Чому Мінцифра пропонує альтернативний підхід до врегулювання крипторинку

Причини стагнації криптоіндустрії

З початку березня 2023 року український криптосектор перебуває в стані стагнації — на вимогу Нацбанку українські банки призупинили грошові перекази в гривні для фінансових компаній, які надавали фінансові послуги криптобізнесу.

Такі дії пов’язані з посиленою боротьбою з нелегальним гемблінгом. Українські банки перестали здійснювати високоризикові транзакції, до яких належать операції, пов’язані з гемблінгом, бетингом і криптоактивами.

Запроваджені валютні обмеження суттєво вдарили по роботі криптосектору, зокрема, ускладнили українським криптокомпаніям виконання власних фінансових зобов’язань перед контрагентами.

Детальніше про фактори, які стримують розвиток нової галузі, йдеться в нещодавньому дослідженні "WEB3 для України: діалог із засновниками". Його розробку ініціювала Мінцифра спільно з Громадською спілкою "Віртуальні активи 2030", щоб визначити основні проблеми та перспективи розвитку web3-економіки в Україні.

Без ухвалення профільного законодавства неможливо розблокувати роботу фіатних шлюзів, необхідних для повноцінної роботи криптобізнесу в Україні.

Причини кризи законодавчого врегулювання ринку

Профільний Закон "Про віртуальні активи", над яким працювала Мінцифра, ухвалено Парламентом ще у 2021 році та підписано Президентом у 2022 році. Однак через роботу над змінами до Податкового кодексу законодавство про віртуальні активи досі не запрацювало.

За цей час Євросоюз ухвалив регламент про регулювання обігу криптоактивів Markets in Crypto-Assets (MiCA), який остаточно набуде чинності 2024 року. Це "правила гри" для всього крипторинку Європи, які мають спростити роботу регуляторам та бізнесу в цій сфері. Його мета — запровадити єдиний стандарт регулювання нового ринку, позбавити компанії від необхідності окремо авторизуватися в кожній країні, запобігти відмиванню коштів за допомогою криптоактивів, а також створити рівні умови для роботи всіх учасників індустрії.

Євроінтеграційний процес України передбачає адаптацію вітчизняного законодавства до загальноєвропейських стандартів. Гармонізація правового режиму криптоактивів в Україні з ЄС є важливою в межах євроінтеграційних стратегій нашої країни, оскільки це дасть нам змогу інтегруватися в загальноєвропейський фінансовий ринок.

Тому Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку вирішила імплементувати європейський регламент MiCA до нової редакції Закону "Про віртуальні активи". Повномасштабне вторгнення рф та внесення змін до нашого законодавства також пригальмували впровадження регулювання на крипторинку.

За останні декілька років у світі з’явилося багато юрисдикцій із регулюванням крипторинку чи то шляхом розробки спеціального законодавства про криптоактиви, чи адаптувавши правила ціннопаперового законодавства для нового класу активів. Україна ж втратила два роки, щоб стати однією з перших країн, яка могла б запропонувати криптобізнесу зрозуміле регулювання через неефективну роботу над оновленням законодавства.

У листопаді цього року в Парламенті зареєстровано відразу два законопроєкти про врегулювання обороту віртуальних активів в Україні. Написанням першого з них — № 10225 займалася Нацкомісія разом із фінансовим комітетом Верховної Ради та компанією Ernst and Young. Над альтернативним проєктом закону № 10225-1 працювали команда Мінцифри, народні обранці та представники бізнесу.

Альтернативний законопроєкт — більше можливостей для криптобізнесу

Головна мета нашого законопроєкту — створити сприятливе середовище для стабільної роботи та розвитку ринку віртуальних активів в Україні.

Насамперед ми прагнемо відновити роботу фіатних шлюзів — це перша з умов повноцінного функціонування криптосектору.

Однак для подальшого розвитку криптоіндустрії важливо запровадити також адекватне регулювання та стимулювальне оподаткування операцій з новим класом активів.

Альтернативний проєкт закону пропонує пільгову модель оподаткування доходів від операцій з віртуальними активами на перехідний період тривалістю у 8 років:

— доходи фізичних осіб від операцій з ВА пропонуємо оподатковувати за ставкою податку 5% упродовж перших 3 років, 9% упродовж наступних 5 років, після чого застосовується загальна ставка податку 18%.

— податок на прибуток для провайдерів послуг, пов’язаних з ВА, пропонується встановити на рівні 18% або 9% податку на виведений капітал за умови використання спеціального режиму Дія.City;

— операції з ВА для юридичних осіб звільнено від ПДВ, крім операцій зі службовими токенами, які використовують для токенізації активів з реального сектору економіки;

— обмін одних криптоактивів на інші криптоактиви не підлягає оподаткуванню, тоді як об’єктом оподаткування є лише продаж такого активу та отримання за нього грошей, а також обмін активу на товари та послуги;

— майнінг для юридичних та фізичних осіб взагалі не потребує авторизації.

До того ж проєкт закону Комісії звільняє від сплати ПДВ лише три види діяльності криптопровайдерів послуг з десяти, тоді як альтернативний — Мінцифри — звільняє від сплати ПДВ будь-які послуги, пов’язані з обігом віртуальних активів, крім консалтингу.

Адекватне регулювання також передбачає створення простих умов для отримання авторизації й ведення бізнесу у сфері віртуальних активів. У порівняння з законопроєктом від НКЦПФР альтернативний проєкт закону Мінцифри пропонує простіший та менш затратний механізм авторизації криптопровайдерів, відтермінування авторизації для консалтингу терміном на 10 років, відсутність щорічних платежів за збереження вже отриманого статусу професійного гравця, менші штрафи за незначні порушення, відсутність "всеосяжних" повноважень для регулятора.

Проєкт закону № 10225-1 також не передбачає окремої процедури допуску віртуальних активів до обігу на території України.

Законопроєкт від Мінцифри пропонує безстрокову авторизацію провайдерів через місяць після подання документів за плату в 17 тис. грн для українських резидентів і 51 тис. грн для нерезидентів. Майнінг не потребує авторизації взагалі.

Згідно з оцінкою впливу MiCA на учасників крипторинку в ЄС, проведеною у 2020 році Єврокомісією, одноразові витрати на дотримання регуляторних вимог (комплаєнсу) становитимуть від 2,8 до 16,5 євро млн, а витрати на дотримання щорічного комплаєнсу — від €2,2 до €24 млн залежно від типу провайдера.

В альтернативному ПЗУ ми імплементували класифікацію віртуальних активів та перелік послуг у цій сфері. Це дасть змогу гармонізувати наше законодавство з європейським та в подальшому інтегруватися в європейський фінансовий ринок. Натомість у нашому законопроєкті ми знизили суми штрафів за дрібні порушення для провайдерів.

Версія законопроєкту від НКЦПФР повністю імплементує положення європейського регламенту з MiCA, встановлюючи жорсткі вимоги до криптопровайдерів. Згідно з MiCA, компанія, яка отримала авторизацію в одній країні, може "паспортувати" її та надавати послуги на єдиному європейському ринку. Однак оскільки Україна не є повноправним членом ЄС, "паспортний режим" буде недоступним.

Тому привабливість української юрисдикції буде суттєво обмежена, оскільки суворі регуляторні вимоги не будуть компенсовані наявністю доступу до користувачів на зрілому платоспроможному європейському ринку.

Також уважаємо, що при впровадженні базової ставки оподаткування 18% запуск індустрії не відбудеться. Сьогодні Україна конкурує з іншими державами за привабливі умови для криптобізнесу. Для пришвидшення розвитку нашої економіки та післявоєнної відбудови маємо стратегічно думати про створення конкурентних переваг над іншими юрисдикціями для швидкого розвитку нашої економіки та післявоєнної відбудови.

Пільгове оподаткування дасть змогу новому ринку зрости та сформує культуру сплати податків серед його користувачів. Використання даних про розмір зібраних податків за перехідний період допоможе визначити оптимальну ставку податку для ринку віртуальних активів, сприяючи його розвитку і забезпечуючи надходження до державного бюджету.

Наша основна мета — створити зрозумілі для всіх професійних учасників "правила гри", щоб Україна якнайшвидше отримала прогресивне й дієве законодавство про віртуальні активи. Адже ухвалення профільного законодавства підвищить інвестиційну привабливість України на глобальному крипторинку. Для досягнення цієї мети ми прагнемо знайти спільну мову зі співрегуляторами цієї сфери, представниками інших державних органів та парламенту.