Податкова сторона медалі: переваги української системи ІТ

Український ринок ІТ мусить відповідати на багато викликів, як локальних, так і глобальних. Міжнародні компанії ретельно зважують усі ризики, розглядаючи Україну як локацію для інвестицій та відкриття офісу. Втім, через акцент на ризиках поза увагою часто залишається унікальна вигода, яку може отримати бізнес. Порівняно невисокі витрати на залучення фахівців, лояльна система оподаткування, аналогів якої немає в Європі – ці переваги варті того, аби схилити шальки терезів на користь України.

Податки вирішують усе

Уявімо, що ви — представник великої технологічної компанії з США чи Західної Європи, якій потрібно відкрити офіс в одній з країн Східної Європи. Однією з перших на думку спадає Україна, де якість талантів та рівень винагороди і податків IT-фахівців завжди були привабливими. Але вас турбують безпекові питання, тому ви також можете розглянути ще один варіант поблизу – Польщу. Це близько, країна вже в ЄС та НАТО.

То яку ж країну обрати?

Хоча польський IT-ринок є найбільшим за кількістю талантів та компаній у Східній Європі, Україна може запропонувати кращі умови, і не в останню чергу завдяки зарплатам та податкам. Різниця у сумах винагороди та податках може стати ключовим фактором для бізнесу, тож це питання варто розглянути з особливою ретельністю.

В питанні рівня винагороди, м’яч беззаперечно на полі України – середня зарплата розробника у 29 тисяч доларів виглядає привабливішою для роботодавця, аніж 45 тисяч – у Польщі.

Що ж стосується податкової сторони, то зараз в Україні працюють три моделі залучення ІТ-фахівців, кожна із яких передбачає певні особливості:

• незалежний підрядник — ФОП на 3 групі єдиного податку;
• найманий працівник — трудовий договір;
• гіг контракт — доступний для компаній-резидентів ДіяСіty, модель лише набирає обертів.

До слова, у Польщі також часто залучають розробників за В2В-моделлю, використовуючи фіксований податок. Втім, про це далі, а зараз порівняємо вартість найму фахівця в Україні та Польщі за трудовим договором, але не просто за загальними середніми показниками, а з урахуванням податків:

* До слова, вказані у цій колонці податки та їх ставки застосовуються і до гіг-контракторів.

Навіть поверхневе ознайомлення з даними дозволяє зробити простий висновок: наймати працівників у Польщі набагато дорожче.

Розбираємо різницю в податках "на пальцях"

Аби ще краще зрозуміти ситуацію, давайте розглянемо практичний кейс. Цифри приблизні, однак дозволять зрозуміти різницю. Отож, наймаємо працівника в Україні та Польщі із зарплатою у 24 тисячі доларів на рік. Спойлер: на ринку Польщі це максимум фахівці рівня Trainee/Junior, тоді як в Україні за такі гроші можна найняти Junior/Middle розробника.

Фахівець-українець, який працює на компанію-резидента Дія.City, отримає на руки цілих 22 440 доларів. Що стосується податків, то:

• суми ПДФО та військового збору, утримані із заробітної плати спеціаліста, складуть 1 560 доларів;
• компанія додатково заплатить 510 доларів ЄСВ;

Загальна сума податків складе 2 070 доларів.

Натомість польський працівник отримає на руки лише 16 862 долари:

• ПДФО, соціальні внески та медичне страхування коштуватимуть йому 7 138 доларів
• компанія також буде змушена заплатити за соціальні внески ще від 4 675 до 5 314 доларів.
  Тобто, загальна сума податків у Польщі — 11 813 - 12 452 долари.

Як бачимо, різниця надто суттєва, щоб розглядати Україну та Польщу як однаково привабливі місця для відкриття R&D-офісу. Навіть якщо додати медичне страхування українського працівника за 500 - 1000 доларів на рік, різниця не стане менш драматичною.

Для компаній Україна теж дешевша

Значну різницю між Україною та Польщею відчує не лише працівник, а й компанія. При тій самій зарплаті працівника (24 тисячі доларів) компанії-резиденту Дія.City необхідно забюджетувати 24 510 доларів (нерезидент Дія.City платитиме 29 280 доларів, але серед ІТ-компаній, які наймають розробників в штат таких все менше). У Польщі ж компанія заплатить від 28 675 до 29 314 доларів.

Звісно, найм в штат завжди був недешевим задоволенням і, навіть в Україні бізнеси, за можливості, намагаються використовувати менш витратні варіанти співпраці із ІТ-спеціалістами, зокрема В2В:

Ще трішки математики: самозайнятий фахівець з України отримає 22 289 доларів на руки і заплатить 1 711 доларів єдиного податку та ЄСВ. Натомість у Польщі на руках залишиться 18 533 долари, і то в найкращому випадку, якщо в першій половині року він не платитиме соціальні внески взагалі, а в другій — за пільговою ставкою.

Податки – конкурентна перевага України

Якщо розглядати переваги українського ринку для відкриття офісів іноземних компаній, то є три "кити", які перетворюють Україну на унікальну локацію для розвитку компанії:

• високий рівень фахівців;
• низькі зарплати відносно до кваліфікації;
• лояльна система оподаткування.

Зараз на глобальному ринку за цими характеристиками не так багато країн, які готові запропонувати умови, близькі до тих, які пропонує Україна. Якщо порівнювати з тією ж Польщею, то тільки на зарплаті одного працівника (без врахування різниці в податках) компанія в середньому може зекономити до 15 тисяч доларів на рік. Це величезна економія, яка дозволяє оплатити оренду офісу, створити кілька робочих місць, придбати техніку тощо. Якщо врахувати, що відкриття повноцінного R&D-центру рідко передбачає найм одного фахівця, то різниця у витратах стає просто колосальною.

За ті кошти, яких вимагатиме лише найм команди у Польщі чи іншій країні плюс податки, в Україні можна отримати команду фахівців та забезпечити їх робочим місцем, включно із супутніми витратами. У часи, коли корпорації намагаються скоротити операційні витрати та навіть зупиняють найм, цей фактор стає не конкурентною перевагою, а козирем, джокера для побиття якого глобальний ринок поки що запропонувати не може.

А додатковим моральним бонусом для іноземних компаній може стати те, що кожна відкрита вакансія та гривня податків в Україні – це інвестиція у перемогу та розвиток економіки.