Економічні пріоритети України на 2024 і далі. Що очікувати бізнесу?

Стратегія та покроковий план розвитку – головний фактор досягнення успіху в бізнесі. Другий, рушійний – мотивація.
Але, чи можливий точний прогноз в умовах повномасштабної війни?

Скоріше ні, чим так, бо передбачити дії агресора нереально. Як і виклики, з якими внаслідок цих дій доведеться зіткнутися підприємцям.
Чи треба робити прогнози? В будь-якому випадку треба. Прогнозувати, планувати і, в разі чого, швидко підлаштовуватися під обставини.
Український бізнес це вже вміє.

Незважаючи на зростання цін на сировину, логістичні перешкоди, перебої з електропостачанням, та просто небезпеку працювати в умовах війни – розвиток сектору продовжується.

За останніми дослідженнями майже 60% підприємств працюють на повну, або на майже повну потужність. Українці відкрили рекордну кількість ФОПів – 134 тисячі лише за перше півріччя — це майже 70% від кількості відкритих ФОПів за весь 2022 рік.

Такі тенденції, безперечно, – позитивний маркер відновлення економіки.
І в перспективі створюють більше можливостей для відбудови країни.

За оцінками Світового банку та Мінекономіки на післявоєнну відбудову знадобиться щонайменше 400 млрд доларів. 80% витрат держава планує залучити з приватного бізнесу. Але, чи матиме бізнес такі можливості – залишається під питанням.Що пропонує держава підприємцям для росту вже зараз? І як це використати?

Чимало меседжів щодо економіки майбутнього пролунали під час КМЕФ. Для України ця платформа для дискусій і відкритого діалогу стала найбільшою та об'єднала чинних посадовців і представників бізнесу. Інсайдери представили власні візії.
Щодо економічних пріоритетів, є план:

1. З постачальника сировини Україна має стати виробником продукції. Це, на думку інсайдерів, головна умова перезавантаження економіки. Просто експортуючи сировину, ми втрачаємо більшу частину можливого прибутку. Коли ж перероблюємо сировину в продукт – створюємо додану вартість.
Наприклад, вигідніше продавати хліб, ніж зерно. Але, щоб продавати хліб, нам знадобляться й інші, крім зерна, компоненти, а також додаткове обладнання, компетенції персоналу та інший ринок збуту.

Тобто таке розширення потребує капітальних інвестицій. А значить, бізнес, своєю чергою, потребує заохочень від держави. Наприклад, у вигляді часткових компенсацій, грантів, митних пільг.

Поради бізнесу:
– дослідити можливі напрямки розширення свого бізнесу у перероблювальній сфері;
– розрахувати вартість додаткової сировини, обладнання, залучення кваліфікованих кадрів;
– дізнатися, які програми компенсації і кредитування можливі для вашої справи. Розрахувати, чи достатній їхній рівень покриття;
– дослідити, чи є попит на внутрішньому ринку вже зараз? Чи складно буде просувати продукцію? Чи можливо створити попит;
– дослідити, чи є можливості для експорту продукції за кордон.

2. Збільшити кількість індустріальних парків та кластерів, що функціонують
Індустріальні парки – це окремі промислові території з власною інфраструктурою, які мають спрощені умови реєстрації для підприємств, а також податкові пільги. Компанії в парках працюють в одній сфері або в наближених.

Це не просто ділянка під підприємства, а ціла екосистема, що дозволяє бізнесу ефективно працювати і досягати кращих результатів, обмінюватися досвідом, ідеями та створює здорову конкуренцію.

Індустріальні парки успішно функціонують в Європі, Америці, Китаї, ОАЕ.
Найвідоміший з них – Кремнієва долина у США.

На кінець вересня в Україні було зареєстровано 65 парків. Але повноцінно працюють лише 9. Успішно – у Львові, Вінниці та Білій Церкві.
Для бізнесменів правильно побудований індустріальний парк – це зменшення витрат на логістику. Пільги та компенсації. Для держави загалом – один з інструментів впливу на розвиток перероблювальної сфери. А ще – це можливість релокації підприємств, які постраждали під час бойових дій.

Поради бізнесу:
– дізнатися, якими будуть витрати на роботу вашого підприємства в кожному з наявних індустріальних парків;
– врахувати гроші на переїзд та ввезення обладнання;
– дослідити, чи можливі додаткові компенсації від держави, у випадку функціонування в межах парку;
– при оцінці, враховувати інтелектуальний та бізнес-потенціал можливих компаній-сусідів в кластерах.

3. Шовковий шлях через Україну. Стати логістичним хабом між Азією та Європою.
В майбутньому. Попит – є. Свої очікування щодо цього в ЄС заявили ще задовго до повномасштабної війни. Тепер бажання європейських партнерів та України налагодити транспортні маршрути в обхід РФ – ще чіткіше.

Позитивні маркери для бізнесу тут очевидні: зручний доступ до сировини, спрощений експорт, імпорт. Але до остаточної перемоги – побудова таких шляхів складно прогнозована.

Поради бізнесу:– відстежувати державні тендери. Побудова та введення в роботу нових великих транспортних шляхів – це завжди гроші. Не тільки у будівельній, а й у дотичних сферах (все, що може стосуватися обслуговування мереж).

– розглянути можливості розширення вашого бізнесу в довгостроковій перспективі, за умови спрощеного доступу до сировини;

4. Перетворитися на енергетичний хаб для Європи.
Інсайдери кажуть, що стара теза про енергетичну залежність від російського палива – політичний проєкт рф.

Україна має достатньо власних ресурсів і, з потрібним рівнем підтримки ЄС, зможе перекроїти енергетичну мапу світу.

Стратегія довгострокова – до 2050 року. Передбачає зокрема збільшення генерації електроенергії в 7 разів, активне залучення альтернативних джерел палива, зелений водень, збільшення видобутку газу в 4 рази та нафти майже у 7 разів.

Для бізнесу реформа означає зменшення витрат на електроенергію і головне – стабільність роботи, безперебійний доступ до мереж.
Поради бізнесу:
– проаналізувати можливість використання альтернативних джерел палива, дослідити наявність грантів у цій сфері. Наприклад, при встановленні сонячних батарей.
– позиціювання компанії як дружньої до енергетичної стратегії країни – може мати позитивні наслідки у вигляді пільг;
– тримати генератори до остаточної перемоги.

Особистий інсайт: український бізнес має час на розвиток, бо… війна. Зараз іноземні компанії майже не заходять в Україну. Зокрема через відсутність програм страхування від воєнних ризиків.

А отже для національних компаній це можливість для розширення, тестування нових ніш на ринку, створення нових напрямків, заробітку.

Поради бізнесу:
– проаналізувати варіанти розширення свого бізнесу;
– використовувати пільги від держави;
– вивчати досвід іноземного бізнесу;
– планувати, але бути готовими до швидкого перепланування;

Частина озвучених напрямів стратегії, отримає реальний старт лише після закінчення війни. Втім розуміння пріоритетів – надає можливість будувати більш реалістичні довгострокові прогнози та зайняти перспективні ніші. Зараз – варто фокусуватися на реальних можливостях, чинних програмах компенсацій для розширення бізнесу, зокрема звернути увагу на індустріальні парки.