України" (АММУ) за підтримки Проєкту USAID "ГОВЕРЛА" готує законодавчі ініціативи щодо фіскальної децентралізації, які передбачають передачу ОМС всього спектру функцій з адміністрування майнових податків. Насамперед йдеться про податки на нерухоме майно та плату за землю.

Досвід деяких унітарних держав ЄС демонструє наявність дієвих правових механізмів для передачі повноважень з адміністрування майнових податків від фіскальних служб до органів місцевого самоврядування, які можуть бути використані в Україні. Ефективність адміністрування майнових податків місцевим самоврядуванням, у поєднанні з сучасними IT-рішеннями, пояснюється тим, що між платником та ОМС мінімальна дистанція, і саме ОМС мають найбільшу мотивацію наповнювати власні бюджети.

Особливої уваги заслуговують практики збору місцевих (майнових) податків у Латвії. Стягненням місцевих податків там займаються муніципалітети, у штаті яких працюють податкові адміністратори. У країні функціонують уніфіковані бази даних та проведено повну інвентаризацію об’єктів оподаткування. У сукупності з цифровізацією процесів це дозволяє місцевому самоврядуванню на високому рівні адмініструвати податки на нерухоме майно.

Позитивний міжнародний досвід і бажання українських громад, дві третини з яких заявили про готовність брати участь у розробці змін до податкової системи, спонукає працювати над удосконаленням механізмів адміністрування майнових податків в Україні.

Візія реформи системи адміністрування майнових податків

Перед впровадженням нової системи адміністрування майнових податків необхідно провести підготовчу роботу.

Передусім потрібно оновити базу даних об’єктів оподаткування, що фактично неможливо зробити без залучення органів місцевого самоврядування. Нині в Україні близько 40% нерухомого майна та мільйони гектарів земельних ділянок перебувають у тіні. Внесення незареєстрованої нерухомості та землі до баз податкового обліку дозволить суттєво збільшити податкову базу.

Також оновлення потребує нормативна грошова оцінка (НГО) землі, яка є базисом для нарахування плати за землю. У цьому випадку показовою є ситуація з нормативною грошовою оцінкою землі промислових підприємств та підприємств транспорту і зв’язку. За даними профільних відомств, станом на початок 2023 року вона виконана лише на 57,3% та 22,9% відповідно, через що відбувається систематичний недобір бюджетів громад. Крім того, станом на 1 липня 2021 року 48% населених пунктів потребують оновлення НГО землі.

Задля економії коштів, які виділяються на операційну діяльність фіскальних органів, варто розглянути можливість цифровізації процедури вручення податкових повідомлень-рішень (ППР) громадянам із використанням застосунку (чи вебпорталу) "Дія". Окрім фінансової економії, такий крок частково автоматизує процес адміністрування майнових податків. Як наслідок – зменшиться навантаження на податкових адміністраторів та мінімізуються ризики помилок через людський фактор.

Варто зазначити, що ОМС станом на сьогодні вже здійснюють багато функцій з адміністрування майнових податків, хоча це не регламентовано законодавчо. Йдеться про ведення власного обліку об’єктів оподаткування та платників, вручення ППР, консультування платників податків, комунікацію з платниками щодо погашення податкових боргів. Ми пропонуємо законодавчо закріпити за ОМС усі функції з адміністрування майнових податків, включаючи облік платників та об'єктів оподаткування, нарахування податків та формування ППР, стягнення податків та податкових боргів, здійснення експертиз, позовно-претензійної роботи тощо.

Водночас задля збереження збалансованості податкової системи Державну податкову службу варто наділити повноваженнями здійснення нагляду за дотриманням ОМС норм податкового законодавства. Зокрема, ДПС як інституція нагляду матиме право скасовувати ППР, сформовані ОМС, за скаргою платника податків (у порядку адміністративного оскарження). Отже, для платника забезпечується додатковий інструмент захисту своїх інтересів.

Хто стане головним бенефіціаром фіскальної децентралізації

По-перше, органи самоврядування, які отримають нові інструменти для наповнення бюджетів громад. Завдяки додатковим коштам вони зможуть швидко реалізовувати проєкти з відновлення і модернізації інфраструктури, розвивати соціальні, культурні, освітні програми. За нашими оцінками, нові правила адміністрування майнових податків дозволять збільшити доходи бюджетів громад України на суму близько 15 млрд грн на рік.

По-друге, виграє держава. Їй більше не потрібно буде щороку витрачати сотні мільйонів гривень на здійснення адміністрування майнових податків, що фактично є дотуванням місцевого самоврядування. Оптимізація витрат дозволить центральній владі спрямувати зекономлені кошти на оборонні потреби.

По-третє, перерозподіл обов’язків дозволить зняти надмірне навантаження на фіскальні органи та подолати розпорошеність функцій адміністрування майнових податків між ДПС і ОМС.

Зрештою головними бенефіціарами фіскальної децентралізації стануть мешканці міст, селищ і сіл, оскільки саме вони будуть користуватися відновленими мостами та рівними дорогами, лікуватимуться в сучасних медзакладах, водитимуть дітей у безпечні школи та житимуть у відбудованих помешканнях.

Цю публікацію створено Всеукраїнською громадською організацією "Асоціація малих міст України" в рамках грантового проєкту "Сприяння вдосконаленню місцевого податкового законодавства щодо адміністрування місцевих податків в цілях забезпечення фінансової спроможності органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану та після нього", який став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID "ГОВЕРЛА". Зміст цієї публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.