Чому чиновники намагаються необгрунтовано стягнути з постачальників Міноборони сотні мільйонів

Стратити не можна помилувати. Де поставити кому?

Чому коли у держави є вибір - "виграти" підприємця чи "не виграти", вона майже завжди вибирає варіант "виграти", навіть коли є цілком законні підстави вирішити проблему на користь бізнесу?

Навіть "за замовчуванням", без запитів підприємств, без їх обурювань, листів та виходу проблем у публічну площину…

І якщо за одне й теж можна при бажанні досить законно "стратити або милувати", то поки не буде державної політики з самого верху донизу (а потім ще й по горизонталі) "милувати платників податків" - ми принципово нічим не відрізняємось від РФ, з якою воюємо.

Воююємо щоби що? Щоб і після перемоги нічим від них принципово не відрізнятися? Бути країною, де ті, хто щось створюють, не йдуть в тінь, платять податки, створюють робочі місця - це лише корм для караючих структур?

Пишу це, бо мене муляє проблема, від якої потерпають з початку року вже десятки знайомих мені підприємств легпрому і ще сотні і тисяч, з якими я не знайомий. І яку ми де тільки можна піднімаємо з січня 2023 року.

Це про те, як багато підприємств у минулому році переорієнтувалися на випуск продукції для негайних потреб МОУ та інших захисників, підписали контракти до кінця 2022 року, але через блекаути дещо не встигли по термінам поставки.

На жаль типові контракти з держустановами - це те, що ніхто з постачальників не може змінити ні при яких обставинах (і це окреме питання, яке чекає свого вирішення).

І в цих контрактах забиті штрафні санкції не лише в % за кожен день просрочки за недопоставлену частину продукції, а ще й від 7 до 20% від суми всього контракту і не важливо, скільки ти не встиг поставити до визначеної дати, навіть якщо це незначний залишок.

Так, виробники підписали держконтракти і взяли ризики на себе. Але виникли реальні форс-мажори. Вони не придумані, їх бачила вся країна і вони підтверджені документально!

Тем не менш ми маємо ситуацію, коли підприємства:

1) повністю виконали свої контракти але деяку частину із запізненням;

2) хоч це і так усім відомо і блекаути були по всій країні від Харкова до Закарпаття, вони отримали і передали замовникам довідки від обленерго та сертифікати від ТПП (а це до речі величезні додаткові втрати!).

Але судова система систематично не приймає до уваги сертифікати ТПП про форс-мажорні обставини під час розгляду справ за позовами державних замовників до постачальників із стягнення штрафних санкцій.

При цьому така позиція судів систематична та постійна навіть у справах, де повністю дотримано передбачений договором порядок повідомлення та підтвердження виникнення та існування форс-мажорних обставин.

Суди по всій країні, як по команді, заплющили очі і не приймають до уваги сертифікати про форс-мажорні обставини.

Було багато листів та переписки від профільних асоціацій виробників до листів ФРУ. Але навіть за сприяння Мінекономіки ми так нічого і не вирішили.

При цьому, необхідно зазначити, що вартість предметів закупівлі за договорами, укладеними навесні та влітку 2022 року, на 20% нижча, ніж цих же позицій після того, як курс гривні злетів наприкінці липня минулого року.

І отримання товарів по оборонним замовленням за такими цінами є економією бюджетних коштів, але за невелике запізнення тепер сотні мільйонів намагаються штрафами вилучити від виробників різних галузей. Щоби що? Добити економіку?

Зазначу, як в минулому ще році дуже змінилось відношення до виробників від держзамовників. Ті ж представники МОУ (багатьох вже нема на посадах) казали, що головне поставити таку потрібну їм продукцію, головне якість, а з термінами поставок вони ввійдуть в положення, бо не стоїть задача заробляти на штрафах.

Але з цього року виставляють ці штрафи на повну, навіть коли є можливість прийняти до уваги висновки ТПП і не йти до суду з претензіями на десятки мільйонів гривень по деяким виробникам. Що точно їх збанкрутує…

Приплили. Що робити? Нам вже зараз дуже потрібна допомога уряду! Бо без відповідної постанови КМУ, яка дасть нам можливість захистити свої підприємства в судах та перед замовниками ми вже не витягуємо…

Також просимо про допомогу нових керівників МОУ, бо зараз юристи МО платять мільйони гривень судових зборів, щоб рубитися в судах з вітчизняними постачальниками. Бо вони добре розуміють, що нічого не вибють з турків, які постачали в минулому році продукцію вдвічі дорожче, не по ТУ МОУ, невчасно та ще й по попередній оплаті…

Невже по шляху найменшого спротиву краще нагнути або добити непідйомними штрафами вітчизняних виробників?

Це сотні підприємств, допоможіть нам будь ласка…

Опубліковано в Facebook