Нові норми закону про мобілізацію

25 грудня 2023 Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради законопроєкт № 10378 щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби та законопроєкт № 10379, що посилює відповідальності в цій сфері.

Наразі законопроєкт очікує на схвалення профільного парламентського комітету. Розгляд законопроєкту парламентом попередньо призначено на 10 січня 2024.

У цілому, проект є досить жорстким і без ефективних змін закону в частині бронювання може становити проблеми для бізнесу, зокрема:

1) Раніше на практиці співробітники могли отримати від компанії повістку (початково направлену з боку ТЦК та СП), не явитися по ній і нести ризик лише в рамках 1700 грн. Тоді як змінами для них пропонуються дуже суттєві обмеження у разі неявки: від блокування рахунків до обмеження надання адміністративних послуг з боку держави; штрафи теж зросли.

2) Діючий підхід по бронюванню кращий за минулорічний. Однак, є проблемні епізоди. Якщо їх не усунути, навіть ті, на кого компанія може розраховувати сьогодні, після прийняття такого проекту, потенційно можуть бути мобілізовані.

3) Станом на зараз Мінекономіки підготувало проект змін по бронюванню. За попередніми оцінками, документ вирішує основні проблеми. Очікуємо на його появу.

У цілому що стосується проекту, ми маємо сумніви щодо його прийняття в нинішньому вигляді. Дуже ймовірно, що його очікує суттєве доопрацювання на рівні профільного комітету Парламенту. Справа у тому, що, за публічною інформацією, цей закон був розроблений спеціально утвореною робочою групою з метою закриття потреби військових, а не профільним комітетом Парламенту, який ефективніше узгоджує подібні проекти з діючим законодавством, та загалом зважує всі "за" і "проти". Зокрема, у пояснювальній записці до цього проекту вказано, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України, що, на нашу думку, є досить сумнівним.

Також, викликають питання дуже широкі повноваження місцевих держадміністрацій по забезпеченню оповіщенню і прибуттю осіб до ТЦК та СП та питання обмежувальних заходів для осіб у разі неявки по повістці тощо.

Очікуємо, що бізнес-асоціації та інші поважні суб’єкти "підключаються", відстоюючи права бізнесу в цьому процесі, чию думку обов’язково слід врахувати, оскільки саме від нього залежить наповнення бюджетів країни.

Чи кардинальні зміни?

Так, фактично це запуск нового підходу. Рано чи пізно це повинно було статись, оскільки неконтрольований відтік мобілізаційного потенціалу слід було зупинити, і мова не лише про виїзд за кордон, а й про оформлення інвалідності, постійного догляду за особами похилого (поважного) віку, посилання на інвалідність батька/матері дружини/чоловіка як на підставу для відстрочки і багато чого іншого.

Однак, очевидно, що новий підхід повинен враховувати реальну здатність економіки забезпечувати мобілізаційні процеси. У цьому контексті потрібно слідкувати за розвитком історії навколо прийнятої урядом Національної стратегії доходів, що описує, як наша країна житиме за рахунок власних ресурсів.

Які основні зміни пропонують?

Нижче наводимо виклад основних змін (окрім тих, що стосуються чинних військовослужбовців).

1. Особи, що підлягають мобілізації

Запропоновано зменшити вік осіб, які підлягають мобілізації (військовозобов’язаних), з 27 до 25 років.

За законопроектом не підлягатимуть мобілізації, зокрема, такі особи:

▪ Заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями.

Водночас звертаємо увагу на те, що Кабінет Міністрів України планує переглянути порядок бронювання на період мобілізації та на воєнний час. Наразі нові умови і процедури такого бронювання невідомі, але ми відслідковуємо відповідні законодавчі пропозиції.

▪ Особи з інвалідністю 1-ї та 2-ї груп.

▪ Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше неповнолітніх дітей.

▪ Один з батьків-військовослужбовців неповнолітньої дитини.

▪ Батьки / опікуни неповнолітньої особи з інвалідністю.

▪ Один з близьких родичів повнолітньої недієздатної особи з інвалідністю 1-2 групи (така особа сама обирає, кому відстрочка).

▪ Опікуни особи з інвалідністю 1-2 груп, яка визнана в судовому порядку недієздатною.

▪ Вагітні жінки та жінки в декреті.

▪ Чинні народні депутати України.

▪ Особи, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час АТО або відсічі збройній агресії проти України.

▪ Здобувачі послідовної вищої освіти.

▪ Науковці, що мають вчені звання.

▪ Викладачі, які працюють на повну ставку.

▪ Представники силовий структур і органів державної влади, крім державних службовців, працівників Бюро економічної безпеки України, Державної виконавчої служби України та прокуратури.

1. Працевлаштування:

▪ Кандидати на роботу по трудового договору будуть зобов’язані надавати інформацію про задеклароване або зареєстроване місце проживання чи перебування. Раніше кандидат на роботу не мав обов’язку надавати такі дані.

▪ Під час вручення співробітникам повісток, направлених з боку ТЦК та СП, органів місцевого самоврядування або місцевих держадміністрацій, роботодавцям слід буде попереджати відповідних співробітників про обмеження, які можуть до них застосовуватись за неявку по повістці, саме:

1) внесення до Єдиного реєстру боржників та заборона виїзду за кордон;

2) заборона на проведення операцій з рухомим та нерухомим майном;

3) обмеження на право керування власним транспортним засобом та отримання посвідчення водія;

4) обмеження права на користування та розпорядження коштами та іншими цінностями;

5) відмова в укладенні кредитного договору, договору позики;

6) призупинення отримання пільг та послуг від держави.

1. Військовий облік:

▪ Забезпечення виконання військового обов’язку(складовою якого є, серед іншого, взяття на облік) пропонується покласти також на підприємства, установи й організації незалежно від форми власності.

▪ Передбачено обов’язок громадян реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста ("електронний кабінет") у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

▪ Повістка про виклик до ТЦК та СП зможе бути направлена громадянину через електронний кабінет або на електронну пошту. Водночас законопроектом не передбачено, в який момент направлена таким чином повістка буде вважатись отриманою.

▪ Під час мобілізації громадяни будуть зобов’язані протягом 20 днів з дати продовження мобілізації уточнити свої облікові дані через територіального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі – "ТЦК та СП"), центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет.

▪ Військовозобов’язані, крім іншого, будуть зобов’язані повідомляти у 7-денний строк органи, де вони перебувають на військовому обліку (у тому числі роботодавця), про зміну номерів засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

▪ Роботодавці будуть зобов’язані надавати відомості про призовників, військовозобов’язаних та резервістів, військовий облік яких вони здійснюють, а також сповіщати відповідних осіб про їх виклик до органу, де вони перебувають на військовому обліку, відтепер також на вимогу СЗР чи ГУР МО.

▪ Роботодавці будуть зобов’язані повідомляти у 7-денний строк про прийняття на роботу та звільнення з роботи призовників, військовозобов’язаних та резервістів, окрім ТЦК та СП, також органи СБУ, СЗР чи ГУР МО.

▪ Повістка про виклик до ТЦК та СП може бути вручена громадянину особисто:

- ​в приміщенні ТЦК та СП представниками ТЦК та СП;

- ​за місцем проживання (перебування) представниками ТЦК та СП або поліцейськими;

- ​за місцем роботи представниками ТЦК та СП, роботодавцем або поліцейськими;

- ​в громадських місцях представниками ТЦК та СП або поліцейськими.

1. Співпраця роботодавців з органами місцевого самоврядування, місцевими держадміністраціями та ТЦК та СП щодо питань військового обліку співробітників та їх мобілізації:

▪ Роботодавці будуть зобов’язані співпрацювати щодо оповіщення співробітників про їх виклик до ТЦК та СП не лише з останнім, а й з органами місцевого самоврядування та місцевими держадміністраціями.

▪ Закладено також норми:

− Про фактично необмежений перелік документів та інформації, які місцеві держадміністрації матимуть право вимагати у роботодавців: списки військовозобов’язаних, оперативну відомість військовозобов’язаних, інші дані та інформацію про співробітників.

− Про право місцевих держадміністрацій перевіряти "мобілізаційну готовність" компаній у межах своїх адміністративних кордонів. Оскільки закон не містить визначення терміну "мобілізаційна готовність", прийняття норми в такій редакції може спричинити невиправданий тиск на бізнес.

▪ Місцеві держадміністрації та органи місцевого самоврядування матимуть право забезпечувати оповіщення та прибуття громадян до ТЦК та СП, силами цивільного захисту.

1. Види військової служби.

▪ Пропонується скасувати строкову військову службу. Громадяни у віці від 18 до 25 років зможуть пройти базову військову службу строком до 5 місяців.

▪ Відповідна підготовка здійснюватиметься при ЗВО. Громадяни матимуть можливість обрати рік та період проходження базової військової служби.

▪ На роботодавців пропонується покласти обов’язок сприяти прибуттю громадян до ТЦК та СП для направлення для проходження базової військової служби. Конкретні вимоги щодо такого сприянні можуть бути визначені Кабінетом Міністрів України.

1. Військова служба жінок:

▪ Пропонується, щоб у воєнний час призов жінок (окремі професії) на військову службу здійснювався в добровільному порядку.

▪ Однак, згідно як з діючим Законом України "Про військовий обов’язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, так і з пропонованими законопроектом змінами до цього закону, передбачається, що військовий обов’язок включає "прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призову на військову службу".

▪ Тому, не виключено, що, на практиці, може виникнути проблема з тлумаченням та застосуванням цієї норми, як такої що містить у собі непоєднувані епізоди.

1. Військово-транспортний обов’язок

▪ Пропонується додатково поширити військово-транспортний обов’язок на фізичних осіб - підприємців.

▪ Нагадаємо, що військово-транспортний обов’язок – це обов’язок на підставі рішень місцевих державних адміністрацій безоплатно передавати транспортні засоби, зокрема водні та сільськогосподарську техніку, на потреби збройних сил.

▪ Кабінет Міністрів України матиме розробити та затвердити порядок подання до ТЦК та СП відомостей про зареєстровані транспортні засоби, які можуть бути призначені для доукомплектування збройних сил, протягом 8 місяців з дня прийняття законопроекту як закону та його опублікування.

▪ На транспортні засоби, визначені для доукомплектування Збройних Сил України і інших військових формувань, та які перебувають на військовому обліку в ТЦК та СП,поширюватимуться певні обмеження. Так, зокрема, у період мобілізації вони не можуть виїжджати в інші регіони та за межі України, передаватись іншим юридичним особам тощо. Тобто, будуть заборонені дії, які унеможливлюють передачу таких транспортних засобів Збройним Силам України та військовим формуванням.

1. Відповідальність

▪ Відтепер для керівників та інших посадових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності чітко буде передбачена відповідальність за порушення правил взяття на військовий облік, а також направлення для проходження базової військової служби.

▪ Штрафи (законопроект № 10379):

• За порушення призовниками, військовозобов’язаними та резервістами правил військового обліку пропонується штраф для громадян від 8 500 грн до 17 000 грн.
• За порушення законодавства про оборону, військовий обов'язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію пропонується штраф на громадян від 25 500 грн до 34 000 грн, для посадових осіб – від 34 000 грн до 85 000 грн., а в умовах особливого періоду: на громадян – від 34 000 грн до 51 000 грн, а для посадових осіб – від 153 000 грн до 204 000 тис. грн.

На практиці такі штрафи можуть застосовуватись дуже широко, наприклад, якщо роботодавець з реєстрацією у м. Київ не проведе щорічне звіряння даних військового обліку своїх співробітників з кількома різними ТЦК та СП в регіонах, то штраф може накладатись кожним з таких ТЦК та СП. Наприклад, у роботодавця 10 співробітників, які перебувають на обліку у різних ТЦК та СП в різних регіонах, він не проводить щорічне звіряння, і його ризики становлять 2,04 млн. грн.

Також, не виключається притягнення до кримінального відповідальності за статтею за статтею 114-1 Кримінального кодексу України за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, за якою передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років (для керівника компанії або особи, відповідальної в ній за військовий облік).

▪ Осіб, які порушили законодавство про оборону, військовий обов'язок і військову службу, правила військового обліку, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час дії особливого періоду може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи та/або з'ясування обставин правопорушення затримання може тривати до трьох діб.

▪ Щодо осіб, які ухиляються від військового обов’язку, пропонується запроваджувати тимчасові обмежувальні заходи, зокрема заборону керування авто; розпорядження коштами й рахунками; одержання консульських й адміністративних послуг; укладення правочинів.

▪ Також, пропонується встановити кримінальну відповідальність за відмову від проходження медичного огляду, лікування.

Очікується, що впродовж місяця після прийняття законопроєкту як закону та його опублікування Кабінет Міністрів України розробить нормативно-правові акти на його виконання.

Команда юристів СДМ надалі відслідковуватиме "долю" цього законопроєкту та супутніх документів.