Автостанції-привиди: чому в Україні зникають автобусні станції
Чи доводилось вам відправлятись із "автостанції", яка має від автостанції лише табличку? Ні, це не вигадка, а реальність 2023 року.
Як виникли автостанції-МАФи
В Україні автобусний ринок контролює кілька документів: закон "Про автомобільний транспорт", Постанова КМУ № 176 "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту". Також до 21 січня 2020 року в Україні діяв Наказ "Про затвердження Порядку регулювання діяльності автостанцій", який регулював діяльність автостанцій". Документ був хоч і застарілий, але він створював правила гри на ринку.
Якщо говорити про архаїзми, то наказ містив розрахунок формули автостанційного збору, або, наприклад, розподілення автостанцій на 5 класів. Це застарілі поняття, які перейшли до нас з часів радянського союзу.
Проте разом з тим в документі були прописані чіткі критерії, вимоги до автостанцій, які не дозволяли зявлятись та множитись автостанціям-МАФам. Так, в залежності від класу автостанція мала визначену кількість автобусних платформ, квиткових кас, зал очікування, місця для сидіння пасажирів, вбиральні, пристосованість станцій до потреб людей з особливими потребами та ін. За цими критеріями комісія, у складі якої були представники Укртрансбезпеки, проводили атестацію автостанцій на відповідність вимогам та видавали власнику свідоцтво про атестацію. По суті, це аналог ліцензії для перевізників.
Далі така атестована автостанція включалась в маршрут перевізника. Це означає, що автобусні перевізники курсували тільки з атестованих автостанцій, які були в реєстрі Укртрансбезпеки.
Після відміни наказу автобусний ринок залишився наодинці зі своїми проблемами, а паралельно почали відкриватись нелегальні автостанції-привиди. Це може бути просто шматок землі із намальованими крейдою платформами та кіоском, або й без кіоска, також автобуси можуть стихійно стояти під деревом, на дорозі, створюючи аварійні ситуації тощо.
Але врегулювати діяльність таких автостанцій неможливо на сьогодні, адже формально вони в правовому полі. Більше того, в законі "Про автомобільний транспорт" прописано, що Укртрансбезпека має контролювати діяльність таких автостанцій. Але, повторюсь, критерії контролю відсутні.
Що робити?
Для зупинення деградації ринку автобусних перевезень, зокрема в частині автостанцій, необхідно комплексно змінювати законодавчі норми. І вже зараз потрібен документ, який би регулював діяльність автобусних гаваней України і зупинив розпліднення автостанцій-МАФів.
Наразі МАПА разом з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України розробляє нормативні документи, де прописуються вимоги до автостанцій та буде створено їх перелік.
Зокрема, документ передбачає:
Встановити порядок дій для включення до нового Переліку автостанцій;
Необхідний перелік документів, які має надати власник автостанції для підтвердження відповідності вимогам до автостанції;
Зобов'язати організаторів перевезень включати у паспорти маршрутів виключно автостанції, що наявні у Переліку автостанцій.
Це перший крок до виведення ринку в правове та конкурентне поле з комфортними та безпечними умовами для пасажирів. Наступний крок – зміни до Закону та імплементація європейських регламентів, адже рано чи пізно Україна буде в ЄС.

В кожному забацаному райцентрі була відносно нормальна автостанція. При клятому совку в села пять разів автобус ходив.
А тепер скотовози їздять як хочуть, коли хочуть і де хочуть. А на автостанціях аптеки і кабаки в кращому випадку
Особисто ти, Максим, готовий з своєї кишені постійно оплачувати курсування автобусу з села Синюхин Брід до міста Первомайськ Миколаївської области, при цьому проживаючи в Києві і ніколи в житті не потрапивши в той Синюхин Брід?!?
Ось тому і занепали "автостанції", бо перевізникам реально вистачає тільки на рухомий склад та водіїв, а будувати в кожному селі автовокзал, платформи, платити персоналу та розмальовувати бордюри - то не їх справа. І їм для перевезень все це - фізично не потрібне.
Тобі потрібне? Виділяй з своєї кишені гроші, будуй і приймай закон/наказ, по якому перевізники будуть від твоєї автостанції їздити і тобі за це башляти. І подивишся, як тебе нахєр будуть слати і нелегально, за рогом, набирати пасажирів. І як пасажири будуть натовпом під відкритим небом стояти за рогом, бо білет на автостанції коштуватиме 200 гривень, а за рогом - 150 гривень.
Для прикладу, у Франціїї сільського населення - 10% (6.6 мільйонів осіб). В Україні - 33% (15 мільйонів осіб).
Виробництво сільськогосподарських товарів, ВСІХ, у Франції значно БІЛЬШЕ, за українське.
В сільському господарстві, не індивідуальному, в Україні при цьому задіяно від 4 до 6 мільйонів осіб.
У Франці (нагадаую, там виробляеється фізично більше продукції!!!) сільхозвиробництві, задіяно десь біля 1'000'000 осіб.
Тож відповідні процеси в Україні ще не завершені, а тільки почалися.
Правда в тому, що українське село ПРИРЕЧЕНЕ на скорочення в 5-6 разів. Працівників там стільки ДАВНО вже не потрібно, а умови проживання такі, що реально жити залишаться лише ті, хто може себе забезпечити автономність (електрику, воду), а саме сільське населення сконцентрується вздовж автотрас. А не так, як зараз - рівномірно, бо ще 20 років тому транспорту взагалі не було і треба було жити недалеко від оброблюваних полів. Зараз же - треба жити ближче до коммунікацій, а поле - то виключено робота, біля нього жити не обов'язково.
Тільки не у Франції, а в Україні.
Окремі люди досить гарно адаптувались до нинішньої системи, але в цілому щось народ розбігається світ-за-очі від такої економічної моделі.
І я ні від кого нічого не вимагаю, з чого ви це взяли?
Це ж форум, обмін думками, а не вимогами)
Якщо є політична потуга - йти у партії, владу тощо.
- селище Рокитне, Сарненського району Рівненської області. 6700 жителів. Є своя автостанція і ЖД-станція.
- селище Рокитне, Білоцерківського району Київської області, 10400 жителів. Є своя автостанція і ЖД-станція. З декількома (!!!) платформами для електричок, з залом очікування.
І таких сел та селищ - сотні. Так, я знаю, що сел, менших і без автостанцій - десяток тисяч. Але ж Ваше твердження - однозначно неправдиве.
А що "самоорганізуются" - це природній процес. Товар та послуга іде за споживачем. І тільки дебільна адміністративщина все намагається керувати суспільними та економічними процесами в стиля "ать-два, рівняйсь, струнко, вільно".
Державна власність на засоби виробництва товарів і послуг. Державне регулювання і планування.
У особистій власності було тільки житло у селах і ЖБК у містах.
На поточний момент статистика така: 25 автомобілів на 100 мешканців країни. Тобто, забезпеченість транспортом в країні - в 15 разів більша, ніж за совка.
Тому і вмерла КУПА маршрутів. Люди реально просто перестали масово їздити автобусами, бо пересіли на власні авто.
Звісно, завжди є якийсь відсоток осіб, кому треба їхати, але немає власного чи сусідського автотранспорту. Але кількість таких реально впала на порядок, а значить і пасажирів автобусів стало значно менше.
Там, перед війною, вже ходили проекти переходу на гарантований пожитковий мінімум. Можна було типу зовсім не працювати. Але вчасно схаменулися і самі громадяни на таке не погодились на опитуванні. Якось так, де і коли не пам*ятаю.
Якщо криворожчани продовжують обирати Вілкула та тих, хто таке робить - значить, як платники податків, вони саме цього і хочуть.
Якщо ви з цим не згодні - хто вам заважає обрати інших? Або оселитися в такому місці, де бюджетна політика місцевої влади по перерозподілу державних субвенцій та наявних доходів буде повністю відповідати вашим прагненням та бажанням.
Я от - переселився. Свідомо і добровільно. Туди, де мені подобається. І витрачаю свої доходи в тому місті-селі, яке мені до вподоби, а не в тому, в якому мені мер/громада вже поперек горла своєю корупцією та крадівництвом.
2. Цінність села - вигадана річ. Займатися "народними промислами" чи "народною творчістю", берегти традиції, пісні тощо - спокійно можна і в межах міст. І там для цього - значно більше можливостей. Але людям не дуже цікаво вишивати чи співати. ЗВІСНО, для національної ідентичності держава ЗОБОВ'ЯЗАНА підтримувати все українське. Але це не обов'язково робити в селах шляхом "підтримки села". Достатньо носіїв ідентичності адресно підтримувати та створити механізми передачі ідентичності: залучати носіїв до шкільного навчання тощо. І більше нічого особливо зробити не дасться. В села ставати українцями ніхто не поїде і крапка.
3. Економічно - село є напрочуд неефективною витратою людського ресурсу в ********* світі. Тому, наприклад, у Франції в селі живе в 3 рази менше населення, ніж в Україні (6 проти 15 мільйонів), в сільгоспвиробництві задіяно в 5 разів менше населення (1 проти 5 мільйонів), при цьому сільгосптоварів Франція виробляє порівняно з Україною.
Тож українське село ПРИРЕЧЕНЕ на скорочення. І платити за його збереження - нікому. От Ви, старий Сірко, хочете МЕНІ заплатити хоча б баксів 500 на місяць, аби я не покинув своє село заради міста, з одного з яких я в 2022 році чкурнув, одразу, як перестануть падати в міста ракети та шехеди?!? Впевнений - не хочете. Ніхто не хоче. Отже - сільське населення скорочуватиметься, люди сконцентруються вздовж трас та навколо міст. Села, що за 20+ км від автотрас - вмруть.