Виклики перед сільським господарством у 2024-ому

На перший погляд, непогані показники 2023 року по факту несуть за собою значні фінансові втрати через низьку ціну на зернові та олійні культури на внутрішньому ринку, обмежений та ускладнений експорт. Виробництво більшості цих культур збиткове. І у випадку відсутності змін, показники 2024 року навряд будуть позитивними.

Хто в ці роки з прибутком? Ті, у кого врожайність як у всіх, а ось витрати нижчі. Як цього досягти? Глобальне рішення цієї задачі для сільського господарства має реалізовуватись в декілька етапів.

1. Потрібно ліквідовувати розрив між менеджментом і землеробством

Я б назвав цей розрив – розривом поколінь. Нинішні керівники оперують переважно елементами рослинництва. А рослинництво – це лише складова землеробства. Від вирішення цього питання залежить майбутнє галузі і кожного господарства окремо.

Які ознаки наявності розриву між менеджментом і землеробством:

• Зростання залежності від погоди
• Ріст собівартості одиниці продукції
• Зменшення прибутку з гектара

Вирішення цих проблем знаходиться далеко за межами рослинництва і агрохімії. А цариною вирішення є дотримання основних законів землеробства.

1. Завжди враховувати основні закони землеробства

Закон автотрофності рослин: зелені рослини, використовуючи енергію сонячного світла, з повітря – вуглекислого газу, з ґрунту – воду і мінеральні речовини, синтезують всі необхідні органічні з’єднання у кількості, достатній для їхнього повного розвитку.

Завдання людини – агротехнічними засобами сприяти утворенню таких умов для рослин, при яких дія закону буде максимальна, що забезпечить високий врожай рослин.

Закон незамінності та рівноцінності факторів життя рослин: жоден фактор життя рослин не може бути замінений іншим фактором, навіть при надлишку останнього.

Закон мінімуму: врожай рослин лімітується тим фактором їхнього життя, який знаходиться у мінімумі.

Закон оптимуму: найбільший врожай рослин формується при оптимальній наявності кожного фактору їхнього життя.

Закон сукупної дії факторів життя рослин: чим більше інших факторів життя рослин знаходиться в оптимумі, тим з більшою продуктивністю рослини використовують фактор, що знаходиться в недостатній кількості.

Закон зростання родючості ґрунту: при раціональному використанні ґрунт може не тільки не застарівати, але й покращувати свої властивості.

Закон обов’язкового повернення речовин у ґрунт: елементи живлення, що були винесені рослинами з врожаєм із ґрунту, повинні бути повернені з добривами у ґрунт з деяким надлишком (для компенсації можливих витрат поживних речовин від вимивання, вилуговування, денітрифікації, тощо).

ТОПи мають володіти основами землеробства, оскільки вони визначають цілі бізнесу і шляхи їх реалізації. А для максимальної ефективності шляхи мають узгоджуватися з законами землеробства. Інакше працюють закони і, зокрема, закон мінімуму: "врожай рослин лімітується тим фактором їхнього життя, який знаходиться у мінімумі". І працює він об’єктивно, незалежно від того, проігнорували фактор свідомо чи по незнанню.

1. Застосувати досвід інноваторів-практиків

Менеджменту потрібні інтелектуали та інноватори-практики. Без таких спеціалістів нові знання, а особливо практики і навички, отримані не будуть.

Чому у виробничих підрозділах неможливо отримати нові практики і навички? Тому що це роки роботи інтелектуалів-інноваторів – від думки до інструментарію і до багаторазових повторів на практиці. Це не сфера діяльності агробізнесу.

Як би агробізнес не намагався, він завжди буде відставати на роки від найпродвинутіших інноваторів і ніколи їх не наздожене, адже думка і практика інноваторів не стоять на місці.

Потрібна взаємодія між виробництвом і тими, хто володіє інноваційними практиками і навиками. Тільки завдяки такій об’єднаній роботі виробництво може сягнути рівня інновацій. І тут є декілька умов:

• ініціатива змін має йти зсередини сг структури;
• діяти потрібно поступово і систематично, оцінюючи зміни;
• тільки нескований авторитетами розум здатен на цікаві та правдиві спостереження.

1. Сьогодні необхідно стати на сторону ґрунту

Врожай – це материалізована енергія.

Джерела енергії: сонце (світло, тепло, радіація), земля, вода, повітря.

Зверніть увагу: серед джерел енергії немає добрив. Як думаєте, чому? Тому, що добрива не є самостійними джерелами енергії. Це змінені людиною природні енергії землі та повітря.

Подивіться з чого виробляються хімічні добрива – з земельних мінералів і повітря. Те, що міститься в хімічних добривах – все це є у кожного господарника в землі і в повітрі над нею. Потрібно вміти користуватися тим, що вже сплачено орендною платою і податком на землю. В ґрунті є свій природній комплекс, незрівнянно досконаліший, ніж найсучасніший промисловий. Сировина однакова в обох, а от процеси і робочі різні.

Робочими природного комплексу є мікроорганізми – бактерії, гриби, лишайники, водорості і багато інших. В чому бізнесова перевага природного, ґрунтового комплексу? У праві власності на нього. Він належить тому, хто використовує землю.

Тільки від господарника залежить, яку вигоду він отримує від власного заводу по виробництву ресурсів для врожаю. Правило просте: чим більше власних ресурсів – тим менше покупних. Не вмієш керувати власною фабрикою – будеш купляти продукцію чужої (хімічного комбінату).

Ресурси власної землі значно дешевші. Саме в них потенціал конкурентноздатності бізнесу, якості продукції, здоров’я ґрунту, рослини, тварин, людини. Шукайте способи запуску власної фабрики.

1. Якою може бути стратегія для зрілих компаній у 2024 році

Сільгоспвиробник не може впливати на закупівельні ціни продукції і на ціни постачальників. Але може впливати на витрати, обираючи ефективну технологію. Технологію, яка дозволить мінімізувати витрати – ту, в якій найменше закупних компонентів. Виходячи з цього можна сформувати ефективну стратегію аграрія, яка навіть у самих складних економічних умовах не залишить власників без прибутку.

Стратегічний напрямок 2024 року – орієнтація не на виручку, а на прибуток з гектара. Ціль – мінімізація витрат, досягти як можна менших витрат на гектар. При такому підході, коли витрати мінімальні а врожайність максимальна – найбільша маржа. Мінімізація обігових коштів і відповідно, зменшення ризиків. Що це дає:

У сприятливі роки – надприбуток.

У несприятливі роки – з прибутком.

В результаті – сталий розвиток.

Все це стає можливим завдяки відновленню родючості ґрунтів, зміненню їхньої структури та властивостей. Тому що від ґрунту – а точніше його оструктуреності, вологоємності, нітрифікаційної здатності, кількості мікроорганізмів – залежить:

- потрібно орати чи глибоко рихлити, чи ні;

- кількість проходів для заробки пожнивних решток;

- кількість проходів для передпосівного обробітку;

- ефективність засвоєння добрив (коефіцієнт засвоєння);

- вологоємність: чи є капіляри у ґрунті, в яких накопичується волога з опадів і ґрунтових рос і віддається по мірі потреби мікробіоті і рослинам, чи при відсутності капілярів стікає в долину і далі в ставок;

- наявність повітря і вологи для кореня;

- грибкові хвороби, які переходять на рослину з ґрунту;

- гербарій бур’янів, який залежить від кислотності ґрунту, яка залежить від оструктуреності;

- куди і як підуть пожнивні рештки: на поживу ґрунту і рослинам, чи аміаком у повітря після деструкторів;

І так далі.

Саме таким чином ґрунт впливає на витрати на техніку, паливо, насіння, добрива, ЗЗР, заробітну плату.

Вибір за вами: яких консультантів обираєте ви? Які навчать менше витрачати для прибуткової врожайності, чи які навчать більше витрачати для вищої збиткової врожайності? Відповідь у виборі стратегії: виручка чи прибуток з гектара.

1. Рішення за власником

Технолог не змінить технологію. ТОП не змінить бізнес модель. Проблема не може бути вирішена на тому рівні, на якому вона виникла.

Рішення має бути, як мінімум, на рівень вищим, тому що проблема вирішується на вищих рівнях. Бізнес-модель може змінити власник. Технологію може змінити ТОП. Але сьогодні зміна технології вже не спасає ситуацію, а відтягує її рішення. Тому рішення тільки за власником.

Рішення потребують рівня цінностей. Духовного рівня. Це рівень власника. А гроші прикладуться.