13-й пакет санкцій ЄС. Яку сировину варто туди включити?

В понеділок, 18 грудня, Європейська Рада, що є вищим політичним органом ЄС, схвалила 12-й пакет санкцій проти Росії. Новий набір заборон стосується передусім прямого або непрямого імпорту, закупівлі або трансферу російських алмазів, що походять з Росії, а також на російські алмази, що оброблені в третіх країнах.

Окрім того, 12-й пакет вводить додаткові обмеження на імпорт чавуну та шпигату, мідних дротів, алюмінієвих дротів, фольги, труб, прокату та інші продукцію.

Цей санкційний пакет став предметом серйозних та тривалих дискусій у межах об'єднання, оскільки зачіпав інтереси багатьох європейських компаній, які спеціалізуються, передусім, на обробці алмазів. Попри всі суперечності, європейській спільноті вдалось досягти компромісу та ухвалити 12-й пакет санкцій, який активно обговорювався щонайменше з травня 2023 року.

Не встигли вщухнути дискусії щодо ухвалення 12-го пакету санкцій, як стало відомо, що Євросоюз розпочав роботу над новим, 13-м набором заборон щодо російської сировини.

Цю інформацію в ефірі національного телемарафону озвучив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.

"Абсолютно точно — робота над 13-м пакетом санкцій для Росії вже розпочалася. Зі свого боку ми довели до Європейської комісії свої пропозиції. Під час розмови президента Володимира Зеленського з Урсулою фон дер Ляєн ми вже знали, що не увійде у 12-й пакет санкцій. Ми просили не забувати їх про ті позиції, якщо мова йде про секторальні санкції", – заявив посадовець.

Про які саме пропозиції йдеться, Ігор Жовква не уточнив. Від імені добувної галузі України хочу наголосити, що до 13-го пакету санкцій слід включити залізну руду та залізорудну сировину (окатки та концентрат), яка досі експортується з Росії до країн Євросоюзу. Ця російська сировина може бути повністю і швидко замінена українською.

Позиція Національної асоціації добувної промисловості України полягає в тому, що заміщення російської продукції українською на європейському ринку має стати не просто інструментом отримання контрибуції з Росії "тут і зараз", а свідченням партнерських відносин та підтримки українського бізнесу в умовах блокади портів, ударів по логістичних вузлах, навмисного руйнування виробничих ланцюжків та придушення української економіки.

Багато уваги приділяється продовженню енергетичної взаємодії між ЄС та РФ, особливо в галузі скрапленого природнього газу. Ціна на цей тип продукції фактично покриває втрати обсягів російського трубопровідного експорту.

Проте на території ЄС продовжують працювати металургійні комбінати російських фінансово-промислових груп, а основна металургійна сировина, яку вони використовують – залізна руда продовжує потрапляти на єдиний європейський ринок, учасником якого ми прагнемо бути.

В 2022 році Росія експортувала до Європейського Союзу майже 3 млн тонн залізорудної сировини. Це ті обсяги, що Україна може спокійно замістити та завантажити власні виробничі майданчики, що знаходяться в простої.

У нас є достатньо вітчизняних підприємств, що виробляють якісну залізорудну сировину (окатки та концентрат). Це і Полтавський ГЗК, що належить міжнародній компанії Ferrexpo, і гірничозбагачувальні комбінати групи "Метівест".

Європейський ринок стає основним для наших гірників та металургів і нам є, що запропонувати йому.

Тому необхідно включити до наступного пакету санкцій ЄС саме залізну руду! Ця сировина може бути швидко й безболісно заміщеною українськими аналогами. Незрозуміло, чому європейці так затягують із цим рішенням. Сподіваюсь, невдовзі їхня позиція зміниться на нашу користь.